РОЗД ІЛ ІІ МАТЕРИКИ ТРОПІЧНИХ ШИРОТ
Тема 2. ПІВДЕННА АМЕРИКА
& 20. Природні зони: вологі екваторіальні ліси, савани
Пригадай або здогадайся
1. Які природні зони зазвичай характерні для географічних поясів жаркого поясу сонячного освітлення?
2. Від чого залежить різноманітність рослинного та тваринного світу в межах природної зони?
Ліси Південної Америки
Вологий і теплий клімат – багата природа. У зв’язку з переважанням вологого клімату в Південній Америці широко розповсюджені ліси (мал. 2.72) і порівняно мало
Сельвас. По обидва боки від екватора в Південній Америці лежить зона вологих екваторіальних лісів (сельвас), яка охоплює Амазонську низовину і прилеглі до неї схили Анд та північ Тихоокеанського узбережжя. Слово “сельва” перекладається як “ліс”. У вологих екваторіальних лісах Південної Америки дерева нерідко ростуть кількома ярусами (мал. 2.73). Найвищий
Мал. 2.72. Ліси Південної Америки
Мал. 2.73. Ліворуч: сельвас Південної Америки. Праворуч: найменші птахи в світі – колібрі, лінивець, вікторія-регія
Із травоїдних тварин у лісах водяться тапіри (мал. 2.74), з хижаків – ягуар. Багато є мурахоїдів, на деревах живуть лінивці (див. мал. 2.73) і різноманітні мавпи, особливо ревуни, які вранці та ввечері наповнюють ліс гучними криками. Скрізь багато яскраво забарвлених птахів, зокрема папуг і крихітних колібрі (мал. 2.73), безліч величезних метеликів, світних жуків, мурашок та термітів.
У річках водяться черепахи і крокодили (каймани), водяний удав – анаконда, що є найбільшою змією світу (завдовжки 9-11 м), багато різних риб, особливо хижих. Невеличкі рибки піраньї своєю ненажерливістю перевершують морських акул. Зграя таких голодних риб може за лічені секунди залишити від великої тварини, яка зайшла у воду, тільки кістяк.
Мал. 2.74. Травоїдна тварина тапір
Льянос і кампос. По обидва боки зони вологих екваторіальних лісів розміщені савани і рідколісся. Вони займають Орінокську низовину, де їх називають льянос, і більшу частину Бразильського плоскогір’я, де мають назву кампос (мал. 2.75). У саванах трапляються різні трави з вузьким жорстким листям, вкритим восковою плівкою. Дерева ростуть окремими групами або вузькими смугами уздовж берегів річок (галерейні ліси). Серед дерев найпоширеніші пальми, мирти, мімози, на сході Бразильського нагір’я – кактуси. На заході савана переходить у рідколісся з колючими чагарниками. Там росте кебрачо – дерево з надзвичайно твердою деревиною. Назва “кебрачо” перекладається як “зламай сокиру”. На південно-східних схилах Бразильського плоскогір’я, де впродовж року буває багато опадів, збереглися субекваторіальні ліси, які схожі на екваторіальні, але не такі розкішні. На півдні нагір’я ростуть субтропічні ліси здебільшого з араукарій (мал. 2.76).
Великих травоїдних тварин у саванах немає. Живуть тут невеликі дикі свині – пекарі, тапіри, ягуари, пуми, броненосці (мал. 2.77).
Мал. 2.75. Бразильська савана
Мал. 2.76. Араукарія
Мал. 2.77. Броненосець
Опрацювавши параграф, спробуй відповісти
1. Чому на території материка велика кількість лісів?
2. Чому рослинний та тваринний світ материка має багато рідкісних видів?
3. Які з культурних рослин екваторіальних лісів прижилися на інших материках?
4. Назви найтиповіших тварин материка.
Застосуй знання, дізнайся більше
1. Чим різняться екваторіальні ліси Африки та Південної Америки?
2. Порівняй савани Північної та Південної півкуль на материку. Яка їхня основна відмінність?
(1 votes, average: 5,00 out of 5)