УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО
МОРФОЛОГІЯ
Дієслово
Зміни приголосних у дієсловах, дієприкметниках та віддієслівних іменниках
1. У дієсловах першої дієвідміни відбувається зміна приголосних: Г – ж, к – ч, х – ш, з – ж, с – ш, т – ч, ст – щ, ск – щ у всіх формах теперішнього часу (або майбутнього часу дієслів доконаного виду), якщо така зміна є в першій особі однини: Могти – можу, можеш.; пекти – печу, печеш; колихати – колишу, колишеш; в’язати – в’яжу, в’яжеш; чесати – чешу, чешеш; хотіти – хочу,
2. У дієсловах другої дієвідміни в першій особі однини приголосні Д, т, з, с змінюються на Дж, ч, ж, ш, а Зд, ст – на Ждж, щ: Водити – воджу, вертіти – верчу, возити – вожу, носити – ношу; їздити – їжджу, вимостити – вимощу.
3. Приголосні Г, з змінюються на Ж; Т – ч; с – ш; д – ждж, дж; ст, ск – на Щ:
А) у дієприкметниках перед суфіксом – ен(ий): Переможений, вожений, печений, кручений, ношений, збуджений, виїжджений, вимощений, пущений;
Б) у похідних дієсловах із суфіксами – ува – та – а-: Заморожувати, викочувати,
В) у віддієслівних іменниках перед суфіксом – енн(я): Відношення, розходження, розгніждження, спрощення; але перед – інн(я) ці приголосні зберігаються: Водіння, возіння, крутіння, носіння.
ЦЕ ТРЕБА ЗНАТИ!
Не слід змішувати змінні Ж і Дж: Ж чергується з Г, з, а Дж чергується з Д: Напружуюсь, напруження – напруга; вожу – возити; лажу – лазити; воджу – водити; ладжу – ладити; ходжу, розходження – ходити.
ЦЕ ТРЕБА ЗНАТИ!
У дієсловах другої дієвідміни після губних перед Я, ю з’являється Л: Куплять, ловлять, ломлять, люблять; куплю, ловлю, ломлю, і люблю.
Відмінювання дієслів Дати, їсти, вісти (відповісти), бути.
4. Чотиридієслова: Дати, їсти, вісти (яке вживається в сучасній мові тільки з префіксами: Відповісти, розповісти та ін.) і Бути з усіма похідними від них становлять відповідно до закінчень теперішнього часу (або майбутнього дієслів доконаного виду) окрему групу.
Однина | |||
1 ос. | Дам | Їм | Відповім |
2 ос. | Даси | Їси | Відповіси |
3 ос. | Дасть | Їсть | Відповість |
Множина | |||
1 ос. | Дамо | Їмо | Відповімо |
2 ос. | Дасте | Їсте | Відповісте |
3 ос. | Дадуть | Їдять | Дадуть відповідь |
Від дієслова Бути вживається тільки форма Є (інколи в поетичній мові для першої та третьої особи однини – Єсть), що заступає всі інші форми; зрідка вживаються ще архаїчні форми: для другої особи однини – Ecu, а для третьої особи множини – Суть.
ЦЕ ТРЕБА ЗНАТИ!
У ряді дієслів, що мають у формах теперішнього (майбутнього) часу суфіксальне – н – з особовими закінченнями, відповідний суфікс – ну – у формах інфінітива й минулого часу може випадати. Це буває переважно тоді, коли суфікс – ну – ненаголошений і дієслово не має значення одноразовості. Проте повної послідовності в уживанні інфінітива й минулого часу з суфіксом – ну – або без нього немає: збліднути – зблід, зблідла; посохнути – посохти – посохнув, посох-посохнула, посохла; слабнути – заслабти – заслаб, заслабла; тягнути – тягти – тягнув, тягнула – потяг, потягла.
ЦЕ ТРЕБА ЗНАТИ!
Постфікс – ся після суфіксів інфінітива й майбутнього часу може змінюватися на – сь: Узятись, узявсь, узялась, узялось, узялись. У формі однини чоловічого роду це буває тільки після приголосного В (але: Стерігся, опікся тощо).
(2 votes, average: 4,00 out of 5)