ЛЕКСИКА
Власне українські і запозичені слова
У складі української лексики за походженням виділяють Власне українські слова і слова, Запозичені з інших мов.
Власне українські слова – це слова, що виникли в українській мові після спільнослов’янської мовної єдності й були засвідчені в історичних пам’ятках і художніх творах українського народу.
Ці слова складають основу української лексики і формують національні ознаки мови. Вони позначають предмети, явища природи, життя, побут і працю людей, наприклад: Годинник, паляниця,
Крім повнозначних слів, до власне українських належить ряд прийменників (Біля, посеред, задля, проміж та ін.), сполучників (Та, але, чи, аби, якби, немовбито та ін.), часток (Хай, нехай, саме, ось), вигуків (Цить, лелечко, овва, цур, пек, добридень тощо).
Українська мова постійно поповнюється новими словами як за рахунок власного творення (за допомогою префіксів, суфіксів, словоскладання тощо), так і за рахунок запозичень з інших
Запозичення слів є результатом економічних, політичних, наукових і культурних зв’язків між народами. Запозичення властиве всім мовам світу. Так, українська мова, розвиваючись, збагатилася словами з грецької (Бібліотека, корабель, граматика, лексика, історія, математика, драма, ода, Микола, Софія), латинської (Фортуна, герб, гумор, календар, колір, фальш, акт, турбіна, калорія, формула, інфінітив, Віктор), німецької (Бутерброд, майстер, верстат, шахта, фарба, абзац, шрифт), англійської (Мітинг, блокада, тролейбус, футбол, джаз, клуб, памфлет), французької (Бюлетень, режим, альбом, гравюра, афіша, п’єса), іспанської (Аванс, какао, карамель, силос), італійської (Акорд, альт, тенор, дует, концерт, піаніно) та з багатьох інших мов.
Багато запозичених слів стали загальновживаними (Вишня, лиман, кімната, тролейбус), інші вживаються як професійні (Теорема, метафора, формула, агрегат). Деякі запозичені слова мають у мові український відповідник (Процент – відсоток, дефект – недолік, лінгвіст – мовознавець тощо).