СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ
Словосполучення
Словосполучення – це синтаксична одиниця, що утворюється поєднанням двох або більшої кількості повнозначних слів на основі підрядного зв’язку.
За будовою словосполучення складаються з головного і залежного слів. Головним є те слово, від якого ставиться питання, а залежне відповідає на це питання:
Чим відрізняються словосполучення від слів, сполучень слів і речень? На відміну від слова словосполучення складається з двох або більшої кількості повнозначних
Сполученнями слів (а не словосполученнями!) називають поєднання підмета і присудка, а також однорідні члени речення, які не перебувають у підрядному зв’язку: Біжить Пірат, світло гасне, сиділа і слухала; не вгору, а вниз; розум чи досвід. Не є словосполученнями фразеологізми (байдики бити, бути напоготові), поєднання іменників та займенників із прийменниками (з пропозицією, до них), дієслова з частками (таки зробив, слухайте ж), а
На відміну від речень словосполучення не виражають закінченої думки й інтонаційно не оформлені. Вони є лише складовими частинами речень. Так, у реченні Тим часом тягнеться стежкою довга качина низка виділяються такі словосполучення: Тим часом тягнеться, тягнеться стежкою, довга низка, качина низка.