ТЕМА 4. СРСР. НОВІ НЕЗАЛЕЖНІ ДЕРЖАВИ
§ 17. Росія та нові незалежні держави наприкінці XX – на початку XXI ст.
1. Перехід Росії до ринкової економіки.
Росія першою серед радянських республік проголосила свій суверенітет (12 червня 1990 p.), обрала президента та розпочала перехід економіки на ринкові засади.
Після серпневої спроби (1991) державного перевороту керівництво Росії почало проводити самостійну політику. У жовтні того ж року на п’ятому з’їзді народних депутатів Росії Б. Єльцин виголосив програму радикальних економічних
Відповідно до прийнятої концепції групи Є. Гайдара, пострадянську економіку не можна було вдосконалити, а тому вона підлягала негайному демонтажу з одночасною ліквідацією планової системи управління та розподілу. Ця модель була апробована в Російській Федерації в 1992-1993 pp.
Першим кроком до здійснення реформи стало введення вільних цін 2 січня 1992 p., які зросли відразу в 10-12 разів. Відтак відбулося різке падіння життєвого рівня більшості населення. Крім того, реформа знецінила трудові заощадження громадян. У господарстві країни розпочалася криза неплатежів.
Виникли проблеми зі своєчасними виплатами пенсій, стипендій, грошового утримання військовослужбовцям, заробітної плати учителям, лікарям та іншим працівникам бюджетної сфери. “Шокова терапія” призвела до розладу цілих галузей економіки. Продукція багатьох підприємств стала неконкурентоспроможною, закривалися заводи та фабрики, зростало безробіття. У суспільстві посилювалася соціальна напруженість.
Непередбачувані наслідки реформ 1992-1993 pp. спричинили відставку уряду Є. Гайдара та призначення головою уряду Російської Федерації Віктора Чорномирдіна. який намагався поєднати зміцнення ролі держави в економіці з розвитком ринкових відносин. 1 липня 1994 р. в Росії розпочалася приватизація. Загальна кількість приватних підприємств становила понад 1 млн, а частка приватного сектору у виробництві досягла 62 %.
Незважаючи на наявність негативних тенденцій, посилення соціальної напруженості, майнове розшарування суспільства, перші роки здійснення реформи принесли чимало позитивного.
1 “Шокова терапія” різкий перехід від планової до ринкової економіки.
Однак боротьба між різними угрупованнями у верхніх ешелонах влади Росії тривала. Президент Б. Єльцин у квітні 1998 р. відправив уряд В. Чорномирдіна у відставку. Новим прем’єр-міністром став 35-річний маловідомий підприємець Сергій Кирієнко. У серпні 1998 р. розпочалася глибока фінансова криза, стався “обвал рубля”, який знецінився майже втричі. Це змусило Б. Єльцина повернути до влади “стару гвардію” під керівництвом Євгена Примакова, який доти обіймав посаду міністра закордонних справ. Цей досвідчений політик зумів поступово стабілізувати соціально-економічну ситуацію в країні, хоча життєвий рівень більшості росіян після серпня 1998 р. суттєво знизився. Курс на подальшу стабілізацію продовжив наступний прем’єр-міністр Російської Федерації Володимир Путін, призначений на цю посаду в серпні 1999 р.
(2 votes, average: 2,50 out of 5)