Стилістика категорії роду іменників ❤️ Довідник з української мови

Стилістика української мови

Стилістика категорії роду іменників

Стилістичні функції морфологічних форм мови прийнято характеризувати за тими морфологічними категоріями, значеннями, які властиві словам певної частини мови. Іменники, наприклад, здебільшого витлумачуються стилістично за категоріями роду, числа і відмінка, іноді окремо розглядаються стилістичні функції власних і загальних іменників, стилістичні особливості варіантних форм певної іменникової лексеми і т. ін.

Іменники – слова самостійної частини мови, назви

предметів, істот, явищ тощо. Порівняно зі словами всіх інших частин мови іменників незрівнянно більше в будь-якій мові.

У різних стилях мови категорія роду іменників виявляється неоднаково. Рід іменників української мови – одна з її визначальних морфологічних (ширше – граматичних), серед них і стилістичних ознак.

Немає жодного іменника у формі однини, який би не належав до певного роду. Виняток становлять лише іменники, яким властива тільки парадигма (система форм) множини: ворота, двері, вершки, нутрощі та ін.

В українській мові іменники стіл, берег чоловічого роду, іменники книга, осінь

– жіночого, а поле, весілля – середнього. Пояснити належність іменників до певного роду можна лише загально, зсилаючись на внутрішні закони розвитку мови. Рід іменників у різних мовах не збігається. Наприклад, іменник дівчина (дівчинка) в українській мові є іменником жіночого роду, а іменник das Medchen (дівчина) в німецькій мові належить до середнього роду; дитя, дитинчатко, дитинятко, дитятко – середнього роду, а дитина, дитинка, дитиночка – жіночого. Окремі іменники мають форми чоловічого і жіночого родів: учитель, співробітник, викладач, професор, лікар, аспірант, студент (чол. р.) і вчителька, співробітниця, викладачка, професорка, лікарка, студентка (жін. р.). В офіційно-діловому і науковому мовленні зазвичай вдаються до форм чоловічого роду, а в мовленні розмовно-побутовому звичніше й умотивованіше з погляду стилістичного сприймаються форми жіночого роду. Крім того, ці іменники використовуються не з однаковою частотністю і стилістичною вмотивованістю. Наприклад, іменники викладачка, професорка, на відміну від викладач, професор, сприймається дещо менш офіційно й шанобливо. Іменники інженер, шофер, директор, геній, педагог, пілот, вожак належать до чоловічого роду, не розрізняються за статевою ознакою (певною мірою через переважання чоловіків у цих професіях). З цим, однак, зовсім не узгоджується родова сутність іменників педагог, лікар. Вони належать до чоловічого роду, хоча значно частіше в цій сфері діяльності працюють жінки. Немає статевого розрізнення в іменниках кінь і коник (зменшено-пестливе до кінь), коняка (зневажливе), а також у фразеологічних сполученнях слів: на білому коні в’їхати (про переможця); на коні бути (бути у вигідному становищі); хід конем (про рішучий захід, до якого вдаються у крайньому разі).

У мовленні переважно зі стилістичною метою вживаються іменники так званого спільного роду – слова на позначення осіб чоловічої і жіночої статі за характерними рисами їхньої поведінки: писака, кусака, читака, потіпака, посіпака, верещака, витріщака, рубака, задавака, позивака, служака, одчаяка, заводіяка, базіка, недоріка, кривляка, гуляка, трудяга, стиляга, бідняга, бідага, молодчага, волоцюга, ледацюга, жаднюга, сердяга, бродяга, добряга, скуп’яга, знайда, пройда, роззява, шельма, невидимка, плакса, рюмса, замазура, невдаха, бідолаха, рева, причепа, підлиза, нездара, ненажера, потвора, заїка, каліка, нероба, ябеда, єхида, недоторка, листоноша та ін. Вони з однаковою стилістичною функцією вживаються на позначення осіб чоловічої і жіночої статі.

Іменники спільного роду можуть використовуватися як іменники чоловічо-жіночого роду (вовчище), жіночого й середнього (дівчисько), а найчастіше вони одночасно є назвами чоловічого й жіночого (власне спільного) роду: Знадобився ще один постріл, перш ніж страшний вовчище висолопив язика (З газети); Господи, що те дівчище не натерпілося за свій вік (І. Франко); Чи у тебе встиду-сорому нема. Що тебе заблуда кожний обніма (Л. Первомайський); Іде молода листоноша… Із чорної сумки на боці біліють газети й листи (В. Сосюра).

Більшість іменників спільного роду стилістично маркована, бо вони використовуються переважно в розмовно-побутовому й художньому, частково в публіцистичному стилях мови. Іменники спільного роду вкрай обмежено вживаються в офіційно-діловому і науковому мовленні.

Отже, категорія роду іменників стилістично важлива, в багатьох випадках нею привноситься в мовлення певна значеннєвість, своєрідна емоційність.

(2 votes, average: 3,50 out of 5)

Стилістика категорії роду іменників - Довідник з української мови

Схожі записи:

ОСНОВНІ ТИПИ АДВЕРБІАЛЬНОЇ ДЕРИВАЦІЇ ПРИСЛІВНИК 7. ОСНОВНІ ТИПИ АДВЕРБІАЛЬНОЇ ДЕРИВАЦІЇ Прислівник є синтаксичним дериватом іменників, дієслів та прикметників, тому що в процесі адвербіалізації їх лексичні значення лише змінюють відповідно...
Методика навчання орфографії 5.7. Методика навчання орфографії У свій час обгрунтувалися різні підходи до навчання орфографії: одні методисти підкреслювали вирішальну роль прийому списування (Л. Томсон, В. Малаховський М....
Стилістика власне неповних речень, еліптичних і приєднувальних неповних речень Стилістика української мови Стилістика власне неповних речень, еліптичних і приєднувальних неповних речень Будь-яке речення в мові граматично повне або неповне. Комунікативно-стилістична сутність усіх різновидів неповних...
Будова і види словосполучень за способами вираження головного слова СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Словосполучення Будова і види словосполучень за способами вираження головного слова Залежне слово з головним може поєднуватись у словосполученні безпосередньо (Мокрим снігом, купа...
Предмет і завдання методики 1.1. Предмет і завдання методики Методика української мови належить до педагогічних дисциплін. Вона вивчає процеси навчання рідної (державної) мови, засвоєння мовної системи, розвиток мовних і...
Розбір вигуку як частини мови – Вигук як особлива частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Вигук як особлива частина мови Розбір вигуку як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Група за значенням. 4. Особливості...
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ІМЕННИК РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА Балла Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка. М., 1955. Бенвенист Э. Общая лингвистика. М., 1974. С. 104-114; 129-141; 156-164. Богородицкий В....
ПРИКМЕТНИКИ ЗМЕНШЕНОЇ КІЛЬКОСТІ ОЗНАКИ ПРИКМЕТНИК 4. СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ ПРИКМЕТНИКИ ЗМЕНШЕНОЇ КІЛЬКОСТІ ОЗНАКИ Словоформи із семою неповноти ознаки, виражені похідними типами якісних прикметників, позначають об’єктивний ступінь...
Відмінювання дієприкметників – Дієприкметник як особлива форма дієслова МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієприкметник як особлива форма дієслова Відмінювання дієприкметників Дієприкметники відмінюються за родами (в однині), числами і відмінками. Вони мають такі ж закінчення, як і...
ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 9 ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ Найчіткішу зміну основних етапів у розвитку історії словосполучення – від вільного до нерозкладного – показав Б. Ларін у тричленній схемі:...
АНАЛІТИЧНІ ПРИСЛІВНИКИ З ПРИЧИНОВОЮ СЕМАНТИКОЮ – ОСНОВНІ ТИПИ АДВЕРБІАЛЬНОЇ ДЕРИВАЦІЇ ПРИСЛІВНИК 7. ОСНОВНІ ТИПИ АДВЕРБІАЛЬНОЇ ДЕРИВАЦІЇ АНАЛІТИЧНІ ПРИСЛІВНИКИ З ПРИЧИНОВОЮ СЕМАНТИКОЮ Аналітичні прислівники з семантикою причинових відношень охоплюють адвербіалізовані прийменникові форми кількох відмінків, зокрема родового,...
Назви збірних понять – Іменник МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Іменник Назви збірних понять Іменники на позначення збірних понять утворюються за допомогою суфіксів – Ств (-цтв ), – як, – няк, – ник,...
Основні випадки чергування у – в, і – й ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Основні випадки чергування у – в, і – й Основні випадки чергування прийменників...
Художній стиль мови і мовлення – Стилі і форми мови Стилістика української мови Художній стиль мови і мовлення Художній стиль, як і всі інші мовні стилі, одночасно є і стилем мови (певним комплексом своєрідних стилетвірних...
Елокуція УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО РИТОРИКА Елокуція Елокуція – це словесне оформлення думки, тобто власне творення тексту. Основними одиницями елокуції є тропи і фігури. Тропами...
Алфавіт – Позначення звуків мовлення на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Позначення звуків мовлення на письмі Алфавіт Звуки ми вимовляємо і чуємо. На письмі звуки позначаються буквами (літерами). Букви є тими умовними...
Питання для самоконтролю – Дієприкметник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Дієприкметник Питання для самоконтролю 1. Що таке дієприкметник? 2. Які граматичні категорії мають дієприкметники? 3. Що таке дієприкметниковий зворот?...
Чергування з–із–зо (ЗІ) – Орфографія Українська мова Орфографія Чергування з–із–зо (ЗІ) Пишеться З: 1. Перед голосними на початку слова, незалежно від паузи та закінчення попереднього слова: Постать, що з обличчя...
Означення – Просте речення Словосполучення Просте речення Означення Означення – це другорядний член речення, який називає ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? котрий? Узгодженими є означення, які...
Конкретні й абстрактні іменники – Іменник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Іменник Конкретні й абстрактні іменники Конкретні іменники називають предмети, явища, які пізнаються органами чуття людини (книга, олівець, нога, вітер,...
Публіцистичний стиль – Стилі мовлення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ЛІНГВІСТИКА ТЕКСТУ Стилі мовлення Публіцистичний стиль Цей стиль використовується найчастіше в політичній, суспільній, освітній масовій агітації. Він характеризується точністю, послідовністю,...
Стилістика безособових речень Стилістика української мови Стилістика безособових речень У всіх стилях мови з неоднаковою активністю використовуються безособові односкладні речення. Безособовими називаються такі речення, головний член яких означає...
Правопис суфіксів дієприкметників – Дієприкметник як особлива форма дієслова МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієприкметник як особлива форма дієслова Правопис суфіксів дієприкметників Від дієслів з основою на – и – пасивні дієприкметники утворюються за допомогою суфікса –...
Опрацювання стилів мовлення у 5-7 класах 8.4. Опрацювання стилів мовлення у 5-7 класах Ознайомлення учнів зі стилями мовлення відбувається в 5-7 класах під час вивчення розділу “Текст”. Уведення поняття “стиль мовлення”...
Граматична категорія МОРФОЛОГІЯ 2. ГОЛОВНІ ПОНЯТТЯ ГРАМАТИКИ Граматична категорія Граматична категорія – це інтегральна одиниця, яка обіймає єдиним граматичним значенням декілька взаємопротиставлених і формально виражених родових значень....
Теоретичне і практичне значення стилістики – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Теоретичне і практичне значення стилістики Кожна наука – як окрема галузь знань чи навчальна дисципліна – завжди соціально важлива, має неповторно своєрідне...
Стилістика узагальнено-особових речень Стилістика української мови Стилістика узагальнено-особових речень Односкладні узагальнено-особові речення найчастіше вживають у розмовно-побутовому, художньому і, менш часто, в публіцистичному стилях мови. Майже зовсім не характерні...
Синтаксичний розбір складносурядного речення – Складносурядне речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Складносурядне речення Синтаксичний розбір складносурядного речення Послідовність розбору 1. Зазначити, що речення складне, сполучникове, складносурядне. 2. Дати характеристику речення за метою висловлювання...
Поняття риторики УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО РИТОРИКА Поняття риторики Уміння переконувати співрозмовника, уміння правильно й красиво говорити, привертати увагу й здобувати довіру слухачів потрібне нам в...
Дієприслівниковий зворот – Дієприслівник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Дієприслівник Дієприслівниковий зворот Дієприслівник, як і інші форми дієслова, може мати залежні від нього слова: Вихопившись (куди?) на узвишшя,...
Розділові знаки при цитаті – Пряма і непряма мова. Діалог СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Пряма і непряма мова. Діалог Розділові знаки при цитаті Цитати виділяються лапками. Якщо вони супроводжуються словами автора, розділові знаки ставляться так, як...
Основа слова і закінчення змінних слів БУДОВА СЛОВА. ОРФОГРАФІЯ Основа слова і закінчення змінних слів В українській мові більшість слів змінюється. Наприклад, ми говоримо: Цікава книга, цікаві книги; летить ракета, летять...
Синтаксична роль іменників – Іменник Самостійні частини мови Іменник Синтаксична роль іменників Іменники в реченні виступають здебільшого підметами, додатками, обставинами, хоча можуть входити до складу складеного іменного присудка, бути неузгодженим...
Стилістичне вживання паронімів Стилістика української мови Стилістичне вживання паронімів Особливу групу слів лексики української мови становлять пароніми. Пароніми (грец. para – біля, поряд і опута – ім’я) –...
Іменники – назви істот і неістот – Іменник Самостійні частини мови Іменник Іменники – назви істот і неістот Іменники поділяються на: – назви істот означають назви живих предметів, відповідають на питання хто? –...