Омоніми – Групи слів за значенням

УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО
ЛЕКСИКОЛОГІЯ

Групи слів за значенням

Омоніми (гр. Homos – однаковий і Grapho – пишу) – слова, що мають однакове звучання й написання, але зовсім різне значення. Від багатозначних слів відрізняються тим, що означають предмети, ознаки, дії, що не мають між собою нічого спільного.

Омонімічний ряд складається з елементів, що належать до різних, віддалених сфер діяльності. Чим більша відстань між ними, тим менша ймовірність того, що вони “зустрінуться” в тексті й це призведе до непорозуміння.

Збіги

в звучанні й написанні слів виникають як унаслідок взаємодії між різними мовами (збіг питомих українських слів із запозиченнями), так і під дією внутрішньомовних чинників. Одним з основних внутрішніх чинників є розпад багатозначного слова, коли його різні значення перестають сприйматися як пов’язані між собою й перетворюються на окремі лексеми: Полотно – тканина, Полотно залізничне.

Омоніми виникають і внаслідок історичних змін у звуковому складі слів, які призводять до їх формального збігу: Слати – стелити, слати – посилати.

Зовнішні причини виникнення омонімів полягають

як у співзвучності запозичень із власне українськими словами, так і у взаємодії запозичень із різних мов.

Приклади збігів між українськими та запозиченими словами: Тур – тварина, Тур (фр.) – елемент танцю; Чайка – птах і Чайка (тур.) – козацький човен. Як приклади омонімії між запозиченнями можна навести слова Гриф (гр.) – казковий птах, Гриф (нім.) – печатка; Туш у музиці – з німецької мови, Туш у більярді – з французької.

Омонімічні відношення виникають не лише між лексемами однієї мови, а й між співзвучними словами різних мов. Таке явище називається Міжмовною омонімією.

Міжмовні омоніми – це слова, словосполучення або інші мовленнєві одиниці, що однаково (дуже близько, подібно) звучать у двох мовах (які контактують), проте мають різні значення, подекуди – різні стилістичні характеристики.

Міжмовні омоніми є у споріднених і у неспорідне-них мовах. Збіги у звучанні й написанні цих слів можуть призвести до помилкового вживання слова у невластивому для нього в цій мові контексті. Особливо “підступною” є міжмовна омонімія близько-споріднених мов. Коли учень в українській школі вивчає російську мову, він мимоволі сприймає російські слова на тлі рідної мови, в результаті чого можуть виникнути такі помилкові вислови, як ті, що навела одна вчителька: “Я Загубил дневник” (замість потерял). “Тетрадь Скончалась” (замість закончилась). Російське слово Загубить і українське Загубити, як і Скончаться – Скінчитись (Закінчитись) – міжмовні омоніми споріднених мов.

Серед омонімів виокремлюють власне омоніми – слова, що збігаються у звучанні й написанні (Коса – заплетене волосся, Коса – знаряддя для скошування трави, Коса – смуга суходолу у водоймі), а також омофони, омографи й омоформи.

Омофони – слова, які вимовляються однаково, але відрізняються написанням: Пресувати (обробляти за допомогою пресу) Метал – Присувати (переміщати) Стілець до столу.

Омоформи – слова, які збігаються в одній або декількох формах: Рідна Мати – Мати Хист, але Рідної Матері – Маю Хист.

Омографи – слова, які пишуться однаково, але звучать нарізно, завдяки наголосу: Ма’ла щастя – мала’ дівчинка, ко’си – коси’ траву.

Омоніми, як і попередні різновиди лексики, використовуються для збагачення художнього мовлення, для створення словесної гри та каламбурів, для досягнення комічного ефекту. Цьому сприяє невідповідність між спільним звучанням та абсолютно відмінним значенням слів.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)


Омоніми – Групи слів за значенням - Довідник з української мови


Омоніми – Групи слів за значенням