СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ
Просте ускладнене речення
За будовою і значенням прості речення можуть бути ускладнені однорідними членами, звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями), відокремленими членами.
Речення з однорідними членами
Однорідні члени речення (зі сполучниковим, безсполучниковим і змішаним зв’язком)
Однорідними членами речення називаються такі, що граматично пов’язані з тим самим членом речення й відповідають на те саме питання. Вони незалежні одне від одного.
Зверніть увагу!
Це
Однорідними можуть бути будь-які члени речення:
А) підмети. І Катря, і вчителька мовчки дивились на картину (А. Головко);
Б) прості та складені присудки. Козаков Не роздягнувся, тільки Розстебнув Комір гімнастьорки (О. Гончар). Хата хоч Старенька, та Чепурна, біла… (Панас Мирний). Вона Вміла полоти, прати, мити, варити, жати, орати, сіяти, косити
В) додатки. Навезли з міста Шевців, кравців, швачок, крамарів і крамарок (Марко Вовчок);
Г) означення (узгоджені й неузгоджені). Досі Ущиплива та Довірлива розмова стихла (Панас Мирний). Річка Оскол – чудесна річка, З прозорою лагідною водою…, з широкими на лівому березі луками… (Остап Вишня);
Г) обставини. Нікого Ні в дворі не знайшли, Ні в городі, ні близько На вулиці (А. Головко). Неквапливо, поважно входив вечір у село (Б. Крауш).
Однорідні члени речення бувають непоширеними й поширеними. Чи В Києві, чи В Полтаві, чи в самій столиці ходив чумак з мазницею помежи крамниці (С. Руданський). Не зламали молодецького завзяття Ні безсонні ночі, ні мороз, ні хуга (Я. Качура).
Однорідні члени речення можуть виражатися:
А) тією самою частиною мови. На брили, на уламки Статуй вечірнє сонце тишу ллє (С. Гординський). Подякував козак за пораду, Повернув коня і Сховавсь поза деревом (П. Куліш). Нам дають чаю, Гарячого, міцного… (М. Коцюбинський). Серце закалатало йому Безумно, шалено (І. Багряний);
Б) різними частинами мови. Бій гримів Спереду, з боків і позаду (М. Стельмах). … Нам випало цвісти Не в травні – восени (В. Базилевський). Лобода сидить збоку стола Звично, невимушено, нога на ногу (О. Гончар). … Як і завжди, Не сумуючи, весело дзюрчить нижче ставка невтомний струмОк (М. Стельмах).
Однорідні члени речення можуть поєднуватися:
А) за допомогою сполучників сурядності (єднальних, розділових, протиставних) та інтонації переліку. І правда, і радість, і гріх, і біль не навіки (Є. Плужник). Нема там Ні панів, ні мужиків, ні багатих, ні вбогих (П. Куліш). Береться мудрість не Із заповітів, а із шукань і помилок гірких (І. Кочерга);
Б) тільки за допомогою інтонації (безсполучниковий зв’язок). У Гетьманському… стояли в три Ряди карети, брички, натачанки (Панас Мирний). Похилився поет над минулим, Доторкнувся до споминів струн (Б.-І. Антонич). Химерні, Чудернацькі, злі думки мучать мене всю ніч (І. Вільде). Похмурі відблиски лягали на гори, на сосни, на скелі (О. Гончар);
В) сполучниковим і безсполучниковим способами (змішаний зв’язок). Стоять Жінки у три ряди, Дівчата й згорблені діди… (А. Малишко). Не дуріте самі себе, Учітесь, Читайте, і чужому Научайтесь, й свого не Цурайтесь… (Т. Шевченко).
(2 votes, average: 4,50 out of 5)