Розділ 2. Регіони і країни світу.
Тема 1. Країни європи
§33. КРАЇНИ – СУСІДИ УКРАЇНИ: УГОРЩИНА, РУМУНІЯ, МОЛДОВА
Загальні відомості про країни. Офіційна назва Угорщини – Угорська Республіка. Її кордони з Україною проходять на південному заході, Закарпатською низовиною. Площа країни – 93 тис. км2, кількість населення – 10 млн осіб. Румунія – таку офіційну назву має країна, яка межує з Україною також на південному заході. Вона має набагато більшу площу, ніж Угорщина (понад 238 тис. км2). А кількість її населення удвічі перевищує населення
Угорщина і Румунія – це молоді держави ЄС з ринковою економікою, Молдова – пострадянська республіка, яка входить до СНД і намагається розбудовувати ринкову економіку. Проте її успіхи в економіці незначні.
Угорщина і Румунія поки що не увійшли до Єврозони, тому користуються національними грошовими одиницями, відповідно форинтом та румунським леєм. Грошовою одиницею Молдови
Географічне положення. Угорщина розташована у південно-східній частині Центральної Європи і займає більшу частину Середньодунайської низовини, що на заході замикається Альпами, а на півночі і сході – Карпатами. Дунай перетинає країну майже посередині і ділить її на дві частини. Румунія також розташована на південному сході Центральної Європи, у басейні Нижнього Дунаю. Центральну частину країни займає Трансільванія, на півночі і сході країни розташовані Карпати, на півдні – Трансільванські Альпи, на заході – гори Бихор. Молдова розташована на південному заході Східної Європи. Найбільш високою є центральна частина країни – Кодри, решта території являє собою горбисту рівнину.
Географічне положення країн зручне з погляду соціально-економічного розвитку. Через їхню територію проходять важливі міжнародні транспортні коридори, у тому числі й Дунайський, що об’єднують Західну, Східну, Центральну і Південну Європу.
Природні умови і ресурси. Природно-ресурсний потенціал країн невисокий, проте окремі види ресурсів відіграють суттєву роль у розвитку господарства. Угорщина багата на боксити, які є сировиною для алюмінієвої промисловості і важливою експортною продукцією. Крім того, тут видобувають залізну і марганцеву руди, вугілля, нафту і природний газ, хоча паливні ресурси не задовольняють потреб країни. Значними є земельні ресурси Угорщини, 2/3 з яких зайняті сільськогосподарськими угіддями. Потужними в країні є рекреаційні ресурси, особливо термальні цілющі мінеральні джерела (мал. 87).
На території Румунії є родовища газу. Вона посідає одне з перших місць в Європі за видобутком вугілля, міді, залізної руди, свинцю, цинку, золота і срібла. Велике значення мають лісові ресурси. Природні умови як Румунії, так і Молдови, зокрема клімат і грунти, сприятливі для розвитку сільського
Мал. 87. Термальне озеро Хевіз в Угорщині
Мал. 88. Виноградники Молдови
Господарства (мал. 88). Мабуть, тому ці сусідні республіки тривалий час розвивались як аграрно-індустріальні. Розвиток промисловості Молдови повністю залежить від імпортної сировини.
Народонаселення і культура. В усіх трьох країнах спостерігається стійка тенденція до зменшення кількості населення, що зумовлено від’ємним природним приростом. Найбільша густота населення, понад 100 осіб/км2, характерна для Угорщини (мал. 89). Ця країна, пройшовши тисячолітній рубіж своєї непростої історії, залишилася країною однієї нації: 90 % населення – це угорці. У національному складі населення Румунії також переважає одна нація – румуни (89 %). Серед її найбільш численних національних меншин виділяються угорці та цигани. Натомість населення Молдови представлене багатьма етнічними групами, серед яких переважну більшість становлять молдовани (65 %). Численними є тут українці, росіяни, гагаузи, болгари, євреї, а також цигани.
Рівень урбанізації, порівняно з іншими країнами Європи, в Угорщині, Румунії та Молдові невисокий.
Реалії сьогодення
Міграційні процеси в Угорщині й Румунії. Після вступу Угорщини та Румунії до ЄС і приєднання першої до Шенгенської угоди значно пожвавилися міграційні процеси в цих країнах. Найбільше мігрує населення цих країн у пошуках роботи до найбільш розвинених країн Західної Європи. Це викликало хвилю серйозного занепокоєння місцевих жителів і керівництва цих держав. Розглядається питання про обмеження кількості мігрантів з країн Центральної Європи.
Мал. 89. Будапешт – столиця Угорщини
Господарство. Унаслідок проведених у 90-х роках XX ст. ринкових реформ – потужної приватизації та реалізації інвестиційних проектів – економіка Угорщини відчула значний підйом. Нині за структурою ВВП вона є постіндустріальною державою, в якій частка сервісних галузей перевищує 64 %, а частка приватного сектору досягла 85 %. Як і раніше, розвивається добувна та металургійна (особливо алюмінієва) промисловість, виробництво будівельних матеріалів, фармацевтичних виробів, транспортних засобів, а також продукція харчової промисловості.
Мал. 90. Столиця Румунії Бухарест
Стимулом для розвитку економіки Румунії (мал. 90) були переваги у географічному положенні на перетині важливих шляхів між Європою, Азією та Африкою, на шляху основних транзитних нафто – і газопроводів із Каспійського регіону до Європи. За обсягом ВВП країна поступається лише Польщі. Використавши ці переваги, Румунія після вступу до ЄЄ спрямувала зусилля на подолання кризи попередніх років (особливо у соціальній сфері) і розвиток ринкових відносин в усіх галузях господарства. Останніми роками в Румунії були зафіксовані одні з найвищих темпів економічного зростання, підвищення заробітної плати, пенсій тощо. Нині ООН ставить Румунію в ряд країн з високим рівнем ІРЛП. Румунія – єдина країна, яка на момент вступу до ЄЄ не мала зовнішніх боргів.
Румунія поки що залишається індустріально-аграрною державою, хоча стрімко зростає у ВВП частка сфери послуг; промисловість і сільське господарство сумарно створюють 55 % ВВП.
З країн Центральної Європи Румунія є найбільш енергетично забезпеченою. Подальший розвиток енергетики є її пріоритетом.
Прогноз
За оцінками експертів, коефіцієнт енергетичної незалежності Румунії становить нині 80 % (для порівняння: цей показник в інших країнах Центральної Європи лише 40-50 %). До 2012-2013 рр. Румунія планує досягти стовідсоткової енергетичної незалежності. Серед найближчих планів керівництва держави – створення загального регіонального енергетичного ринку з Угорщиною та Австрією для збільшення обсягів інвестицій у цю галузь та її реструктуризації.
Крім енергетики, промисловість Румунії представлена добувною, металургійною, хімічною, лісовою, меблевою галузями та машинобудуванням, перспективною галуззю якого є автомобілебудування. Приватизація американською компанією “Форд” автомобільного заводу у Крайові дасть змогу Румунії стати одним із найбільших виробників автомобілів у регіоні. Вже працює автозавод у Питешті, який виробляє автомобілі “Логан”. Надшвидкими темпами в Румунії розвиваються будівельна індустрія та інформаційні технології.
Аграрний сектор Угорщини виробляє близько 7 % ВВП. Він спеціалізується на вирощуванні зернових (пшениці, кукурудзи), соняшнику, цукрового буряку, а також на скотарстві, свинарстві, птахівництві. Подібною є спеціалізація сільського господарства Румунії.
Мал. 91. Кишинів – столиця Молдови
Сфера послуг Угорщини представлена багатьма галузями, серед яких значну роль на сучасному етапі відіграє туризм, частка якого у ВВП становить 7 %. Туризм динамічно розвивається й у Румунії, проте у структурі ВВП на нього припадає лише близько 5 %, що значно нижче, ніж у сусідніх Угорщині та Болгарії (12 %). Швидкими темпами в обох країнах розвивається банківська сфера.
Молдова – аграрно-індустріальна держава (мал. 91). Це підтверджується й тим, що головною галуззю промисловості є харчова, для розвитку якої існують сприятливі умови – потужна сировинна сільськогосподарська база. На території країни вирощують різноманітні овочі, фрукти, кукурудзу, цукровий буряк, соняшник, тютюн, розводять велику рогату худобу м’ясо-молочного напрямку. Серед галузей промисловості, які мають певні традиції розвитку в Молдові, слід згадати машинобудування й легку промисловість. Проте продукція цих галузей не витримує конкуренції як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.
Проблема
3 90-х років XX ст. і дотепер у Молдові зберігається гостра соціальна проблема – низькі доходи громадян, зубожіння і бідність, високий рівень безробіття і масовий виїзд людей за кордон у пошуках роботи, значне розшарування населення на багатих і бідних. Поміркуйте, як можна вирішити цю проблему, враховуючи досвід інших європейських країн.
Зовнішньоекономічна діяльність. Угорщина, Румунія і Молдова, як і більшість країн Центральної і Східної Європи, великого значення у міжнародних зв’язках надають зовнішній торгівлі. Основними партнерами Угорщини і Румунії є промислово розвинуті країни (Росія, Китай) та країни ЄЄ. Серед країн ЄЄ найбільша частка зовнішньоторговельного обороту припадає на Німеччину, Австрію, Францію. У структурі експорту Угорщини близько 60 % припадає на машини, обладнання, транспортні засоби, 30 % – на продукцію переробної промисловості, 7 % становлять продовольчі товари і близько 4 % – сировина. Подібною до експорту є структура й імпорту, але в ній зростає частка паливно-енергетичної продукції, а зменшується частка машин і обладнання.
Румунія у рамках міжнародного поділу праці представлена експортом взуття і текстилю, металів, машин та обладнання. У структурі імпорту переважають паливо і мінеральна сировина, машини й обладнання для окремих галузей промисловості, продукція хімічної промисловості. Важливу роль у зовнішньоекономічній діяльності Румунії відіграють прямі іноземні інвестиції.
За даними Світового Банку, Румунія за інвестиціями швидко перейшла із 101 місця у 2005 р. на 22 у 2007 p., а іноземні інвестиції перевищили 33 млрд дол. За обсягом інвестицій вона посідає друге місце в Європі.
Активну участь у зовнішній торгівлі Молдова розпочала з 1994 р. Виключне значення у зовнішньоекономічній діяльності відіграє імпорт енергоносіїв (переважно з Росії), що має пріоритетне значення для країни, а також електрообладнання, машин і побутової техніки, хімічної продукції. В експорті Молдови значна частка припадає на продукти харчування, напої, текстиль, шкіру та вироби з неї. Основне місце в експорті займає ринок країн СНД – понад 55 % та ринок країн ЄС – близько 22 % . Найбільше товарів імпортують до Молдови також країни СНД (40 %) та країни ЄС (понад 25 %).
Українсько-угорські та українсько-молдовські відносини будуються на основі добросусідства і взаємовигідних двосторонніх зв’язків. Україна є одним з партнерів Молдови і Угорщини у зовнішній торгівлі, Інвестиціях та в реалізації проектів спільного підприємництва.
Українсько-румунські відносини тривалий час були непростими, що пов’язано передусім з проблемою кордонів, зокрема на о. Зміїному. Обом сторонам довелося звертатися до Міжнародного суду ООН щодо делімітації континентального шельфу та виключної економічної зони між Україною та Румунією в Чорному морі. Віднедавна активізувалася зовнішня торгівля між країнами, про що свідчить зростання товарообігу.
Нині між Україною, Румунією, Молдовою і Угорщиною існує цілий ряд угод про транскордонне співробітництво, зокрема створення євро – регіонів. Трьома сторонами – Україною, Румунією та Молдовою – розроблено проект єврорегіону “Нижній Дунай”, діяльність якого спрямована як на розв’язання економічних питань, так і на проведення природоохоронних заходів і соціального захисту населення у прикордонних районах трьох країн.
Узагальнення
Угорщина і Румунія – це молоді держави ЄС з ринковою економікою, Молдова – пострадянська республіка, яка входить до СНД.
Угорщина – постіндустріальна, Румунія – індустріально-аграрна, Молдова – аграрно-індустріальна країна.
Промисловість в Угорщині представлена добувною, металургійною, машинобудівною та хіміко-фармацевтичною галузями; у Румунії – енергетикою, металургійною, хімічною, лісовою, меблевою галузями та машинобудуванням; у Молдові – машинобудуванням та легкою промисловістю.
Спеціалізація сільського господарства трьох країн подібна і представлена вирощуванням зернових культур, овочівництвом, садівництвом, виноградарством, скотарством, свинарством та птахівництвом.
Сфера послуг інтенсивно розвивається в Угорщині та Румунії, серед пріоритетних галузей відзначається туризм.
Угорщина, Румунія та Молдова розвивають відносини з Україною на взаємовигідних двосторонніх зв’язках.