Тема. Тренувальні вправи на побудову та поширення речення. (Вправи 69-73).
Мета. Вдосконалювати вміння будувати речення з певною метою висловлювання та інтонацією; закріплювати знання учнів про будову речення.
Розвивати вміння поширювати речення.
Виховувати почуття гумору та здатність використовувати його для боротьби зі своїми страхами.
Обладнання: диск до підручника, підручник, зошит.
Хід уроку
I. Організація класу. Мотивація навчальної діяльності.
Привітання, побажання хорошого настрою. Висловлювання дітьми їхніх
II. Перевірка домашнього завдання.
А) Учні читають складений твір та заголовки до нього.
Б) Ті, хто хотів знати більше, діляться своїми знахідками про встановлення зв’язку слів у реченні та визначенні граматичної основи вибраних речень.
III. Вивчення нового матеріалу.
1. Читання епіграфа до уроку.
“У страху очі великі”.
– Розбираючи речення за будовою, ви дізнаєтеся, як діти долають свої страхи. Можливо, і вам якісь із цих способів стануть у пригоді.
2. Повторення знань про види речень за метою висловлювання (за вправою 69 та диском).
– Прочитайте
– Які види речень за метою висловлювання та за інтонацією використовує автор?
– Прочитайте варіанти заголовків до твору Катерини Перелісної: “Боягуз”, “А куди ти, синку, йдеш?”, “Заяча душа”, “На війну!”, “Хоробрий вояк”.
– Виконайте завдання за варіантами.
I в.: запишіть заголовки, які допомагають зрозуміти, про кого розповідається у вірші.
II в.: запишіть заголовки, які розкривають головну думку твору.
– Який із заголовків має гумористичний характер, використаний у переносному значенні?
3. Побудова власних висловлювань (вправа 70).
За опорними матеріалами вправи діти будують свої висловлювання про героя вірша Катерини Перелісної, встановлюють зв’язок слів у першому реченні. (Хоробрий вояк боїться гусей і собаку (пса). Він викликає усмішку, бо тільки вдає із себе сміливого (безстрашного, войовничого).)
4. Каліграфічна хвилинка (за вправою 71).
Діти записують слова страшний, боязкий, дотримуючись правил каліграфії, пояснюють значення записаних слів. (Страшний – той, хто лякає; боязкий – той, хто лякається).
– До слова страшний доберіть і запишіть споріднене. (Страх.)
– Позначте корінь. Яка буква змінилася?
– Яке правило треба згадати? (Чергування приголосних [г], [к], [х] на [ж], [ч], [ш] у коренях.)
– Складіть і запишіть прислів’я із розсипаних слів:
I в.: куша, й, лякана, боїться, ворона;
II в.: боятися, в, не, ходити, вовка, ліс.
– Як ви розумієте значення цих прислів’їв? (Хто раз сильно налякався, той всього боїться. Якщо всього боятися, то нічого не зможеш зробити.)
5. Тренувальні вправи на побудову та поширення речення (за матеріалами диска та вправи 72).
– Об’єднайтеся у четвірки. Розкажіть у своїй групі по черзі, хто з вас боїться собак, темряви, грози. Сформулюйте і запишіть речення про те, чого у вашій групі боїться більшість учасників.
Діти вибирають представника від групи і зачитують записані речення.
– Чи є, на вашу думку, люди, які нічого не бояться?
– Поміркуйте, коли відчуття страху буває корисним.
– Сформулюйте і відредагуйте у групі речення про користь страху, запишіть його.
IV. Фізкультхвилинка.
V. Закріплення вивченого матеріалу.
1. Словниковий диктант.
2. Робота в зошиті.
VI. Підсумок уроку.
– Прочитайте оповідання Ніни Артюхової “Боягузка” (вправа 73, с. 37-38).
– Поміркуйте, чому твір має таку назву.
– Що допомогло Валі подолати страх?
– А як ви долаєте свої страхи?
– Які речення за метою висловлювання ми створювали на нашому уроці? А які вони були за інтонацією?
– Що ви знаєте про будову речення? (Речення має граматичну основу – підмет і присудок, може бути поширеним другорядними членами.)
VII. Домашнє завдання.
1. Вправа 73.3.
2. Для тих, хто хоче знати більше: запишіть кількома реченнями, як ви долаєте власні страхи.
?include(“$DOCUMENT_ROOT/block/list. html”;?> ?
(1 votes, average: 5,00 out of 5)