Розділ І РОЗВИТОК ГЕОГРАФІЧНИХ ЗНАНЬ ПРО ЗЕМЛЮ
§ 5. Навколосвітні подорожі й експедиції. Географічні товариства в різних країнах світу
Доведіть, що Земля має форму кулі. Що ви знаєте про піратів?
Перша навколосвітня подорож. Збіднілий португальський дворянин Фернан Магеллан, який уже плавав до Індії й мав звання капітана, уважав, що материк Америка можна обійти з півдня й вийти в новий океан.
20 вересня 1519 р. п’ять кораблів, що мали екіпаж 265 осіб, під керівництвом Ф. Магеллана вирушили з Іспанії в невідому подорож. Вони перетнули
Фернан Магеллан
Подорож невідомим океаном тривала 100 днів. Закінчилися продукти, люди хворіли на цингу, 19 чоловік померло. За весь період плавання судна мореплавців не потрапили в жодний шторм,
Плавання мало величезне значення. Знайдена протока в невідомий океан дала змогу здійснити першу навколосвітню подорож. У ході цієї експедиції було доведено, що більшу частину Землі займає Світовий океан, а Земля має форму кулі.
Пірати. Значну роль у відкритті нових земель відігравали пірати – морські розбійники, які в погоні за здобиччю грабували судна й нападали на невеликі порти. Особливо відзначився в цьому промислі англієць Френсіс Дрейк, який здебільшого вчиняв напади на іспанські судна, що перевозили золото з Америки до Європи. У 1577-1580 pp. Ф. Дрейк здійснив другу навколосвітню подорож, відкрив багато нових островів.
Відкриття Австралії. Першим побачив береги невідомої Південної землі голландський мореплавець Віллєм Янц (Янсзон). У 1605 р. він підійшов до північних берегів Австралії, не здогадуючись, що відкрив новий материк. Це довів співвітчизник В. Янца – Абель Тасман. У 1642 р. він відкрив величезний острів, названий пізніше на його честь – Тасманія. Протягом 1643-1644 pp. Абель Тасман досліджував острови Нової Зеландії, північне узбережжя Австралії, наніс на карту її західне узбережжя. Він дійшов висновку, що всі “землі”, відкриті до нього, є частинами єдиного континенту – Австралія (мал. 13).
Мал. 13. Картосхема Нової Голландії (Австралії) А. Тасмана
Абель Тасман
Відомості про свої відкриття голландці тривалий час свідомо приховували. тому визначному англійському мореплавцеві Дж. Куку довелося відкривати Австралію вдруге. Лише через понад 120 років він досяг берегів Південної Австралії.
Російські першопрохідці. У XVI ст. російські купці стали вирушати за Уральські гори, шукаючи місця, багаті на хутрових звірів, які тоді дуже цінувалися й часто замінювали гроші. Для цього вони споряджали військові загони козаків. Першим великим загоном керував Єрмак Тимофійович. Саме він завоював Західний Сибір, дійшовши до річки Іртиш. Після нього на схід вирушили інші росіяни, яких називали першопрохідцями. ЄрофейХабаров із своїм загоном досяг басейну річки Лени, Іван Москвітін – берегів Охотського моря, Василь Поярков – гирла річки Амур, а ВолодимирАтласов – берегів Камчатки. У 1648р. Семен Дежньов разом із Федотом Поповим відкрили протоку між Азією та Америкою, пізніше названуБерингова. Оскільки документи про цю подію загубилися, мореплавець Вітус Беринг у 1728 р. знову відкрив протоку.
У XVIII ст. великі морські держави споряджають експедиції з метою дослідження природи земної кулі, відкриття невідомих земель. Мандрівники складали карти цих територій, описували природу, умови життя та заняття населення.
Навколосвітні подорожі Джеймса Кука. Великою морською державою у XVIII ст. стає Велика Британія. Крім воєнних походів, вона організовує й наукові морські експедиції. Найзначнішими з них були експедиції під керівництвом англійського мореплавця капітана Джеймса Кука, який здійснив три навколосвітні подорожі (мал. 14).
Метою першої подорожі (1768-1771) були пошуки Південного материка. У 1769 р. Дж. Кук досяг Нової Зеландії й дослідив її береги, потім підійшов до східного узбережжя Австралії й проголосив його британськими володіннями Обігнувши з півдня Австралію. Дж. Кук попрямував до мису Доброї Надії, а звідти – до Англії.
Друга подорож (1772-1775) мала продовжити дослідження першої – пошук Південного материка. У січні 1773 р. вперше в історії мореплавства Дж. Кук перетнув Південне полярне коло, намагаючись відшукати Південний материк. Він досяг 71° пд. ш. але через велике нагромадження криги повернув назад. У Тихому океані дослідник відкрив острови Нової Каледонії та інші на півдні Атлантичного океану.
Джеймс Кук
Мал. 14. Три експедиції Дж. Кука (перша – червоний колір, друга – зелений колір і третя – синій колір)
Завданням третьої навколосвітньої подорожі (1776-1779) було відшукати вихід із Тихого океану вздовж берегів Північної Америки в Атлантичний океан. Кораблі Дж. Кука обігнули Африку з півдня, перетнули Індійський океан, обійшли з півдня Австралію та Нову Зеландію й попрямували Тихим океаном на північ. Мореплавець відкрив Гавайські острови, обстежив західні береги Північної Америки, дістався Аляски, підтвердив наявність Берингової протоки. Проте на Гаваях, куди він повернувся на зимівлю, у збройній сутичці з місцевими жителями Дж. Кук загинув. Експедиція повернулася в Англію без прославленого мореплавця.
Навколосвітня експедиція І. Крузенштерна та Ю. Лисянського.
У серпні 1803р. з м. Кронштадта – російської військової бази на Балтійському морі – вийшли кораблі “Надія” й “Нева” й узяли курс до берегів Південної Америки.
“Надією” командував Іван Крузенштерн – уродженець Естонії, “Невою” – наш земляк із м. Ніжина Юрій Лисянський. Метою експедиції було налагодження торговельних зв’язків між російськими портами Балтійського моря та російською колонією на західному узбережжі Північної Америки.
Іван Крузенштерн
Юрій Лисянський
Обігнувши з півдня Південну Америку, кораблі попрямували до Гавайських островів. Далі “Нева” відвідала російські володіння на Алясці, а “Надія” дослідила береги Камчатки, Сахаліну, побувала б Японії. На зворотному шляху російські кораблі зустрілися біля берегів Китаю, обігнули Південну Азію та Африку й повернулися наприкінці літа 1806 р. в м. Кронштадт. Під час плавання було проведено численні дослідження у Світовому океані (замірено глибини, напрямок і швидкість течій тощо), складено нові карти, описано господарство й побут жителів островів у Тихому океані.
Наукові матеріали, зібрані Ю. Лисянським, надруковані в праці “Подорож навколо світу на кораблі “Нева” в 1803-1806 pp.”. У 1813 р. І. Крузенштерн надрукував “Атлас до мандрівки навколо світу капітана І. Крузенштерна”, а пізніше – “Атлас Південного моря” з текстовим матеріалом.
Діяльність географічних товариств у різних країнах світу наприкінці XVII – на початку XIX ст. У багатьох країнах Європи (Велика Британія, Німеччина, Росія) створювалися географічні товариства, метою яких було надати всім експедиціям науковий характер, популяризувати географічні дослідження. Це були громадські організації, до складу яких входили відомі мореплавці, дослідники, прогресивні громадські діячі, письменники.
У 1845 р. в Петербурзі було засновано Російське географічне товариство. Ініціаторами його створення стали відомі вчені, громадські діячі, мореплавці: К. Арсеньєв. К. Бер. І. Крузенштерн. Ф. Літке. П. Семенов-Тянь-Шанський. Ф. Врангель. З перших років географічне товариство розгорнуло велику експедиційну, видавничу й освітню діяльність із метою збирання й поширення найновішої достовірної географічної інформації. Уже в 1847 р. географічне товариство організувало першу експедицію на Урал, потім на Далекий Схід, до Середньої та Центральної Азії. Нової Гвінеї та в інші країни.
У 1869р. це товариство спорядило свою першу експедицію в Україну. Учасники експедиції під керівництвом Павла Чубинського вивчали побут, говірки, фольклор. вірування місцевих жителів, провели облік населення та господарських об’єктів.
У 1873 р. в Україні було відкрито Південно-Західний відділ Російського географічного товариства. Першим його головою був Григорій Галаган, а керівником – П. Чубинський.
Павло Чубинський
Григорій Галаган
У роботі відділу брали участь відомі вчені та діячі культури: М. Лисенко, Панас Мирний, М. Старицький, Ф. Вовк, М. Драгоманов, О. Русое, О. Кістяківський, В. Антонович та ін.
Відділ видав два томи “Записок…”, у яких опубліковані матеріали з народної творчості, дослідження, що стосувалися сільського господарства. промислів, природи України.
Повторимо головне
– 20 вересня 1519 р. в першу навколосвітню подорож вирушило п’ять португальських кораблів на чолі з Фернаном Магелланом. Подорож завершилася через три роки. Було доведено, що Земля має форму кулі, а більша її частина вкрита водою.
– Значну роль у відкритті нових земель відіграли пірати, зокрема Френсіс Дрейк.
– Першим берегів Австралії досяг голландець Віллєм Янц. Його співвітчизник Абель Тасман довів, що Австралія – материк.
– Видатним англійським мореплавцем був Джеймс Кук. Він здійснив три навколосвітні подорожі (1768-1779), удруге відкрив Австралію та Нову Зеландію, зробив спробу дістатися Антарктиди, відкрив Гавайські острови, підтвердив наявність Берингової протоки.
– Першу російську навколосвітню подорож здійснили Іван Крузенштерн і Юрій Лисянський у 1803-1806 pp. Вони склали карти відкритих островів. описали господарство й побут їхніх жителів, провели дослідження у Світовому океані.
– Наприкінці XVII – на початку XIX ст. з метою популяризації географічних досліджень у багатьох країнах створюються географічні товариства. У 1873 р. в м. Києві відкрито Південно-Західний відділ Російського географічного товариства.
Ключові терміни і поняття
– Пірати, першопрохідці, Російське географічне товариство.
Запитання та завдання
1. Поясніть, яке значення мала перша навколосвітня подорож.
2. Розкажіть про роль піратів у відкритті нових земель.
3. Як була відкрита Австралія?
4. Визначте, яку роль відіграли російські військові експедиції у відкритті Північної Азії.
5. Яке значення мали навколосвітні експедиції Дж. Кука?
6. Поясніть вислів: Джеймс Кук відкрив материк Австралія вдруге.
7. Розкажіть, хто й коли здійснив першу російську навколосвітню подорож.
8. У чому полягала діяльність географічних товариств у XIX ст.?
– Випишіть основні географічні об’єкти на шляху навколосвітньої подорожі Ф. Магеллана, користуючись картами атласу. Знайдіть на карті місце загибелі Ф. Магеллана
– Нанесіть на контурну карту подорожі Дж. Кука.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)