МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ
Прийменник як службова частина мови
Прийменником називається незмінна службова частина мови, яка уточнює граматичні значення відмінків і виражає залежність іменника, займенника, числівника від інших слів у словосполученні і реченні.
Наприклад: Кінь На чотирьох і то спотикається (Народна творчість). За кілька хвилин двір опустів (Григорій Тютюнник). Позавчора Юрко вечеряв У тітки Василихи гарячим кулешем, додому ж приніс Від неї молока В глечику (Є. Гуцало).
Разом із відмінковими формами іменників, займенників,
А) Просторові (місце дії, напрямок: від, у, біля, за, посеред, край). Тече вода З-під явора яром На долину (Т. Шевченко). Грицько став Над кручею (Б. Грінченко);
Б) Часові (Упродовж, з, до, о, після, через). У нас роботи З Літа До зими (М. Вінграновський). Після цих подій Павло зробився ще мовчазнішим (Григорій Тютюнник). Десь О четвертій годині дня викликали і Дороша (Григорій Тютюнник);
В) Причинові (Через, від (од), завдяки, у зв’язку, з нагоди, зважаючи на). Місяць кинув ті підкови дідусеві-ковалю і пішов собі в діброви, потемнівши Од
Г) Мети (Для, на, за, задля, заради, в ім’я, у відповідь, на предмет). Джериха наварила На вечерю кулешу (І. Нечуй-Левицький). Жінки ходили По воду у Миколчин двір… (М. Вінграновський);
Г) Допустові (нЕзважаючи на, попри, всупереч, наперекір, при, незалежно від). Незважаючи на малесенький вітерець, парило і робилося душно (Григорій Тютюнник);
Д) Умовні (При, без, за умови, у випадку, при нагоді). При вині і меді вони Могли грати тиждень підряд… (М. Стельмах). Без голки кожуха не вшиєш (Народна творчість);
Е) Об’єктні (Про, за, зі). Золотими вечорами ранньої осені часто думав Шевченко Про свою Україну, душею був на сивому Дніпрі (3. Тулуб);
Ж) Означальні (Без, з, в). Молодий хлопець-кочегар тримав маслянку З довгим тонким дзьобом (Ю. Смолич) та інші.
Прийменники входять до складу членів речення разом з відмінковими формами іменників, займенників і числівників, із якими вони вжиті.
Прийменники вживаються в усіх відмінках, крім називного і кличного. Форма місцевого відмінка завжди виступає з прийменником (У ньому, по землі), інші ж відмінкові форми можуть бути з прийменниками і без них (Нами, з нами; дівчини, до дівчини; дідусеві, наперекір дідусевІ).
Прийменник може вживатися з формою одного, двох і навіть трьох відмінків. Так, лише з родовим відмінком уживаються прийменники Без, біля, до, з-за, з-під, проти, серед (без роботи, біля столу, з-за обрію), лише з давальним відмінком уживаються прийменники Назустріч, напереріз, наперекір, всупереч, навздогін (назустріч дівчині, навздогін йому). Деякі прийменники поєднуються з двома відмінковими формами: Над, під, перед, поза – із знахідним та орудним (Над усе, над усім, під дерево, під деревом); На, об, по – із знахідним і місцевим (На парту, на парті; об камінь, об одинадцятій годині). Із трьома відмінками (родовим, знахідним та орудним) уживаються прийменники З (із, зі), між, за: З берези (злетів), з березу (заввишки), з березою (говорив); за часів, за період, за роботою. Прийменник В (у) може поєднуватися з родовим, знахідним і місцевим відмінками: У сестри (діти), у сестру (вірив), у сестрі (впевнений).
За морфологічною будовою прийменники поділяються на Прості, складні і Складені.
Прості складаються з одного простого слова (За, без, на, для, край, кругом, серед тощо), складні – з одного складного слова (Задля, поміж, з-за, щодо, обабіч тощо), складені – з двох і більшої кількості слів (Згідно з, незважаючи на, на випадок, у вигляді, з метою та ін.).
(1 votes, average: 5,00 out of 5)