Розділ 5
СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ
§ 10. Синонімія у фразеології
Фразеологізми в мові функціонують не ізольовано, а органічно вписуються в мовну систему. Цілісність значення фразеологічних одиниць зумовлює витворення системних відношень, аналогічних лексичним одиницям: полісемія, омонімія, синонімічні, варіантні й антонімічні відношення.
Проблема синонімії у фразеології пов’язана перш за все з відсутністю єдиного погляду на це явище. В. Телія, наприклад, суть фразеологічної синонімії вбачає в здатності фразеологізмів
Фразеологічна синонімія значною мірою подібна до лексичної. Фразеосиноніми мають близьке значення, хоч і різні семантичні відтінки. Так, поняття “мовчати” передається синонімами рота не розкривати, справляти мовчанку “мовчати, нічого не говорити”, Не випускати пари з вуст “затято мовчати, нічого не говорити, не розголошувати”, Як води в рот набрати “втратити здатність або бажання говорити; мовчати”; грати у мовчанку “ухилятися від розмови, виступу; відмовчуватися, не розмовляти”, Прикусити язика “утриматися від висловлювань; замовкнути”, проковтнути язика “зробитися мовчазним, замовкнути”, Держати язик за зубами “мовчати, не розголошувати чого-небудь, утримуватися від висловлювання”; ні гу-гу “нічого не говорити, мовчати”. У синонімічний ряд поєднуються ФО, однакові й різні за граматичною структурою, проте всі вони співвідносяться з однією частиною мови, з одним і тим самим членом речення, з тим самим поняттям, що і слово-домінанта. Наприклад, поняття “рано” розкривається адвербіальними ФО, які реалізують обставину часу: “Та врода, як саронська рожа, – розквітне На зорі…” (Леся Українка); “На другий день ще ні світ ні зоря, як одрадяни кинулися до Марининої хати” (Панас Мирний); “Ще чорти навкулачки не б’ються, як він схоплюється на ноги і до ночі не має спочинку” (М. Стельмах); “На другий день, скоро світ зібралися звірі до походу” (І. Франко). Такі самі і фразеологізми Ще й на зорю не займалося, тільки почало на світ благословлятися, чуть зоря тощо.
Фразеологізми Наливатися фарбою і наливатися кров’ю Об’єднуються загальним значенням “червоніти”. Проте їх різнить семантичний нюанс. Перша ФО, власне, означає “червоніти від сорому, збудження”: “Я думала, ти хотів мені щось сказати… – І скажу, – Наливається фарбою Омелько” (І. Цюпа), а друга – “червоніти від злості, напруження”: “Стадницький Налився кров’ю, та сказати нічого не міг” (М. Стельмах). З першим виразом – Наливатися фарбою – ФО Пекти раків за основним значенням максимально зближується “причиною” (“від сорому”), проте має і такий семантичний відтінок, як “ніяковіти”: “Ти бачила, Оленко, як Сава Раки пік? Не знав, куди й очі діти” (О. Копиленко). Високий ступінь вияву ознаки передають синоніми Пашіти вогнем, як буряк (почервоніти) “бути дуже розгарячілим, рум’яним через сильне збудження”, чого не скажеш про синонім займатися рум’янцем.
Фразеологізми – синоніми об’єднані спільним (близьким) значенням, однак у їх основі лежать різні образи, що відчутно спричинює їх відмінність у відтінках значення. Різницю в образах, що лягли в основу внутрішньої форми, виразно демонструють ФО, які розкривають поняття “дуже далеко”. Одні з них пов’язані з найвіддаленішою частиною світу чи землі – На краю світу, на краю землі ; інші – з віддаленими місцями, пов’язаними з місцеперебуванням чорта – У чорта в зубах “у віддаленому або якому-небудь невідомому, небезпечному місці”. Вислів Куди і ворон кісток не заносить І. Франко пов’язує з часами, коли забитих шматували ворони й заносили їхні кістки в найвіддаленіші місця. Конкретика різних образів виявляється і в таких виразах, Як де Макар телят не пас, де козам роги правлять, де і перець не росте “дуже далеко, там, де важкі умови, де перебувають не з власного бажання”.Побутова ситуація лежить в основі внутрішньої форми ФО За сім верст киселю їсти “іти дуже далеко, витрачаючи багато зусиль на справу, яка не має суттєвого значення”.
Такі самі й синонімічні ряди: Підливати олії у вогонь, підкладати вогню, піддавати жару у вогонь, до гарячого ще приском сипнути, іскру у порох укинути (“підсилювати суперечку”); (допастися) Як Мартин до мила, як віл до браги, як муха до меду (“жадібно”); Золоті руки, мастак на всякі штуки, майстер на всі руки, і швець, і жнець, і на (в) Дуду грець (“людина, яка все вміє робити”). Поняття “молодий” (який не має життєвого досвіду) вербалізується ФО з образом малої дитини, яка ще не відірвалася від материних грудей (Молоко материне на губах не обсохло) чи з кількістю спожитого за свій невеликий вік (Мало каші з’їв, мало ще пасок з’їв), а також флористичними (Молодий та зелений) чи фаунонімними образами (Горобеня жовтодзьобе, курча жовтороте).
Фразеологічні синоніми можуть відрізнятися стилістичним забарвленням, стильовою належністю, частотою і сферою використання. Синонімічний ряд “голосно” (кричати) об’єднує звороти розмовні На весь голос, не своїм голосом, фамільярні як На живіт, як на пуп, застаріле не своїм гласом. Значення “дуже давно” представлене в українській літературній мові розмовними фразеологізмами та їх варіантами За царя Гороха (Панька, Тимка, Хлієля), за царя Митрохи, коли людей було трохи, застарілим во дні дни, застарілим іронічним во время оно. Розмовна ФО Невелика птиця “нічим не визначна особа” стилістично протиставляється іронічній ФО Невелика цяця. Вираз ввести в оману – книжний, Збити з пантелику – розмовний; Пиньдючити морду – вульгарний зневажливий, Драти носа – розмовний знижений. В евфемізованому синонімічному ряді Душа попрощалася з тілом, душа покинула (кого), Душа відійшла у вічність (уроч.), Відійти у царство небесне (книжн.), Відійтиу небуття (книжн., уроч.) фразеологізм Душа переставилася (чия) вийшов з активного вжитку, застарів: “Як зірочка покотиться, То душа переставиться” (Панас Мирний). Синонімічний ряд зі значенням “нічого не робити”, “ледарювати” включає загальновживані, розмовні ФО Байдики бити, гав ловити, собак ганяти, горобцям дулі давати, ханьки м’яти. Набагато обмеженіший у вживанні фразеологізм Баглаї бити, хоч він і фіксується в збірці “Українські приказки, прислів’я і таке інше” М. Номиса, у романі П. Куліша “Чорна рада”, у словниках М. Закревського, Ф. Піскунова та ін. . Вислови Гандри бити, бабки збивати, випорожні ловити, вітер вулицями ганяти – діалектні. У свою чергу й серед діалектних ФО спостерігається стилістичне й стильове розшарування, певна сфера використання. У східно-слобожанських і східно-степових українських говірках, наприклад, поняття “байдикувати, нічого не робити” розкривають жартівливі або іронічні фразеологізми – Клепати вухами, мух ганяти. Вислів нішу сторожити – жартівливий, уживаний переважно в мовленні гірників або їх оточення (Ніша – пустота в лаві, у породі). Метафоричне зміщення у складному гірничому терміні “лежачий пласт” (пласт вугілля, товщина якого не перевищує 70 см, а отже, працювати на ньому можна тільки лежачи) започаткувало іронічний вислів Працювати на лежачому пласті “ледарювати, нічого не робити”. В основі виразу – гра слів з переносним і прямим значенням, каламбур. Ланцюг його становлення можна подати приблизно так: Лежачий (пласт) – лежати (пластом) – Лежати (і нічого не робити). Діалектні фразеологічні одиниці Собакам дулі давати, сорок ловити, по ярках собак ганяти – зневажливі, давити халяву – жаргонна ФО, хрущів ганяти – несхвальна. Поряд зі стилістично нейтральними фразеологізмами Кинути па зуб, заморити черв’яка “трохи вгамувати голод, перекусити” уживаються жартівливі Задушити комара й застарілі укласти в копи. Вони, хоч і мають спільне значення, не можуть виступати повноцінними взаємозамінниками: “Ви собі дома, може, хоч який сахар маєте, а нам і на зуб нічого покласти” (П. Панч); “Порфир, Заморивши черв’ячка, знічев’я розглядав давні фотографії”‘ (О. Гончар); “Хлопець поспішав додому, щоб Задушити в пузі комара й заспокоїти неню, коли та й досі не спить, дожидаючи сина” (О. Ільченко).
Фразеологічна й лексична синонімія співвідносні, проте кожна з них має і свої специфічні риси. Перша зумовлена тим, що фразеологізм утворений шляхом метафоризації вільного словосполучення і його семантика визначається взаємодією значень лексем – компонентів, особливостями внутрішньої структури ФО; лексична ж синонімія зумовлена значенням окремого слова. Наочно це демонструють різні контексти. Використання синоніма – фразеологізму посилює експресивність висловлювання, проте синтаксичні зв’язки його вужчі. Семантика слова абстрактніша – отже, й ширші його синтаксичні зв’язки, чого не допускає фразеологізм з його синтаксичною закріпленістю, сталістю форми, конкретністю значення. У фрагменті відомого уривку з твору О. Довженка “Багато я бачив гарних людей, але такого, як батько, не бачив” (“Зачарована Десна”) для характеристики образу батька автор уживає прикметник гарний,, що (як свідчить подальший контест) включає багато лексем з різними семантичними відтінками: красивий, вродливий, ладний, Добрий, достойний, а також – контекстуально – Працьовитий, сильний. Відповідні фразеологізми ж, виділяючи лише окремі властивості денотату, відображають конкретні риси зовнішності людини й не можуть у повному обсязі виконувати роль замінників: Очей не можна відвести (відірвати) (від кого, чого) “надзвичайно вродливий, гарний, привабливий зовні” (стосується об’єктів – істот і об’єктів – неістот), Хоч з лиця води напийся “дуже, надзвичайно вродливий” (стосується лише істот). Фольклорне Ні (не) словом розказати (сказати), ні (ані) пером описати (списати) (чого, кого) також означає “надзвичайно гарний, вродливий; чудовий”, однак звучить дещо пафосно.
Є певні закономірності вживання синоніма – слова й синоніма – фразеологізму. Можливість чи неможливість використання того чи іншого члена лексичного синонімічного ряду, наприклад, “виявляти почуття гніву” – Сердитися, гніватися, прогнівлятися, злитися, озлоблюватися (підсил.), озлоблятися (підсил.), Злоститися (рідше), Гнівитися (рідше), Злостувати (рідше), Злобувати (рідше), Гзитися (діал.), Обурюватися, приндитися (фам.), Фиркати (розм.) – “виражаючи гнів” – визначаються насамперед його семантикою і стилістичним забарвленням: “Князь теж знає ряди, він і не думає всідатися поруч з цими петухами, він стоїть, мов у молодої на оглядинах, спокійно позирає туди й сюди, він не гнівається за неповагу, бо тут його гнів пропаде марно…” (П. Загребельний). При доборі ж синоніма – фразеологізму частіше зважають па семантико – синтаксичну здатність ФО поєднуватися зі словами оточення, що зумовлюється особливістю структурної організації фраземи: впадати в гнів, скреготати зубами, рвати й метати, кидати вогнем – блискавицею, але важким духом дихати (на кого), вогнем (пеклом, полум’ям) дихати (на кого), бісом дивитися (на кого) . Широке наповнення фразеосинонімічних рядів не означає довільного використання будь-якого з членів ряду. Крім структурної організації синонімічних фразеологізмів, можливість адекватної заміни одного фразеологічного синоніма іншим залежить від ступеня їх семантичної близькості, здатності ФО мати при собі однакове лексичне оточення й уживатися хоча б в одній спільній конструкції, від характеру співвіднесеності синонімічних фразем з однією й тією самою частиною мови, від стилістичної належності синонімічних зворотів та їх емоційного забарвлення (В. Жуков).
Фразеологічна синонімія, як і лексична, виникає внаслідок необхідності виділити ту чи іншу рису предмета. Об’єднуючись у синонімічні ряди, домінантою яких, як правило, вважають лексеми, фразеологізми часом зберігають деякі особливості свого походження, відрізняються семантичними або стилістичними відтінками, по-своєму відображають окремі явища об’єктивної дійсності, що найкраще виявляється в контексті. Синонімічний ряд зі значенням “поволі” включає ФО Як мокре горить, як три дні не їв, крок за кроком, як черепаха, однак їх семантико – синтаксичні особливості повніше розкриваються в текстових фрагментах: “Ми, їх підлеглі, все розуміючи, теж робили повільно, Як мокре горить” (М. Дев’ятаєв) – “неохоче, абияк, погано робити що-н.”; “А чого ти, молодице, насилу соваєш руками? – крикнув на Василину постригач. – Ти робиш, неначе три дні не їла” (І. Нечуй-Левицький) – “мляво робити що-н.”; “Крок за кроком оглядає він свій нелегкий життєвий шлях, докопуючись, чи скрізь там у ньому все як годиться” (О. Гончар) – “поступово, у певній послідовності” ; “Хоч би швидкості були, я б заманеврував, а то йдеш як черепаха” (Ю. Яновський) – “незграбно” .
Фразеологізм співвідноситься зі словом, а тому можна прив’язати фразеологічні синоніми до понять, виражених лексемами, до чого вдаються укладачі словників. Так, М. Коломієць та Є. Регушевський у “Словнику фразеологічних синонімів” (1988) виділяють ряди, співвідносні з різними частинами мови, зокрема з дієсловами: доводити справу до кінця, ставити крапку над “і, здати в архів (“завершувати”); з прислівниками: Хоч трава не рости, хоч вовк траву їж, море по коліна (кому, для кого), Як із гуски вода, не гріє і не знобить (“байдуже”); з іменниками: Чорнильна душа, канцелярський пацюк, параграф безсловесний, кропив’яне сім’я, приказний крючок (“бюрократ”); з прикметниками: Молоко не обсохло (у кого), Молоко на губах (у кого), Губи в молоці (в кого), З молоком на губах, мало ще каші з’їв, молодий та зелений, горобеня жовтодзьобе, курча жовтороте (“молодий”). Якщо критерій узагальнення семантики ФО тут не завжди враховується (точніше, на нього зважають швидше інтуїтивно), пор. розташування фразеологічних синонімів із значенням “нічого”з сл. не знати, не розуміти, не розбиратися: ні аза, заст.; Ні бе ні ме [ні кукуріку, зневажл.; Ні бельмеса, заст.; Ні бум-бум, зневажл.; Ні (ані) в зуб, розм.; як баран в аптеці (в Біблії, в книзі), де на перше місце поставлений застарілий синонім ні аза, хоч перевагу треба було б віддати синоніму Ні бе ні ме. Укладачі “Словаря фразеологических синонимов русского языка” (1996) О. Бірих, В. Мокієнко та Л. Степанова поставили за мету дотримуватися відносно цілісної ієрархічної системи розташування ФО всередині словникової статті: від більш загального значення до більш диференційованого, характеристичного, часткового. Ряд “майстер”, наприклад, має таку ієрархію: Майстер своєї справи, майстер на всі руки, золоті руки (в кого), Робота горить у руках (у кого), Діло майстра боїться, маг і чарівник, і швець, і жнець, і на дуду грець, майстер-ломайстер.
Синонімізуються, власне, не ФО, а їх окремі значення, унаслідок чого вони можуть потрапляти до різних синонімічних рядів, мати різну синтаксичну сполучуваність. ФО Схиляти голову (перед ким, чим) окремими своїми значеннями входить щонайменше до трьох синонімічних рядів: 1) “підкорятися, здаватися”: “Подарунок зробила дорогий… Треба привітати. Отак прийти і вклонитися. Вклонитися? Чому вона повинна вклонятися? Ах, Чорнота!.. Заради нього схиляти голову… Ні! Нізащо!” (Р. Чумак) – Схиляти чоло (шию) (перед ким, чим), Танцювати (скакати) під дудку (чию), Пливти за течією; 2) “виявляти шанобу до кого -, чого-небудь”: “Схилімо голови перед людьми – велетами, перед справжніми людьми!” (З газети) – бити чолом, луг. діал. Драстуваться за кілометр, ноги мити “добре шанувати когось”; 3) “засмутитися”: “Там стара мати заливається гіркими сльозами, обнімаючи бриту голову синову; тут молода молодиця з дитиною на руках голосить на весь майдан, однією рукою схопивши за шию молодого чоловіка; а ось сестра з братом розмовляє, сльозами доливаючи горе… От і старі діди Посхиляли голови…” (Панас Мирний) – Опустити вуха, як за стіну засунутися, вішати (хнюпити, опускати) носа. ФО Спину гнути Входить до складу синонімічних рядів з домінантами “працювати”, “догоджати” і “підлещуватися”; Ханьки м’яти – 1) “говорити”, 2) “ледарювати” і 3) “залицятися”.
Слід також зважати на сполучуваність фразем та їх компонентів – як семантичну, так і синтаксичну. ФО Одним духом, в один миг (мент, момент) “дуже швидко” вживаються в багатьох контекстах і в різному оточенні: “Робітники розскочилися В один миг на обидва боки рову…” (І. Франко); “В один момент відчув він усі кривди й знущання, які зазнав у покинутому краї” (М. Коцюбинський); “Я по соломинці збирав, а ти мені… Одним духом розкидав?”; “Павло випив пляшку Одним духом і зараз же заснув”; “Одного разу за її наказом він перевіз її на другий берег Дніпра і… перехопив її Одним духом”; “Кинувши до шапки руку, він набрав повні груди сміливості і відрапортував одним духом”; “Чутка про те, що побито іскрівців…, облетіла район одним подихом” (Г. Тютюнник). Виступаючи з тим самим значенням, вирази на крилах, з усіх ніг, на всіх парах, як на пожежу, Висолопивши (виваливши) язик (язика) Обмежені у вживанні й сполучаються лише з дієсловами Бігти, летіти тощо. Семантика ж ФО з Вітерцем Пов’язана виключно з рухом транспортних засобів і стосується дієслів їхати, катати. Легко замінюються структурно близькі фразеологізми, що, крім спільного значення, співвідносяться з однією частиною мови, мають однакове синтаксичне оточення й семантичну сполучуваність. Фразеосиноніми Конем не доженеш і як чорт від кукуріку мають обмеження в семантико-синтаксичній сполучуваності (зі словом тікати), а тому не можуть бути використані замість ФО як з води, як на дріжджах, що виступають з тим самим значенням “дуже швидко”, але вживаються переважно зі словом Рости.
Особливого чутливі до семантичних відтінків письменники, взагалі майстри слова. Наприклад, при спільному значенні “потрапити в скрутне становище” використані авторами ФО мають і свої значеннєві нюанси. Ось виділені зі словникових дефініцій ключові ситуації, вербалізовані синонімами: “Нам погано. На душі, як то кажуть, коти шкребуться. Отак Сісти маком З тією “бомбою”? Та ще й розлити ж отого з термоса. Думка про ту шкоду не давала спокою” (В. Нестайко) – “незручне становище”; “Вскочили ми в халепу. Це кілька днів сміятимуться, не менше. Хоч на вулицю не виходь” (В. Нестайко) – “неприємна ситуація”; “Живи на здоров’я, товаришу… Та більше Не попадайся людоловам В лабети!..” (О. Гончар) – “залежність від когось”; “Венеру ж за душу щипало, Що з флотом поступили так; Од жалю серце замирало. Що Сяде син На міль, як рак” (І. Котляревський) – “безвихідне або незручне становище” та ін. Низку ФО можна вжити стосовно дівчини, жінки у значенні “одружитися”. Найбільш нейтральна, мабуть, вийти заміж. Фразеологізм Зав’язати голову містить сему певного незадоволення від заміжжя, особливо коли воно сталося замолоду (“Уляна дуже молодою зав’язала голову”, Грицько Григоренко; “Не зав’язуй, Тусю, собі голови…Ти вродлива. Хіба ще такого жениха знайдеш”, П. Гуріненко). Ще сильніше підкреслюється співчуття до дівчини компонентом із суфіксом суб’єктивної оцінки (“Якби не Лаврін, то я б, здається, ладна й до вас вернутись. – Не можна, дочко! Зав’язала голівоньку, не розв’яжеш довіку, – сказала Балашиха”, І. Нечуй-Левицький). Фразеологізми Зав’язати голову, зав’язати косу – дещо застарілі, особливо другий (“Не знати, що рік Дівчатам скаже… Може, не одна Косу зав’яже…”, С. Руданський). На обох ФО відчутне незначне нашарування весільного обряду: на весіллі відданиці зав’язували хустку. М. Коломієць та Є. Регушевський фіксують вислів Зав’язати косу (хустку позначають як “етнографічне”) . Фразеологізми Взяти шлюб, піти до шлюбу, стати на рушник, піти до вінця, закон узяти, уступити у закон – уживані насамперед стосовно чоловіка й жінки. До того ж Закон узяти, уступити у закон – застарілі (“Чи до танців тут, до скоків? Аби б у закон уступити”, Г. Квітка-Основ’яненко). Фразеологізм іти до шлюбу протиставляється фразеологізмам – синонімам іти до вінця, ставати під вінець тим, що у “вінчальних” висловах помітна сема “церковного шлюбу”: “Коли майбутнє подружжя уже мало стати під вінець – традиція ця була тоді ще міцна, – місцеві духовні власті категорично відмовилися його звінчати” (Григір Тютюнник). У висловах Закон узяти, уступити у закон прозорою є ідея “законності”, освяченості традицією (“щоб так, як велить звичай”, “як у людей”), пор. прислів’я: закон прийнявши, не по-собачи жити. Нарешті, звичаєві ФО стати на рушник (на рушничок, на рушники – народнопоетичні, національно-обрядовий компонент семантики яких найтісніше пов’язаний із символом рушник, у якому наявний ланцюг культурно-асоціативних зв’язків Рушник – весілля – хата – Сім’я – щастя: “Обізвався козак молоденький: “А я твоє відерце дістану І з тобою На рушничок стану” (Укр. нар. пісні).
Таким чином, подібно до лексичних, фразеологічні синоніми мають спільне загальне значення, відрізняючись семантичними або стилістичними (або семантичними і стилістичними одночасно) відтінками, утворюють синонімічні ряди, співвідносні з однією частиною мови. Специфічним же для фразеологізмів, що позначається й на синонімічних зв’язках, є метафоричний, образний характер ФО, семантика яких зумовлена не значенням окремого слова, а складною взаємодією значень лексем – компонентів. Складнішою виявляється й формально-синтаксична організація фразем, семантико – синтаксична сполучуваність яких спричинена як їх загальним значенням, так і семантико-синтаксичними властивостями лексем-компонентів. Отже, фразеологічними синонімами будемо вважати фразеологічні одиниці зі спільним загальним значенням, які співвідносні з однією частиною мови, але відмінні між собою образною основою, компонентним складом і семантико – стилістичними відтінками.
Фразеологічні синоніми представлені в численних словниках – одномовних і двомовних. Синонімічні звороти, як і антонімічні (див. далі), допомагають виявити системні зв’язки реєстрового вислову, заглибитися в його смислову структуру, встановити внутрішню форму виразу та за потреби замінити його близьким за значенням синонімом або відтінити фразеологічним антонімом. Двотомний “Фразеологічний словник української мови” (1984) Г. Удовиченка вміщує синоніми й варіанти фразеологізму (без їх розрізнення) після основного, тобто найпродуктивнішого в мові: голова замакітрилась (у кого) – в голові все йшло обертом, В голові замакітрилося, в голові пішло все шкереберть, голова йшла обертом (кому), голова кругом ходить, голова макітриться, голова пішла кругом (від чого), голова пішла обертом, йде обертом голова. Активно розробляє фразеосиноніми академічний фразеологічний двотомник. Часом до заголовної ФО добирається доволі розгалужений ряд синономічних відповідників: Бог (Господь) прийняв (прибрав) (кого) – Біс узяв, витягти ноги, віддати Богу (Богові) душу, врізати дуба, дати дуба, дідько взяв; як (мов, ніби) вода вмила (змила) (кого, що) – Як вітром здуло, як крізь землю провалитися, як у воду впасти, як лиз злизав, як хап ухопив, як корова язиком злизала. Фразеологічні синоніми фіксує (але не більше двох) також словник В. та Д. Ужченків: Хоч вовком вий – хоч лягай та помирай, хоч гвалт кричи; виводити на чисту воду (кого, що) – виводити на чисте, виводити на сухе. Власне, за принципом добору якнайбільшої кількості українських фразеологічних відповідників, типових синтаксичних сполук і навіть слів до російського фразеологічного звороту побудований і двомовний “Російсько-український словник сталих виразів” І. Виргана та М. Пилинської (за ред. М. Наконечного): Ни к селу, ни к городу – ні до ладу, ні до прикладу; ні сіло, ні пало; ні в тин, ні в ворота; не до речі; недоречно; як Пилип з конопель; ні к лісу, ні к бісу; ні для нашої внучки, ні для бабиної сучки.
Осібне місце посідає “Словник фразеологічних синонімів” (1988) М. Коломійця та Є. Регушевського. Це поки що найбільший спеціальний словник, який охоплює 300 синонімічних рядів з 2000 ФО, що містить короткі відомості про семантичні відтінки ФО, їх емоційно-експресивне забарвлення, стилістичне використання й особливості уживання в сучасній українській літературній мові. При цьому фразеологічні синоніми можуть утворювати цілі комплекси, здатні поділятися на менші групи. Наприклад, домінантою “говорити” об’єднуються 15 менших груп. Наводимо фрагменти перших чотирьох з них: 1) (усно повідомляти що-небудь) Вести мову (річ), (голосно висловлюватися, переходячи на крик) здіймати голос та ін.; 2) (говорити невиразно, нерозбірливо, мимрити) ковтати (жувати) слова, (гугнявити) балакати в ніс та ін.; 3) (говорити щось незначне, несерйозне, пусте) Теревені правити (розводити, точити, гнути, плести), теревені – вені правити та ін.; 4) (говорити щось беззмістовне) Городити всячину, химині кури розводити та ін. Якщо зважити на детальну стилістичну диференціацію кожного фразеологізму – синоніма, що здійснюється в трьох аспектах: у функціонально-стилістичному, емоційно-експресивному та історико-стилістичному, узяти до уваги, що кожна ФО ілюструється вимогливо дібраними прикладами – реченнями переважно з художніх творів кращих українських письменників, то можна говорити про словник М. Коломійця та Є. Регушевського як про помітне явище у фразеологічній науці.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)