ПРИСЛІВНИК
7. ОСНОВНІ ТИПИ АДВЕРБІАЛЬНОЇ ДЕРИВАЦІЇ
Відіменникова адвербіальна деривація
Іменникові форми найширше використовуються для вираження прислівникових семантико – синтаксичних відношень. У сферу адвербіальних відношень спрямовані родовий, знахідний, орудний та місцевий відмінки з різними значеннями. Адвербіалізація форм родового та знахідного, відмінків здійснюється аналітичним способом, тобто в позицію прислівника їх переводить прийменник, орудного відмінка – синтетичним та аналітичним; місцевий відмінок,
Сильніший, або прийменниковий, вияв синтаксичного ступеня адвербіалізації характеризується повною нейтралізацією відмінкової форми прийменником, який перебирає на себе функцію вказування на семантико – синтаксичну, детермінантну, позицію адвербіалізованого іменника. Утворювані на цьому ступені адвербіалізації аналітичні прислівники (адвербіалізовані прийменниково-відмінкові форми) досить поширені в граматичній структурі сучасної української літературної мови. У детермінантній позиції речення вони виражають просторові, темпоральні, причинові, цільові, допустові та інші значення. Кожен різновид адвербіального значення реалізується відповідним набором прийменниково-відмінкових форм – аналітичних прислівників.