Мета:
– навчальна: ознайомити семикласників з поняттям дієприкметниковий зворот, виробляти уміння й навички знаходити їх у реченнях;
– розвивальна: формувати вміння відрізняти одиничні дієприкметники від дієприкметникових зворотів у висловлюваннях;
– виховна: за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати почуття відповідальності за навколишнє середовище.
Внутрішньопредметні зв’язки:
– Лексикологія і фразеологія: засвоєння фразеологічних зворотів, до складу яких входять дієприкметники..
–
– Текст (риторичний аспект): створення текстів з уживанням дієприкметникових зворотів.
– Культура мовлення і стилістика: правильне вживання дієприкметникових зворотів у власному мовленні.
Міжпредметні зв’язки: використання дієприкметникових зворотів у наукових текстах (екологія), художніх (література).
Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.
Перебіг уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ
ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
> Прочитати
1. Вітчизна починається з берізки, посадженої своїми руками, з прозорої водиці, зі струмочка (М. Тищенко). 2. Гірське повітря було вологе, напоєне гіркими, млосними запахами лавра та м’яти (Ю. Мушкетик). 3. Непереможним є все, народжене для творчості, для радості, для цвітіння (І. Багряний). 4. Пухким снігом застелене село, заколисане заметілями (Є. Гуцало). 5. Улянку вабили світлі галявини, пахощі чебрецю, нагрітого сонцем, сонячні зайчики на покручених лісових стежках (О. Донченко).
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ УЧНЯМИ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Робота з теоретичним матеріалом підручника.
> Прочитати теоретичний матеріал §, запам’ятати його.
VI. УСВІДОМЛЕННЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ У ПРОЦЕСІ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ
Пошуково-вибіркова кодова робота
> Прочитати речення. Знайти в них дієприкметникові звороти. Записати код (номер речення) у відповідні колонки таблиці, пояснюючи за допомогою правил відокремлення або не відокремлення дієприкметникових зворотів.
1. Осріблені місяцем гори блищать (Олександр Олесь). 2. Каміння вкрите товстим шаром листя було м’яке, як подушка (О. Гончар). 3. Він помітив у густій траві затишне гніздечко вимощене з трав’яних стебел (Г. Тютюнник). 4. Сергій побачив круті скелі зарослі мохом (І. Нечуй-Левицький). 5. Дід Гордій озирає нескінченні простори, окутані млою (Є. Гуцало). 6. Не було краю залитому водою степу. 7. Укриті садками гори були навколо нас (І. Нечуй – Левицький). 8. Високий берег оповитий туманом мріяв удалечині (І. Нечуй – Левицький).
Творча робота
> Наведені речення ускладнити дієприкметниковими зворотами. Записати їх, розставляючи розділові знаки й аргументуючи свій вибір.
1. Тепла ніч проплила над Асканією. 2. Хмаринки пливли по небі. 3. Ми йшли понад течією. 4. Біліли розквітлі акації. 5. Люблю луки й галяви. 6. Заграв Дніпро.
Довідка для вчителя: напоєна степовими пахощами; збуджені зі сну; обсадженою густими вербами; припорошені пилом; опромінені сонцем; повитий злегка свіжим туманцем.
Попереджувальний диктант
> Записати під диктовку текст, знайти дієприкметникові звороти, пояснити умови відокремлення або не відокремлення.
ЗАЧАРОВАНИЙ ЛІС
Тиша оповила землю, вкриту снігом. Заколисаний хуртовинами, вдягнутий у теплу снігову шубу, спить ліс. Дрімають ялини й сосни, чітко виділяючись своїм темно-зеленим вбранням на білизні снігу, очікують на тепло гаї і переліски. Мріють про весну опушені білим хутром берези й осики, клени і липи, граби ідуби. У зимову пору відпочивають лісові рослини. Сховані під шаром снігу, вони готуються до весни і не замерзають навіть у найлютіші морози. Грунт у лісі, прикритий листям, а потім снігом, може й зовсім не замерзати або промерзнути лише на невелику глибину. Земля і рослини вкриті снігом, наче м’якою теплою ковдрою. Підстилка з опалого листя взимку поступово перегниває і виділяє тепло. Тому й вода в грунті не замерзає (За А. Волковою).
> Виконати морфологічний розбір двох дієприкметників (на вибір), користуючись схемою, наведеною в підручнику.
V. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО
Подумати і дати відповіді на запитання.
– Що називається дієприкметниковим зворотом?
– Яка роль інтонації під час прочитання речень з дієприкметниковими зворотами?
– Які умови відокремлення дієприкметникового звороту?
– Як відрізнити одиничні дієприкметники від дієприкметникових зворотів?
– Яку синтаксичну роль виконує дієприкметниковий зворот у реченні?
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
VIІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
> Підготувати повідомлення в науковому стилі за темою “Дієприкметниковий зворот”.
> Утворити три речення, у яких дієприкметниковий зворот відокремлений, і три речення – у якому не відокремлений.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)