Українська мова
Частини мови
Частка
Частка – службова частина мови, яка надає окремим словам або й цілим реченням певного смислового чи емоційного відтінку.
Частки поділяються на такі розряди:
1. Модальні (надають смислових відтінків реченню):
– вказівні:
ось, осьде, он, онде, от, оце, воно;
– означальні:
якраз, саме, справді, точно, власне, рівно (стільки);
– обмежувально-видільні:
лише, тільки, хоч, хоча б, навіть, уже, таки;
– стверджувальні:
таке, еге ж, атож, аякже, авжеж.
2. Заперечні: ні, не,
– питальні:
невже, хіба, чи, що за;
– виражають сумнів, припущення:
навряд чи, ба, ну, чи не.
3. Формотворчі (служать для утворення форм слова):
хай, нехай, най-, як-, що‑, би (б).
Написання часток окремо і через дефіс
Частки пишуться окремо, якщо між частками бо, то, от, таки і словом, до якого вони приєднуються, стоїть інша частка:
іди ж бо, чим би то, все ж таки.
Через дефіс пишуться частки бо, но, то, от, таки, коли вони підсилюють значення окремого слова:
іди-бо, давай-но, якось-то, як-от, зробив-таки.
Частки аби-, ані, чи-, де-, що-, як – в складі будь-якої частини мови пишуться
аби-що, як-то.
Виняток складають сполучники, похідні від прислівників:
абияк, якщо.
Морфологічний розбір частки
1. Морфологічні ознаки.
– група за значенням:
– модальна;
– формотворча;
– заперечна.
2. Синтаксична роль.
Хай буде мир в усьому світі!
Хай – частка, формотворча, у реченні допомагає утворити форму наказового способу, спонукальна.