Розділ ІІІ ОБОЛОНКИ ЗЕМЛІ
§ 43. Життя річки
Яку роботу виконує річка? Чи змінюється рівень води в річці протягом року?
Робота річок. Річки – невтомні трудівниці. Вони поглиблюють річище, розмивають береги. Увесь розмитий матеріал (пісок, каміння) виносять до гирла й там відкладають, створюючи піщані та глиняні наноси, острівці. Контур такого гирла нагадує трикутник або грецьку букву дельта (Δ), тому й рівнини, утворені в гирлах річок, називаються дельтами. У дельті річище розгалужується на численні рукави. Великі дельти мають річки
Живлення та водний режим річки. Об’єм води в річці протягом року змінюється. Усе залежить від живлення річки, тобто поповнення річища водою. Так, річки на території України навесні розливаються, виходячи з берегів, а влітку міліють. Восени завдяки осіннім опадам річки знову стають повноводними, а взимку через низькі температури рівень води в річці знову знижується. Крім того, живлення однієї й тієї ж річки може змінюватися в різні пори року.
Часом улітку сталий режим річки порушується, наприклад, через тривалі великі дощі, що призводить до нерегулярного, раптового підняття рівня води в річці, яке називається паводком.
Щорічне збільшення рівня води в річці Б одну й ту саму пору року, називається повінню (мал. 119), а найнижчий рівень води в річці – меженню. В інших кліматичних поясах річки можуть розливатися влітку (Амур, Амудар’я) чи бути повноводними протягом усього року (Амазонка, Конго).
Різні річки, залежно від їх величини та живлення, мають неоднакову витрату води. Найбагатоводніша річка світу – Амазонка. Щосекунди вона поповнює Атлантичний океан приблизно на 120 тис. м3 води. Така кількість води вміститься в 1500 залізничних цистернах. Регулярні зміни рівня води в ній протягом року називаються водним режимом річки.
Мал. 119. Повінь
Уявіть картину: навколо – піски, рослин майже немає, віє сухий вітер, а дощу не було вже кілька років. І ось серед цієї суцільної спеки раптом розливається річка Ніл. Давні єгиптяни не могли розгадати цього дива, а тому обожнювали річку. Виявилося, що в період, коли в районі нижньої течії найбільша засуха, у верхів’ях Нілу починається сезон дощів. Отже, Ніл має дощове живлення. А ось у річок нашої місцевості переважає снігове живлення.
– Пригадайте, коли на них настає повінь.
Багато річок дістають воду з підземних джерел. Це підземне живлення. Джерелом живлення гірських річок можуть бути також талі води льодовиків. Річка може отримувати воду з кількох джерел живлення. Таке живлення називається мішаним.
Руйнівні паводки, спричинені тривалими дощами, часто бувають на одній із найбільших річок світу – Міссісіпі. Тоді вода затоплює сотні населених пунктів, мільйони людей потерпають від наслідків паводка, а збитки досягають сотень мільйонів доларів.
Щоб запобігти повеням, стік води в річках регулюють за допомогою водосховищ, каналів, уздовж берегів насипають вали, а річища розширюють. поглиблюють чи випрямляють.
Повторимо головне
– Річки в природі виконують три види робіт: руйнування, перенесення та відкладання.
– Річки живляться опадами, дощовою водою, талими сніговими, льодовиковими та підземними водами.
– Регулярні зміни рівня води в річці протягом року називається водним режимом річки.
– Складовими режиму річки є повінь, межень, паводок.
Ключові терміни і поняття
– Дельта, живлення річки, повінь, межень, паводок, витрата води, режим річки.
Запитання та завдання
1. Поясніть, чому річки називають невтомними трудівницями.
2. Якими водами живляться річки?
3. Що називають режимом річки?
4. Чим відрізняється паводок від повені?
5. Людям яких професій важливо знати про режим річок даної місцевості? Поясніть, чому.
6*. Доведіть існування взаємозв’язків між компонентами гідросфери на прикладі життєдіяльності річок.
Розгляньте кліматичну та фізичну карти. Опишіть режим річки вашої місцевості за допомогою отриманої інформації. Укажіть, яке живлення дія неї характерне.
Підготуйте повідомлення про наслідки повені, паводків і межені на річках України, використовуючи різноманітні джерела інформації.
Скарбничка дослідника
Біля польського м. Вонгровець у Познанському воєводстві дві річки – Велна й Нельба – перетинаються під прямим кутом, а їх води при цьому, зовсім не змішуючись, течуть у своїх річищах далі. Як з’ясували вчені, таємниця цього явища полягає в різниці температур води в цих річках: в одній річці вона вища, а в другій нижча. До того ж у них неоднакові швидкості й рівні течій. Тут не раз ставили експерименти. У Велну наливали червону фарбу, а в Нельбу синю, і в місці перетину річок фарба не змішувалася: синя текла поверх червоної.