Озера. Штучні водойми

РОЗДІЛ 3 ГЕОГРАФІЧНА ОБОЛОНКА

Тема 3. Гідросфера

§ 52. Озера. Штучні водойми

Пригадайте

Що сприяє утворенню озерних улоговин?

Озера – заповнені водою западини суходолу, безпосередньо не пов’язані з морем. В озерах нашої планети міститься набагато більше води, ніж у річках, проте їхнє життя порівняно з річками нетривале. І якщо води озера не поповнюються атмосферними опадами, водою річок і струмків, підземними водами, то через деякий час воно міліє, а в районах з сухим кліматом висихає, стає солоним, бідним на рослинність.

У районах з вологим кліматом таке озеро заростає і поступово перетворюється на болото (мал. 153).

Озера трапляються на рівнинах і в горах. Вони дуже відрізняються одне від одного площею і глибиною, походженням улоговини, властивостями води, а також за біологічними особливостями.

За площею озера бувають найрізноманітніші: найбільші з них навіть називають морями, наприклад Каспійське море. Його площа й нині невпинно збільшується. Так, наприкінці минулого століття швидкість підняття рівня води в ньому перевищувала 20 см на рік. Море поглинуло десятки тисяч квадратних кілометрів суходолу, затопило

багато населених пунктів, сільськогосподарських угідь. Дивовижні об’єкти і явища Озера-рекордсмени. Найбільше за площею солоне озеро світу – Каспійське (376 тис. км2). Серед прісноводних водойм перше місце за площею посідає озеро Верхнє (82,4 тис. км2), що у Північній Америці. Найдовше прісноводне озеро Землі – Танганьїка, що простягається у Східній Африці на 650 км. Найглибше озеро планети – Байкал (1620 м). Воно є лідером і за об’ємом води, а також за її прозорістю. А найсолоніше серед озер – Мертве море, солоність вод якого у 10 разів перевищує середню солоність морської води.

Мал. 153. Озеро, що заростає

“Вікно” в Україну

Українські водні рекордсмени. Найбільше озеро України – Ялпуг у басейні Дунаю (149 км2). Найглибшим є Світязь (58,4 м), яке за глибину і прозорість води називають ще українським Байкалом. Найвисокогірнішим в Україні озером є Бребенескул, розташоване в Карпатах на висоті 1801 м.

Розміри озер часто пов’язані з походженням їхніх улоговин. Найбільші за площею озера – це залишки морських басейнів минулого. Через те їх називають залишковими, як-от Каспійське або Аральське моря-озера. Утворення найглибших озер пов’язане з розломами у земній корі. Саме так утворилися озера тектонічного походження – Байкал, Балхаш, Севан.

Наука стверджує

Давній Байкал – молоде о з е р о. Байкал – дуже давнє озеро. Йому вже близько 25 млн років. Проте, коли інші озера з віком заростають і “старіють”, Байкал, навпаки, дотепер зберігає свою “молодість”. Його площа і глибина й нині збільшуються. Причиною омолоджування Байкалу є розташування його у рифтовій зоні. Це своєрідна жива рана на поверхні Землі завдовжки понад 1000 км і завширшки 50-80 км. Під дією внутрішніх сил Землі береги озера розходяться зі швидкістю до 2 см на рік. Завдяки цьому площа озера збільшується за рік у середньому на 600 м2. Чаша цього озера нині настільки містка, що в неї можна б було влити всі води Балтійського моря. А всім річкам світу, щоб її заповнити, довелося б 230 днів віддавати свої води.

Практичне завдання

Користуючись довідковими матеріалами і атласом, знайдіть на карті світу озера-рекордсмени (за площею, глибиною тощо).

Є озера, що утворилися в улоговинах вулканічного походження – у кратерах згаслих вулканів (мал. 154). Такі озера, маючи невелику площу, можуть бути дуже глибокі. Озера, улоговини яких виорані давнім льодовиком, здебільшого неглибокі. Льодовикові озера дуже поширені на півночі Євразії і Північної Америки. Подекуди їх тут настільки багато, що вони утворюють своєрідні місцевості, які називають поозер’ями. У долинах річок чимало заплавних озер (мал. 155), які зазвичай мають незначну площу. На узбережжях морів нерідко утворюються лиманні озера – відокремлені від моря косою або пересипом. їх багато на півдні України, серед яких найбільше – Сасик (Кундук).

Мал. 154. Вулканічне озеро

Мал. 155. Заплавне озеро

Мал. 156. Солоне озеро (1); валуни, вкриті соляною кіркою (2)

Унаслідок перегородження річок гірськими породами, які обвалилися з гірських схилів, утворюються загатні озера. Так, у важкодоступній області Паміру на висоті близько 3500 м над рівнем моря розташоване найбільше природне загатне озеро – Сарезьке. Воно з’явилося 1911 року, коли внаслідок сильного землетрусу велетенський обвал перекрив русло місцевої річки. Тоді й утворилась кам’яна загата заввишки близько 750 м, що стала природною греблею і перекрила шлях річковим водам.

За солоністю озера можна розділити на прісні (солоність не перевищує 1 %о), солоні (солоність до 47 %о) і мінеральні (солоність перевищує 47 %о).

За біологічними особливостями є озера, щедрі на поживні речовини, з багатим рослинним і тваринним світом. Також є озера, життя в яких немов завмерло, тут обмаль кисню й поживних речовин.

Об’єм і властивості води в озерах тісно пов’язані з іншими водними об’єктами. Так, річки та підземні води часто додатково живлять озера. Озера, з яких витікають струмки або річки, називають стічними, а якщо їх не мають, – це безстічні озера. У безстічних озерах, на відміну від стічних, поступово накопичується сіль (мал. 156), тому вода у них часто солона. Стічні озера зазвичай прісні, оскільки солі з них виносять річки.

Факти сьогодення

Мертве море висихає. Найсолоніше озеро світу – Мертве море – неухильно “всихає”. За останні 40 років його площа скоротилася з понад 1000 до 700 км2. Щорічно його рівень знижується приблизно на 1 м. Причиною є глобальне потепління клімату, зменшення кількості опадів, а також інтенсивне використання на сільськогосподарські й промислові потреби вод річки Йордан, що впадає в море.

Штучні водойми – водойми, які створила людина. До них належать водосховища, канали, ставки тощо. Таких водойм дуже багато на планеті. Лише в Україні споруджено 1160 водосховищ і близько 28 тис. ставків.

Мал. 157. Водосховище (1), осушувальний канал (2)

Водосховища – великі штучні водойми, створені для накопичення і зберігання води (мал. 157, 1). Цю воду людина використовує для вироблення електроенергії, зрошування, задоволення питних потреб тощо.

У світі майже немає країн, в яких би не було водосховищ. Перші з них з’явились ще близько 4000 років тому і слугували для зрошування земель у Єгипті, Месопотамії і Китаї. Кількість водосховищ зросла впродовж XX ст., коли було побудовано великі водосховища світу. Найбільші з них розташовані, зокрема, в Росії, США, Канаді, КНР, Бразилії, Індії, Мексиці та Єгипті.

Канали – штучні річки (мал. 157, 2), їхнє призначення різне. Створюють їх для судноплавства, осушення і зрошування земель.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 10 (продовження)

Позначення на контурній карті озер

Позначте Каспійське, Байкал, Танганьїка та Великі озера.

ПІДСУМКИ

– Озера – заповнені водою западини суходолу.

– За походженням улоговин розрізняють озера залишкові, тектонічні, вулканічні, льодовикові, заплавні, лиманні, загатні.

– До штучних водойм належать водойми, які створила людина, – водосховища, канали, ставки тощо.

Запитання і завдання для самоперевірки

Чи є у вашій місцевості штучні водойми? Яке їхнє походження і призначення?

Доведіть, що на розміри озер можуть впливати і внутрішні, і зовнішні процеси.

Чому вода в озері може бути солоною?

Наведіть приклади озер різного походження.