Етимологічне коментування в збірниках паремій ❤️ Довідник з української мови

Розділ 16

ЕТИМОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ

§ 45. Етимологічне коментування в збірниках паремій

Етимологія, тобто походження та історія, фразеологізмів була предметом принагідної уваги уже в першій половині XIX ст. у загальномовних словниках і фольклористичних збірках. Автор “Словника української мови” П. Білецький-Носенко (рукопис укладений 1838-1843 рр.) робив спроби пояснити походження деяких висловів (Тягати до хверта, дати тинфу, точити баляндраси, крутити веремія, гнати в три вирви, ханьки м’яти), описуючи певну

ситуацію. Частіше ж він просто з’ясовував значення окремих компонентів у цих висловах: Пантеликъ (Пентеликъ). Гора в Греції. “Збити з Пантелику”. Указував на мову запозичення: Шпетити. Висміювати. Честити проти честі. Сварити. “Шпетити на всю губу”. Голосно сварити. По-німецьки: Spotten. Часом додавав синонімічний вислів, утворений за тією ж структурно-семантичною моделлю, як-от: Хири писати. Кажуть про ходу п’яного: писать мыслете.

Значний етнографічний матеріал, “брехеньки”, коментарі інших укладачів, усну народну творчість залучав М. Номис у, безсумнівно, кращому пареміологічному

зібранні XIX ст. “Українські приказки, прислів’я і таке інше” (1864). Наприклад, вислів Я тебе пережену на гречку супроводжується таким коментарем: “В рукопису д. Марковича є до сії приказки така замітка з Пирятина: “Взято, здається, од бджіл, як їх на гречку в порожні вуллі переганяють”. Не перечу: може, воно й так; додам тільки, що колись у дяків і, огулом мовлячи, в школах кара школярам… така була: ставили на гречку навколюшки і часами голими коліньми” . Фразеологічні варіанти – Вирватися як Пилип з конопель, вискочити як Пилип з коноплі, гульк, як Пилип з кукурудзів – пояснюються відомим з польських джерел (Рей, Хмелевський, Вуйціцький та ін.) переказом історичного анекдоту про шляхтича Пилипа, “родом із Конопель Сандомирського краю”, який “вбовтнувся в річ без ладу” , хоча навіть польські дослідники сумнівалися в достовірності цієї легенди, пов’язуючи слово Пилип (пилип) з його народно-діалектним значенням “заєць” (С. Скорупка, Д. Гессен, С. Стипула та ін.). Часом укладач пояснює екстралінгвістичні умови становлення вислову, як-от: Допавсь як дурень до мила.

Більш обгрунтовані етимології І. Франка в “Галицько-руських народних приповідках”, оскільки поряд з етнографічним матеріалом він широко залучає діалектні варіанти та паралелі з інших мов. Власне, це не тільки тлумачний фразеологічний словник, а й прообраз праці з наукового етимологізування народної фразеології. Цілком придатні й нині численні авторські пояснення етимона: 1. Загнути хвіст під себе. Втихомирити, посмирніти. Вислів узятий із обсервації пса, що вдарений або копнений, затинає хвіст під себе. 2. Вода би го не протонула (“він би не втонув у воді”). Приказка основана на віруванню, що великі грішники, чародії не тонуть у воді. 3. Плете банелюки. Говорить дурниці. Банелюка – титул поширеної колись італійської повісті, перекладеної в XVII в. польським письменником Твардовським на польську мову з Historya przedziwna о krolewnej Banialuce. Залучення величезного екстралінгвістичного матеріалу, використання структурно-семантичних моделей (звичайно, без новітніх термінів), лаконічна манера викладу свідчать про хист І. Франка як видатного етимолога.

Названі автори апробували насамперед такий метод, як “етимологічне коментування”, а їхні праці підготували твердий грунт для подальших дослідників.

(2 votes, average: 4,50 out of 5)

Етимологічне коментування в збірниках паремій - Довідник з української мови

Схожі записи:

Розряди займенників за значенням – Займенник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Займенник Розряди займенників за значенням За лексичним значенням, граматичними ознаками та за морфологічним складом займенники поділяються на дев’ять розрядів:...
Написання прізвищ прикметникової форми МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прикметник Написання прізвищ прикметникової форми 1. Російська буква Е передається через Е: А) після букв на позначення приголосних: Лермонтов, Некрасов, Воскресенський; Б) у...
ПОДІЛ ДІЄСЛІВ НА ДІЄВІДМІНИ ДІЄСЛОВО 4. ПОДІЛ ДІЄСЛІВ НА ДІЄВІДМІНИ За суфіксами основ і типами дієвідмінювання всі тематичні дієслова поділяються на дві дієвідміни. До І дієвідміни належать дієслова, які...
Присвійні прикметники Самостійні частини мови Прикметник Присвійні прикметники Від іменників, що називають цих живих істот, вони, як правило, і творяться: сестрин, Сергіїв, Оленин, лисяча, лікарів, жінчин, чоловіків....
Зразок розбору займенника – Займенник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Займенник Зразок розбору займенника У Нього очі наче волошки в житі (А. Головко). 1. Нього – займенник, не називає...
Творення дієприкметників – Дієприкметник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Дієприкметник Творення дієприкметників Активні дієприкметники теперішнього часу утворюються від основи теперішнього часу (форма третьої особи множини без закінчення) за...
Питання для самоконтролю – Односкладні речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Односкладні речення Питання для самоконтролю 1. Назвіть типи односкладних речень, наведіть приклади. 2. Чим виражений присудок у...
Апостроф УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ФОНЕТИКА. ОРФОГРАФІЯ Апостроф Роздільність вимови Я, ю, є, ї та попереднього твердого приголосного позначається апострофом. Апостроф пишеться перед Я, ю,...
Стилетвірні й нестилетвірні ознаки як лінгвальні основи стилю – Стилі і форми мови Стилістика української мови Стилетвірні й нестилетвірні ознаки як лінгвальні основи стилю Кожен мовний стиль формується із стилетвірних і нестилетвірних явищ, особливостей. Саме стилетвірними мовними одиницями...
М’який знак та Апостроф в іншомовних словах – Орфографія Українська мова Орфографія М’який знак та Апостроф в іншомовних словах М’який знак ставиться: після м’яких д, т, з, с, л, н, перед ї, йо, я,...
Структурно-семантичні й стилістичні фактори формування фразем Розділ 9 ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ § 28. Структурно-семантичні й стилістичні фактори формування фразем Крім власне (переважно) семантичних факторів (метафора, метонімія, синекдоха), значною мірою соціальних (евфемізація,...
Стилістика речень із вставними і вставленими одиницями Стилістика української мови Стилістика речень із вставними і вставленими одиницями Усі мовні одиниці набувають у мовленні тільки їм властивих функцій, які мовець усвідомлює чи тільки...
Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль – Числівник МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Числівник Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль Числівник – це самостійна частина мови, що означає число, кількість та порядок предметів при лічбі. Числівники...
Резюме УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Резюме Резюме – це документ про особисті, освітні та професійні дані. Складається при прийомі на роботу. Особливістю...
Правопис складних іменників – Іменник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Іменник Правопис складних іменників Разом пишуться: А) складні іменники, утворені шляхом поєднання за допомогою сполучного звука двох або кількох...
Художній стиль мови і мовлення – Стилі і форми мови Стилістика української мови Художній стиль мови і мовлення Художній стиль, як і всі інші мовні стилі, одночасно є і стилем мови (певним комплексом своєрідних стилетвірних...
Питання для самоконтролю – Дієприкметник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Дієприкметник Питання для самоконтролю 1. Що таке дієприкметник? 2. Які граматичні категорії мають дієприкметники? 3. Що таке дієприкметниковий зворот?...
Чергування з–із–зо (ЗІ) – Орфографія Українська мова Орфографія Чергування з–із–зо (ЗІ) Пишеться З: 1. Перед голосними на початку слова, незалежно від паузи та закінчення попереднього слова: Постать, що з обличчя...
Означення – Просте речення Словосполучення Просте речення Означення Означення – це другорядний член речення, який називає ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? котрий? Узгодженими є означення, які...
Конкретні й абстрактні іменники – Іменник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Іменник Конкретні й абстрактні іменники Конкретні іменники називають предмети, явища, які пізнаються органами чуття людини (книга, олівець, нога, вітер,...
Публіцистичний стиль – Стилі мовлення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ЛІНГВІСТИКА ТЕКСТУ Стилі мовлення Публіцистичний стиль Цей стиль використовується найчастіше в політичній, суспільній, освітній масовій агітації. Він характеризується точністю, послідовністю,...
Стилістика безособових речень Стилістика української мови Стилістика безособових речень У всіх стилях мови з неоднаковою активністю використовуються безособові односкладні речення. Безособовими називаються такі речення, головний член яких означає...
Правопис суфіксів дієприкметників – Дієприкметник як особлива форма дієслова МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієприкметник як особлива форма дієслова Правопис суфіксів дієприкметників Від дієслів з основою на – и – пасивні дієприкметники утворюються за допомогою суфікса –...
Опрацювання стилів мовлення у 5-7 класах 8.4. Опрацювання стилів мовлення у 5-7 класах Ознайомлення учнів зі стилями мовлення відбувається в 5-7 класах під час вивчення розділу “Текст”. Уведення поняття “стиль мовлення”...
Граматична категорія МОРФОЛОГІЯ 2. ГОЛОВНІ ПОНЯТТЯ ГРАМАТИКИ Граматична категорія Граматична категорія – це інтегральна одиниця, яка обіймає єдиним граматичним значенням декілька взаємопротиставлених і формально виражених родових значень....
Теоретичне і практичне значення стилістики – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Теоретичне і практичне значення стилістики Кожна наука – як окрема галузь знань чи навчальна дисципліна – завжди соціально важлива, має неповторно своєрідне...
Стилістика узагальнено-особових речень Стилістика української мови Стилістика узагальнено-особових речень Односкладні узагальнено-особові речення найчастіше вживають у розмовно-побутовому, художньому і, менш часто, в публіцистичному стилях мови. Майже зовсім не характерні...
Синтаксичний розбір складносурядного речення – Складносурядне речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Складносурядне речення Синтаксичний розбір складносурядного речення Послідовність розбору 1. Зазначити, що речення складне, сполучникове, складносурядне. 2. Дати характеристику речення за метою висловлювання...
Поняття риторики УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО РИТОРИКА Поняття риторики Уміння переконувати співрозмовника, уміння правильно й красиво говорити, привертати увагу й здобувати довіру слухачів потрібне нам в...
Дієприслівниковий зворот – Дієприслівник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Дієприслівник Дієприслівниковий зворот Дієприслівник, як і інші форми дієслова, може мати залежні від нього слова: Вихопившись (куди?) на узвишшя,...
Розділові знаки при цитаті – Пряма і непряма мова. Діалог СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Пряма і непряма мова. Діалог Розділові знаки при цитаті Цитати виділяються лапками. Якщо вони супроводжуються словами автора, розділові знаки ставляться так, як...
Основа слова і закінчення змінних слів БУДОВА СЛОВА. ОРФОГРАФІЯ Основа слова і закінчення змінних слів В українській мові більшість слів змінюється. Наприклад, ми говоримо: Цікава книга, цікаві книги; летить ракета, летять...
Синтаксична роль іменників – Іменник Самостійні частини мови Іменник Синтаксична роль іменників Іменники в реченні виступають здебільшого підметами, додатками, обставинами, хоча можуть входити до складу складеного іменного присудка, бути неузгодженим...
Стилістичне вживання паронімів Стилістика української мови Стилістичне вживання паронімів Особливу групу слів лексики української мови становлять пароніми. Пароніми (грец. para – біля, поряд і опута – ім’я) –...
Іменники – назви істот і неістот – Іменник Самостійні частини мови Іменник Іменники – назви істот і неістот Іменники поділяються на: – назви істот означають назви живих предметів, відповідають на питання хто? –...