ВІТЕР

РОЗДІЛ III ОБОЛОНКИ ЗЕМЛІ

Тема 2 АТМОСФЕРА

§34. ВІТЕР

· Пригадайте з курсу природознавства, чи однаково нагріваються суходіл та водна поверхня променями сонця.

· Як виникають денний і нічний бризи?

ЯК УТВОРЮЄТЬСЯ ВІТЕР. Хоча повітря й невидиме для ока, ми завжди відчуваємо його рух – вітер. Виникнення вітру пов’язане передусім з неоднаковим атмосферним тиском, що виникає над різними ділянками земної поверхні. Варто тиску в якомусь місці знизитись або підвищитись, і повітря попрямує від місця більшого тиску в бік меншого.

А рівновага тиску пору­шується внаслідок неоднакового нагрівання суміжних ділянок земної поверхні, від яких по-різному нагрівається і повітря.

Ви вже маєте уявлення, як це відбувається на прикладі вітру, що виникає на узбережжях морів і називається бризом. Пригадаймо: вдень різні ділянки земної поверхні нагріва­ються неоднаково: суходіл – сильніше, вода – менше. Від­повідно над суходолом повітря нагрівається більше. Воно піднімається вгору, тиск знижується. Над морем у цей час повітря холодніше і відповідно вищий тиск. Тому повітря з моря (з області більш високого тиску) переміщується на су­ходіл

на місце теплого (в область більш низького тиску). Ось і повіяв вітер – денний бриз (мал. 140, а). Уночі все відбувається навпаки: суходіл охолоджується швидше, ніж вода. Над ним холодне повітря створює більший тиск. А над водою, що довго зберігає тепло й охолоджується повільно, тиск буде нижчий. Холодніше повітря із суходолу з області вищого тиску пере­міщується в бік моря, де тиск менший. Виникає нічний бриз (мал 140, б).

Мал. 140. Утворення бризів

Отже, різниця в атмосферному тиску діє як сипа, що зумовлює горизонтальний рух повітря з області високого ти скудо області низького. Так утворюється вітер.

ХАРАКТЕРИСТИКИ ВІТРУ. Основними харак­теристиками вітру є напрямок, швидкість і сила, з якою він дме. Напрямок вітру визначають за тією стороною горизонту, звідки він дме. Якщо, наприклад, вітер віє із заходу, його називають західним (мал. 141). Це означає, що повітря переміщується із заходу на схід.

Швидкість вітру залежить від атмосферного тиску: що більша різниця в тиску між ділянками земної поверхні, то сильніший вітер. Швидкість вітру вимірюється в метрах за секунду (м/с). Біля земної поверхні вітри найчастіше дмуть зі швидкістю 4-8 м/с. Силу, з якою дме вітер, ви­мірюють у балах.

У давні часи, коли ще не було приладів, швидкість і силу вітру визначали за місцевими ознаками: у морі – за висо­тою хвиль і вітрилами суден, на суходолі – за верхівками дерев, відхиленням диму з труб. За багатьма ознаками було розроблено орієнтовну 12-6альну шкалу. Вона дає змогу визначити силу вітру в балах, а потім і його швидкість. Якщо вітру немає, тобто його сила становить 0 балів і швидкість до 1 м/с, то це штиль, Потім за шкалою: 3 бали – слабкий вітер (4 м/с), 6 балів – сильний вітер (11 м/с), 9 балів – шторм (20 м/с), 12 балів – ураган (понад 29м/с).

На метеостанціях силу і напрямок вітру визначають за допо­могою флюгера (мал.142), а швидкість – анемометра (мал. 143).

Мал. 142. Флюгер

Мал. 143. Флюгер з анемометром

Найсильніші вітри біля земної поверхні дмуть в Антарктиді: окремі пориви сягають 90 м/с. Най більша швидкість вітру в Україні зафіксована в Криму на горі Ай-Петрі – 50 м/с.

Мал. 144. Роза вітрів

ЩО ТАКЕ РОЗА ВІТРІВ. Роза вітрів – це своєрідна схема-діаграма (мал. 144). Вона наочно показує повторюваність вітрів різних напрямків за певний час (місяць, рік). Будують її так: про водять лінії напрямків сторін горизонту. Обчислюють, скільки днів протягом місяця було з північним вітром, південним і т. д. На лініях відповідних напрямків від центра відкладають кількість відрізків-днів із вітрами цього напрямку, Наприклад, умовно один день приймають за відрізок 0,5 см. Якщо північний вітер дає протягом шести днів, то на лінії з півночі відкладають шість відрізків по 0,5 см, якщо північно-західний дме чотири дні, то на лінії з північного заходу відкладають чотири відрізки. Крайні відмітки на лініях послідовно з’єднують. У центрі малюють кружечок, у якому записують кількість безвітряних днів.

ЗНАЧЕННЯ ПЕРЕМІЩЕННЯ ПОВІТРЯ. Невичерпна енергія вітрів відома давно. Вони переносять тепло і вологу одних широту інші, з океанів углиб материків. Вітер – могутня сила, що здійснює руйнування, перенесення і відкладення в інших місцях частинок порід, формуючи рельєф.

Люди з давніх-давен використовують рух повітря. Вітер “працював” у вітряках, де наші пращури мололи зерно на борошно, на вітрильних суднах, на яких долали простори морів і річок. Нині за допомогою вітру отри­мують електроенергію.

Стрибог – цар-батько вітрів

Так прадавні українці називали небесного владику грози, бурі й урагану. У Стрибога було шість синів і шість дочок та безліч онуків – підвладних вітрів. Най відоміші з них: Ласкавець, Дмухач, Крутій, Бігун, Посвистач, Степовий, По­льовий, Горішній, Долішній, Гро­зовий, Буревій, Смерч, Вихор та ін. За вказівкою головного вітродмуха з чотирьох сторін світу дмуть чотири велетні з величезними вусами та губами. Котрий з них дме сильніше – з того боку і буває вітер. Так думали наші пращури.

“Жарти” вітрів

У Данії протягом 20 хв із неба падав дощ із живих раків. Бували дощі з павуків, жуків, жаб. Іншим разом смерч в Італії захопив і поніс із со­бою кошики з апельсинами. Через деякий час в іншому місці випав дощ із апельсинів. Причиною таких дармових “небесних” харчів є вітер. Ураган ні вітри можуть підхоплювати достатньо великі предмети й тіла і переносити їх на великі відстані.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

· Вітер – це горизонтальний або близький до нього рух повітря з області більш високого тиску в область більш низького.

· Що більша різниця в атмосфери ому тиску між ділянками земної поверхні, то сильніший вітер.

· Бриз – це вітер, який виникає на узбережжях морів і двічі на добу змінює свій напрямок (з моря на суходіл і навпаки).

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Що є причиною утворення вітру?

2. Поясніть утворення денного бризу за логічним ланцюжком: неоднакове нагрівання поверхні неоднакові температури повітря неоднаковий

Атмосферний тиск напрямок вітру.

3. Узимку на узбережжі тиск становить 770 мм рт. ст., а над морем – 765 мм рт. ст. Яким буде напрямок вітру?

4. Від чого залежить сила вітру?

5. За допомогою яких приладів визначають напрямок, силу і швидкість вітру?

6. Користуючись мал. 144, визначте, які вітри переважали протягом місяця.

ПОПРАЦЮЙТЕ В ГРУПІ

Користуючись малюнкам и визначення сили і швидкості вітру нас. 135, оцініть у балах силу вітру, який змальований у віршах Тараса Шевченка:

Група 1

Реве та стогне Дніпр широкий,

Сердитий вітер завива,

Додолу верби гне високі,

Горами хвилю підійма…

Група 2

…Реве, стогне, завиває

Лози нагинає;

Грім гогоче, а блискавка

Хмару роздирає…

Група З

Tихесенько вітер віє,

Степи, лани мріють…

За різними ознаками, зображеним и на малюнках (с. 135), опишіть силу і швид­кість вітру: група 1 – урагану; група 2 – штормового; група 3 – штилю.

ШУКАЙТЕ В ІНТЕРНЕТІ

Є прилад, який англійською називається windsock. Це слово утворене з двох: wind (вітер) і sock (шкарпетка). Дізнайтеся, що це за “шкарпетка для вітру”. Знайдіть зображення цього приладу. Поміркуйте, що ним визначають. Спробуйте знайти українське слово-відповідник такої назви.

ПРАКТИЧНА РОБОТА 6 (Продовження. Поч. див. с. 125.)

Тема: Складання рози вітрів, її аналіз.

4. Користуючись календарем погоди, складіть розу вітрі в одного з місяців.

5. Проаналізуйте складену схему-діаграму. Вітри яких напрямків було зафік­совано протягом місяця? Які вітри переважали протягом цього періоду?