ВСТУП
§1. ПРЕДМЕТ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ СВІТУ. ДЖЕРЕЛА ЕКОНОМІЧНИХ ЗНАНЬ
Назвіть відомі вам джерела географічних знань.
Предмет економічної і соціальної географії світу. З попереднього курсу географії вам уже відомо про існування “родини” географічних наук, в якій належне місце посідає й економічна і соціальна географія. Також ви маєте пам’ятати, що економічна і соціальна географія поділяється на три великі галузі. Усі ці галузі – економічну географію, соціальну географію і географію населення – об’єднує
Територіальна організація суспільства – це просторова організація життя людей, що включає розміщення населення і господарства, а також їхні просторові комбінації, поєднання за певними законами на певній території. Такою територією в курсі географії 9-го класу було обрано Україну. Тепер у фокусі нашої уваги буде увесь світ, уся планета загалом, а також окремі держави (країни) або їхні частини.
Предметом вивчення
Територіальна організація суспільства – дуже містке поняття, що включає розміщення населення відносно природного середовища і використання його реcурсів, підприємств матеріального виробництва й невиробничої сфери, різних типів суспільно-територіальних систем (виробничих, обслуговування населення, рекреаційних тощо), які функціонують на певній території. З огляду на це, слід зазначити, що у наш час визнається необхідність саме територіального підходу до планування господарства. Адже територія як особливий тип просторового угруповання ресурсів нині стає ціннішою за власне речовинні ресурси – корисні копалини, земельні і водні ресурси тощо.
Така думка грунтується на тому, що майже будь-які ресурси так чи інакше можна замінити або, принаймні, компенсувати їхню втрату. Тим часом територія – ресурс вичерпний і невідновлюваний, його нічим не можна замінити. До того ж, територія – це ще й арена життя людей з їхніми соціальними, культурними, національними і духовними інтересами, потребами тощо.
Основна мета економічної і соціальної географії – пошук способів підвищення продуктивності суспільної праці на основі раціонального використання території і розміщення виробництва та населення.
Джерела географічних знань. Вам уже відомо, що є джерела первинної і вторинної географічної інформації. Разом вони забезпечують повноцінні географічні знання.
Первинні джерела суспільно-географічних знань пов’язані з суспільно-географічними польовими дослідженнями, коли об’єкти вивчаються прямо на місцевості завдяки безпосередньому знайомству з ними, завдяки спостереженням, інструментальним вимірюванням, а також опитуванню, анкетуванню тощо. Це зазвичай дослідження окремих господарств і підприємств (сільськогосподарських, промислових, будівель них, рекреаційних тощо), а також населених пунктів і місць зосередження виробництва й інфраструктури (сукупності споруд і служб, що забезпечують функціонування галузей виробництва та умов життєдіяльності суспільства).
Первинним джерелом суспільно-географічних знань може також бути польове спеціальне (тематичне) картографування досліджуваної території – фактичного використання земель, розселення населення, рівнів техногенного навантаження на територію, її екологічного стану і т. д. Для потреб такого картографування як основу зазвичай використовують топографічні кар ти або ж плани землекористування чи земельно-господарського устрою адміністративно-територіальних оди ниць, окремих господарств, міст.
Первинні джерела зазвичай забезпечують суспільно-географічні знання про власну державу, адже не так часто дослідникам випадає нагода здійснити необхідні польові дослідження за кордоном. Тому основними джерелами суспільно-географічних знань про світ є вторинні джерела.
Вторинні джерела суспільно-географічних знань – це такі, що добуті і певним чином упорядковані іншими дослідниками. Класичним прикладом є різноманітні літературні джерела – історична, географічна, природо – охорон на література.
Нині завдяки Інтернету існує можливість не виходячи з власної оселі “відвідувати” найбільші бібліотеки світу. Серед таких закладів – бібліотека Конгресу США, Німецька національна економічна бібліотека, Російська національна бібліотека, Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського тощо.
Для набуття знань у галузі соціальної і економічної географії дуже важливі різноманітні джерела, що містять упорядковану статистичну інформацію. В Україні такими джерелами є органи державного управління – обласні й районні державні адміністрації, а також державні управлінські структури – екологічної безпеки та природних ресурсів, санітарно-епідеміологічної служби, водного господарства, лісового господарства, залізничного й вод ного транспорту, електро – й газопостачання та ін.
Важливі географічні дані нерідко містяться також у місцевих органах влади – обласних, районних, міських, селищних, сільських радах тощо. Так само корисними часто виявляються окремі підприємства, господарства, установи з їхньою оперативно-обліковою та звітно-статистичною інформацією.
Корисними є також науково-дослідні та проектні заклади й організації, що накопичують фондову інформацію та наукові й проектні розробки за своїм профілем. Цікаву суспільно-географічну інформацію можуть мати й громадські організації та рухи – етнокультурні, конфесійні, політичні (партійні), професійні і т. д.
Щодо інформації про різні держави, регіони або загалом про світ, то вона є на сайтах Організації Об’єднаних Націй, Світової організації торгівлі, Організації економічного співробітництва і розвитку, Всесвітньої туристичної організації та інших відомих міжнародних організацій.
(2 votes, average: 4,00 out of 5)