ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ
УРОК № 76
Тема. Контрольний диктант. Контрольне читання мовчки
Мета: перевірити знання і вміння учнів з розділу “Лексикологія. Фразеологія”, вміння читати в належному темпі, усвідомлювати основний зміст прочитаного; розвивати логічне мислення, орфографічну й пунктуаційну грамотність, пам’ять, увагу.
Обладнання: текст диктанту, текст для читання мовчки.
ХІД УРОКУ
I. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
II. ПОПЕРЕДНЄ ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ТЕКСТОМ ДИКТАНТУ
III. ВІДПОВІДІ ВЧИТЕЛЯ НА ЗАПИТАННЯ
IV. НАПИСАННЯ ДИКТАНТУ
Весна на Поділлі
Нас оточувала велична природа. Батько вчив нас змалку любити і пізнавати її.
Наставала весна. Ліс починав шуміти якось неспокійно. Таємничий гомін йшов день і ніч. Від нього ставало неспокійно на душі і на серці.
Сніг танув, зникав поволі. Ми вперше після зими виходили в ліс.
Пробивалася перша травиця, проліски витикались з-під снігу. Дерева вкривались ніжним перволистом.
Десь високо на стовбурі велетня береста постукував дятел. Ми прикладали вуха до стовбура й слухали. Потім
(89 сл.) (За Г. Журбою.)
V. ПРОВЕДЕННЯ КОНТРОЛЬНОГО ЧИТАННЯ МОВЧКИ
1. Пояснення вчителя щодо проведення читання мовчки.
2. Читання учнями тексту.
3. Виконання тестових завдань.
4. Відповіді вчителя на запитання учнів.
Текст для контрольного читання мовчки
Неопалима купина
Було це дуже давно. Два королі – польський та угорський – об’єднали свої війська і підступили до стін славного міста Дорогобужа. Захисникам града прибульці передали листа. Пропонували без битви відчинити міські брами, вийти в поле без зброї і здатися в полон. За це королі обіцяли усім зберегти життя. В іншому випадку, погрожували, місто буде спалене і на ласку переможців сподіватися нічого.
Коли минув відведений на роздуми час, із Дорогобужа вийшов посланець. Зайди-воїни зустріли його і провели на узвишшя, де на золочених стільчиках возсідали королі.
– Я приніс відповідь на ваш лист,- сказав посланець і передав угорському та польському владарям бадилину із схожим на ясеневе листям та з блідо-рожевим суцвіттям на верхівці.
– Як?! – здивувалися владарі. – Оце й усе?
Посланець вклонився:
– Мені старійшини доручили передати тільки це, а ще веліли сказати: якщо вам цього зілля замало, то ось довкола вас на пагорбі його цвіте скільки завгодно.
Зібрали королі своїх радників та наймудріших мужів. Думали, думали – ніяк не зрозуміють, що саме захисники міста сказали їм цим зелом. Коли знайшовся один:
– Я знаю це зілля. Воно горить і не згоряє. Він взяв із багаття палаючу гілку і підніс її до квітучого куща. В ту ж мить увесь кущ спалахнув голубувато-зеленкуватим полум’ям. Та ще через мить полум’я згасло. І всі побачили, що кущ стоїть неушкоджений – такий же рожевоквітий, усміхнений.
І всі враз зрозуміли, що саме відповіли захисники Дорогобужа на їхній ультиматум.
І мовив угорський король польському:
Ми ніколи не завоюємо цієї країни. Тому я повертаю своїх воїнів додому. І тобі раджу зробити те ж саме.
…Давно це було.
Відтоді сотні разів вороги воювали наш край. Але кожного разу залишалися з облизнем. А край зеленіє під синім небом та ясним сонцем. І щоліта тут рожево квітнуть кущі неопалимого зела, стверджуючи незнищенність української землі і її народу.
Неопалима купина. Так називається це зело. Здавна так називається.
Сам образ неопалимої купини використовується в Україні досить часто. Зокрема, значного поширення набула ікона, яка так і називається “Неопалима купина”.
На ній зображення Богородиці з Сином на руках вписується у восьмикутну зірку, яка складається з двох – червоного і зеленого – чотирикутників з гострими кутами і увігнутими всередину сторонами. Зелений колір означає кущ купини, червоний – полум’я, яке охопило рослину. Ця ікона, виставлена у храмі чи в хаті, нібито оберігає приміщення від пожежі та блискавки.
Неопалима купина – поетичне відображення долі України та українського народу. Яких тільки бід не випадало на наш край! Його палили, грабували, нищили, століттями різні заброди висмоктували животворні сили, забороняли українську мову й культуру, викорчовували саму назву “Україна”. Але, як писав наш Великий кобзар,
Не вмирає душу наша,
Не вмирає воля.
Незнищенність твоєї Вітчизни, незнищенність твого народу – ось що символізує рожевоквітна купина. Знай це.
(440 слів) (Євген Шморгун.)
Запитання до тексту
1. Які два королі вирішили захопити місто Дорогобуж?
А) чеський та польський;
V б) польський та угорський;
В) чеський та угорський;
Г) угорський та фінський.
2. Що передав посланець володарям?
А) Гроші;
Б) шаблю;
В) грамоту;
V г) бадилину.
3. Що всі побачили, коли полум’я згасло?
А) Що від куща залишився попіл;
V б) що кущ стоїть неушкоджений;
В) що кущ розквітнув;
Г) що кущ розтанув у повітрі.
4. Що порадив угорський король польському?
V а) Повернути своїх воїнів додому;
Б) не звертати уваги на таку відповідь;
В) негайно почати штурм міста;
Г) направити інших посланців.
5. Від чого оберігає приміщення ікона “Неопалима купина”?
А) Від злодіїв та грабіжників;
V б) від пожежі та блискавки;
В) від хвороби та недуги;
Г) від зливи та посухи.
6. Що символізує Неопалима купина?
А) Прагнення народу до волі;
Б) силу нашого народу;
V в) незнищенність нашої Вітчизни, нашого народу;
Г) зв’язок поколінь.
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Повторити § 53, 55-57 підручника.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)