УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО
ФОНЕТИКА. ОРФОГРАФІЯ
Чергування У-В
В українській мові чергуються як прийменники у, в, так і префікси у-, в – у словах, якщо це не змінює значення слова.
У вживається для того, щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови:
1. Між приголосними: Наш учитель; Десь у хлібах кричав перепел.
2. На початку речення перед приголосним: У присмерку літають ластівки так низько (Д. Павличко); Увійшли до хати; У лісі стояв гамір, пахло квітами.
3. Незалежно від закінчення попереднього слова перед
4. Після паузи, що на письмі позначається комою, крапкою з комою, двокрапкою, тире, дужкою й крапками, перед приголосним: Стоїть на видноколі мати – У Неї вчись (Б. Олійник); Це було… У Києві; До мене зайшла товаришка, УЧителька із сусіднього села.
В уживається для того, щоб уникнути збігу голосних:
1. Між голосними: У нього в очах засвітилась відрада
2. На початку речення перед голосними: В очах його світилася надія; В Антарктиді працюють наукові експедиції.
3. Після голосного перед більшістю приголосних (крім В, ф, – льв-, – св-, – хв – і под.): Пішла В Садок вишневий (Т. Шевченко); Люди врозкид розляглися В траві (К. Гордієнко).
У – В не чергуються:
1. У словах, що вживаються тільки з В або тільки з у: Вдача, вклад, вправа, вступ (і удача, уклад, управа, уступ – з іншими значеннями); Увага, ударник, узбережжя, указ, умова, а також у похідних утвореннях: Вступний, владар, уважність, ударницький, умовний та ін.
2. У власних іменах і в словах іншомовного походження: Вдовенко, Врубель, Владивосток; Угорщина, Удовиченко, Урал, увертюра, ультиматум, утопія та ін.