Тема. Вживання слів у прямому та переносному значенні. (Вправи 95- 99).
Мета. Формування практичних навичок у розпізнаванні та вживанні слів у переносному значенні.
Обладнання: диск до підручника, підручник, зошит.
Хід уроку
I. Організація класу. Мотивація навчальної діяльності.
Привітання, побажання хорошого настрою. Висловлювання дітьми їхніх очікувань від уроку.
II. Перевірка домашнього завдання.
– Знайдіть та прочитайте слова з вправи 94.1, які вжиті в переносному значенні. (Відлига з’їсть, сніг не вляжеться.)
–
– Прочитайте прислів’я, підібрані вами, назвіть слова, вжиті в переносному значенні. До якої частини мови вони належать?
III. Актуалізація опорних знань.
– До яких частин мови можуть належати слова, які вживаються в переносному значенні?
– У яких творах ви найчастіше зустрічалися з такими словами?
– Наведіть приклади. Прочитайте. Можна використати матеріал підручника (с. 46-48).
IV. Вивчення нового матеріалу.
1. Читання епіграфа до уроку.
“Осінній сад ще яблучка глядить,
Листочок-два гойдає на гілляках” (Ліна Костенко).
– Як ви
2. Виконання вправи 95.
– Послухайте музику Петра Чайковського з циклу “Пори року. Осінь”, записану на диску, та поетичні рядки з вірша Ліни Костенко.
– Спишіть їх. Скажіть, які почуття вони викликають.
– Як виглядають яскраві квіти на тлі сірого неба?
– Чи нагадують вони прощальний усміх красуні-осені?
– У яких словах виражена туга за літом?
– Як ви думаєте, в якому значенні вжиті ці слова: прямому чи переносному? Чому ви так вважаєте?
– До яких частин мови належать ці слова?
3. Каліграфічна хвилинка (за вправою 96).
– Зі складів утворіть слова. (Туга, тужити, сум.)
– Запишіть.
– Як можна їх згрупувати?
– Визначте, до яких частин мови вони належать.
V. Фізкультхвилинка.
Раз – устали, два – підняли,
Руки вгору – похитали,
Три – прогнулись, на чотири –
Всім ласкаво посміхнулись,
П’ять – притупнули ногою,
Шість – тепер іще другою,
Сім – за спину руки склали,
Нахилились – знову встали,
Вісім – раз отак зроби,
На дев’ятий – рівний ти,
Ну, а десять – вже сідай
І роботу починай.
VI. Закріплення вивченого матеріалу.
1. Виконання вправи 97.
– Поспостерігаймо разом, яким прийшов до нас листопад (вправа 97 виконується під керівництвом учителя).
– Пригадайте, коли ви бували в осінньому лісі, парку. Що вас вразило? (Бажано напередодні цього уроку провести екскурсію до осіннього лісу чи парку.)
2. Самостійна робота.
За враженням від уроку мислення на природі учні складають і записують казку “Лічить осінь листя на деревах” з використанням слів у переносному значенні:
I варіант – самостійно;
II варіант – за поданими робочими матеріалами (с. 50).
3. Перевірка.
Діти виразно читають написані твори, під керівництвом вчителя обговорюють їх, редагують.
– Які слова в переносному значенні вжито влучно?
– До яких частин мови вони належать?
– У яких словах можна було зробити помилку?
– Поясніть їхній правопис. Запишіть ці слова в словничок.
– Чи вдало, на вашу думку, введено в казку діалог?
VII. Підсумок уроку.
1. Виконання завдання.
– Як ви гадаєте, слова яких частин мови можна вживати в переносному значенні?
– У яких творах вони найчастіше вживаються?
– Наведіть приклади таких слів.
2. Відгадування загадки.
– Відгадайте загадку: “Тягнеться нитка без кінця, без краю – лісом, переліском, полем, мимо гаю – її ні порвати, ні в клубок змотати”. (Дорога.)
– Доберіть слова-синоніми до слова дорога. (Шлях, путь, стежка, траса, шосе.)
– Які з них можуть вживатися в переносному значенні?
VІII. Домашнє завдання.
1. Вправа 99.
2. Для тих, хто хоче знати більше: дібрати 5-6 споріднених слів до слова горизонт, які можна вжити в переносному значенні. Записати їх групами. Визначити, до яких частин мови вони належать.
?include(“$DOCUMENT_ROOT/block/list. html”;?> ?
(1 votes, average: 5,00 out of 5)