Розділ 14
БАЗОВІ КОНЦЕПТИ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ
Серед актуальних напрямів сучасного мовознавства – семасіології, ономасіології, психолінгвістики й етнопсихолінгвістики, функціонального напряму, теорії тексту, комунікативної лінгвістики та ін. – усе більше утверджується когнітологічний напрям, найтісніше пов’язаний з теорією картин світу та відображений насамперед у дослідженнях Дж. Міллера, Н. Хомського (саме вони стояли біля початків когнітивної науки), Дж. Лакоффа, С. Томпсона, Ж. Фоконьє, Р. Джекендоффа, А. Вежбицької та
Когнітивна лінгвістика (від англ. Cognition – знання, пізнання, пізнавальна здатність) – мовознавчий напрям, у якому функціонування мови розглядається як різновид когнітивної, тобто пізнавальної діяльності, а когнітивні механізми та структури людської свідомості досліджуються через мовні явища. Когнітологія – наука комплексна. Як лаконічно
Когнітивна лінгвістика послуговується своїми термінами, хоч і методика проведення концептуального аналізу, і його термінологія перебувають у процесі становлення. Наведемо деякі з термінів, сформульовані О. Селівановою.
Антропоцентризм – методологічний принцип дослідження, згідно з яким людина розглядається як центр та найвища мета світобудови.
Гештальт (від нім. Gestalt – фігура, структура, образ) – константний цілісний складник свідомості у вигляді фігур, структур, образів, який формується через прагнення до структурування поля сприйняття і його усвідомлення незалежно від зміни й варіювання ознак об’єкта.
Етноконцепт – структура свідомості, яка має спільні для представників певного етносу складники.
Інтенція (від лат. Intentio – прагнення) – превербальний, осмислений намір (мета) мовця, що зумовлює комунікативні стратегії, внутрішню програму мовлення й способи її здійснення.
Код культури – мережа членування, категоризації, оцінок інтеріоризованого світу та внутрішнього досвіду людини, зумовлена культурою певного етносу.
Стереотип – стійка фіксована структура свідомості, фрагмент картини світу, що уособлює результат пізнання дійсності певним угрупованням і є його схематизованою стандартною ознакою.
Сценарій – різновид фрейму, що представляє неавтоматичну життєву ситуацію.
Фрейм – структура репрезентації знань, у якій відображено набуту досвідним шляхом інформацію про деяку стереотипну ситуацію, про текст, що її описує, а також інструкцію щодо його використання.