Стилістика української мови
Ускладнені прості речення і їх функції
Прості односкладні речення різнотипні за властивою їм семантикою, синтаксичною структурою і стилістичними функціями.
Прості ускладнені речення не бувають однослівними. їх прийнято розглядати в таких вимірах:
– на членореченнєвому рівні, тобто на рівні членів речення (тоді, коли в простому реченні наявна однорідність або відокремленість одного чи кількох членів речення);
– на позачленореченнєвому рівні, поза членами речення (якщо до структури простого
Трактування простого ускладненого речення в синтаксисі неоднозначне. Переважає думка, згідно з якою простим ускладненим є речення або з однорідними членами речення, або з відокремленим членом речення, або речення зі вставним, вставленим чи звертальним елементом. Усе ж дехто із синтаксистів (А. Прияткіна та ін.) вважає, що прості ускладнені речення – це тільки речення з відокремленим членом (членами), що до них начебто не належать навіть речення з однорідними членами, бо “однорідність лише кількісно поширює речення, але не ускладнює
Синтаксис простого ускладненого речення – великий за обсягом і важливий розділ граматики, який усталився як вчення про структуру й семантико – функціональні особливості усіх різновидів простого ускладненого речення. Ці речення широко вживаються в писемній і усній формах мови, в усіх її стилях. Обмеженим, однак, є використання простих речень, ускладнених дієприкметниковими чи дієприслівниковими зворотами, у розмовно-побутовому мовленні, бо такі звороти загалом книжні за своєю сутністю, щонайбільше властиві науковому й офіційно-діловому мовленню.
Усі різновиди простих ускладнених речень по-різному співвідносяться зі складними реченнями і з неускладненими простими реченнями. Якщо прості речення з однорідними членами синонімічні переважно зі складносурядними реченнями, становлять з ними стилістично паралельні конструкції, то прості речення з відокремленим членом (членами) співвідносні з певними різновидами складнопідрядних речень. Натомість речення із вставністю, вставленістю чи звертальністю (звертанням) сприймаються тільки в межах простого речення, синтаксично пов’язані не з усією структурою складного речення, а тільки з певною частиною простого речення або ж і з усім простим реченням.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)