Що вивчає “Географія материків і океанів”. Джерела географічних знань. Методи географічних досліджень

ВСТУП

§1 Що вивчає “Географія материків і океанів”. Джерела географічних знань. Методи географічних досліджень

Пригадайте

У Що вивчає “Загальна географія”?

Які методи географічних досліджень і джерела географічної інформації вам відомі?

Географія про різноманітний світ суходолу та океану. У 6-му класі ви ознайомилися із загальною географією, з якої дізналися про цікавий і різноманітний світ географічної оболонки та її складові – літосферу, атмосферу, гідросферу та біосферу. У 7-му класі на вас чекає не менш

захоплююча географічна мандрівка материками та океанами, які мають неоднакову площу і є обличчям нашої планети (мал. 1). Ви відкриєте для себе насамперед природу кожного з мате­риків і океанів. Підручник, який перед вами, допоможе відповісти на багато запитань. Чому на материках безкраї рівнини поступають­ся велетенським гірським спорудам? Чому на одних континентах дуже жарко, а на інших панує крига? Які природні процеси відбу­ваються в кожному з чотирьох оке­анів? Ви також дізнаєтеся, коли і як заселяли материки, познайомитеся з життям населення окремих країн світу. Вам стануть зрозумілі побут і традиції, господарство і дозвілля численних народів, що живуть на різних материках і океанічних ост­ровах. Отже, “Географія материків і океанів” вивчає природні умови і ре­сурси материків і океанів та проблеми їх використання, а також населення і господарську діяльність людей у різних куточках Землі.

Мал. 1. Площа океанів і материків

Площа материків і океанів сягає десятків мільйонів квадратних кілометрів (мал. 2, 3), а час існування вимірюється сотнями мільйо­нів років.

Материк, або континент, – це велика ділянка суходолу, утворена земною корою переважно материкового типу. Більша частина мате­рика лежить вище рівня Світового океану. Розрізняють шість мате­риків, або континентів: Євразія, Африка, Північна Америка, Південна Америка, Австралія і Антарктида. Пізнаючи Землю, мореплавці й мандрівники називали відкриті нові землі частинами світу. І до­тепер збереглися історичні назви шести частин світу: Європа, Азія, Америка, Африка, Австралія, Антарктида.

Океан – це велика частина водного простору Світового океану, дно якого утворене переважно океанічною земною корою. Вам відомі з 6-го класу чотири океани: Тихий, Атлантичний, Індійський, Пів­нічний Льодовитий (мал. 3). Багато вчених виокремлюють і п’ятий океан. (Згадайте, де він розташований.)

Практичне завдання

Відшукайте на карті всі материки та океани світу і порівняйте їхні розміри, користуючись малюнками 2, 3. Який з материків найбіль­ший і найменший? Який з океанів найбільший і найменший?

Мал. 2. Площі материків із прилеглими островами

Мал. 3. Площі океанів

Джерела географічної інформації та методи її збирання. Для зізнання природи материків і океанів географи застосовують усі відомі вам із 6-го класу загальногеографічні й галузеві методи дослідження.

Одними з основних методів дослідження у географії є спостере­ження та вимірювання, завдяки яким збирають первинну гео­графічну інформацію про особливості материків і океанів. Прямі спостереження та певні вимірювання здійснюють під час експедицій і перебування безпосередньо на досліджуваному об’єкті, наприклад на науковій станції в Антарктиді. Часто їх проводять із науково-дослідницьких кораблів або навіть із рейсових суден, з орбіт косміч­них станцій та геофізичних ракет, зі штучних супутників Землі та з літаків-лабораторій (мал. 4).

Наука стверджує

Космічні спостереження збагатили географічну науку новими знаннями. Так, під час спостережень океану поблизу Антарктиди за допомогою супутника вперше помітили океанські вихори діаметром від 30 до 200 км і визначили, що вони за своєю природою схожі на циклони й антициклони атмосфери. За допомогою супутників зафіксували рухи літосферних плит, що відповідають приблизно 10 см за рік. Завдяки обстеженню дна океану космічними літальними апаратами виявили відмінності рельєфу океанічного дна порівняно з поверхнею суходолу і створили відповідні карти.

На основі отриманої первинної географічної інформації створюють макети, або моделі (мал. 5), форм рельєфу, циклонів і антициклонів, річок із греблею і водосховищем, природних комплексів, розробляють різноманітні карти.

Мал. 4. Здобуття географічної інформації

У географії існують також методи здобуття вторинної гео­графічної інформації. Це зумовлено тим, що багато географічних об’єктів бувають недоступні для прямого спостереження або мають дуже великі розміри. Тоді вчені-дослідники вдаються до використан­ня даних, які вже добуто і певним чином упорядковано.

Вторинну географічну інформацію вчені накопичують поступово. Такими джерелами інформації для них є карти, особливо тематичні, аналізуючи які можна порівнювати явища, створювати образ (мо­дель) певного явища чи конкретної території (мал. 5). Упорядковану географічну інформацію дають і таблиці, у яких поєднані багато­вимірні характеристики території. Прикладом такої таблиці є геохро­нологічна шкала. Джерелами вторинної географічної інформації є графіки, діаграми, профілі. (Пригадайте, який вигляд мають графіки зміни добової та річної температури, роза вітрів, кліматичні діаграми, профілі рельєфу, з яких ви отримували географічну інформацію.)

Важливим способом здобуття вторинної інформації в географії за­лишаються також описи, особливо коли це стосується характеристик природи окремих материків, маловідомих країн, загадкових морів і островів. Нині функцію опису виконують також різноманітні відео-засоби – кіно та телебачення.

Новим джерелом вторинної географічної інформації є географічна інформаційна система (ГІС), призначена для комп’ютерного читан­ня, аналізу та надання інформації.

На уроках географії у 7-му класі ви також будете проводити своєрідні дослідження материків і океанів, користуючись вторинни­ми методами здобуття інформації.

Мал. 5. Космічний знімок урагану (1). Комп’ютерні моделі урагану (2) і метеоритного кратера (3). Радіолокаційний знімок, що демонструє зміщення грунту внаслідок землетрусу (4)

Факти сьогодення

ГІС працює швидко. У ГІСі є певний набір програм, які допома­гають швидко (за 3-5 хв) створити будь-яку географічну карту. При цьому наносять потрібні дані, а їхній аналіз здійснюється автоматич­но. А під час роботи з картами атласу, коли необхідно виявити певну залежність, наприклад, між рельєфом і будовою земної кори, часу витрачається значно більше, адже потрібні карти, що розміщені на різних сторінках, виконані у різному масштабі.

ПІДСУМКИ

Географія материків і океанів вивчає природні умови та ресурси материків і океанів, а також проблеми їх використання, насе­лення і господарську діяльність людей у різних куточках Землі.

Материків на земній кулі шість: Євразія, Африка, Північна Аме­рика, Південна Америка, Антарктида, Австралія.

Існує шість частин світу: Європа, Азія, Америка, Африка, Австралія, Антарктида.

Історично виділяють чотири океани: Тихий, Атлантичний, Індійський, Північний Льодовитий. Науковці виокремлюють ще й п’ятий океан.

Розрізняють методи здобуття первинної та вторинної гео­графічної інформації.

Запитання і завдання для самоперевірки

Уявіть, що ви ведучий телевізійної програми “Клуб мандрів­ників”. Яку географічну інформацію про материки та океани ви підібрали б і повідомили глядачам?

Чим відрізняється безпосереднє спостереження географічних об’єктів в околицях своєї місцевості та ознайомлення з ними за ГІСом?

Порівняйте, що вивчає “Географія материків і океанів” та “Загальна географія “.

Назвіть усі материки, частини світу та океани.