СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ
Пряма і непряма мова. Діалог
Розділові знаки при цитаті
Цитати виділяються лапками. Якщо вони супроводжуються словами автора, розділові знаки ставляться так, як при прямій мові.
“Не тим цікава байка, що говорить неправду, а тим, що під лушпиною тої неправди криє звичайно велику правду”,- відзначав І. Франко в післямові до збірки власних казок “Коли ще звірі говорили”. Там же він писав: “Оті простенькі сільські байки, як дрібні, тонкі корінчики, вкорінюють у нашій душі любов до рідного слова, його
Коли авторська мова починається словами Так зазначає (говорить), ось що сказав, ось як описує Й под., після лапок ставиться тільки тире.
“Стою перед вами, зачарований людською красою, і красою вечірніх дівочих пісень, і красою сонця в небі, і красою матері з дитиною, і красою своєї матері-землі, і красою діянь і звершень мого безсмертного народу!”- ось що говорив Михайло Стельмах під час одержання Ленінської премії.
Якщо цитата вводиться в авторські слова як частина речення, перше слово пишеться з маленької букви.
Початок повісті “Щедрий
Якщо цитата наводиться не повністю, то пропуск слів позначається крапками, що можуть стояти на початку, в середині або в кінці цитати.
“… Українська мова в багатстві, витонченості й гнучкості форм не поступається ані жодній із сучасних літературних мов слов’янства і не бідна на поняття, аби нею заважко було перекладати глибину філософських думок і змальовувати високохудожні образи. Це не мова простолюду тільки…, а мова цілої нації, політичне майбутнє якої ще попереду…”- писав М. Драгоманов.
Якщо цитата з пропуском початку речення стоїть перед словами автора, починаючи текст, перше слово пишемо з великої букви (навіть коли в тексті, який цитується, воно пишеться з малої букви).
“… Я впевнена, що вільний геній мого народу витворить нове, вільне мистецтво…” – писала М. Заньковецька. Але: М. Заньковецка писала: “…я впевнена, що вільний геній мого народу витворить нове, вільне мистецтво…”
Якщо вказівка на автора або на джерело цитати йде безпосередньо за нею, то вона береться в дужки, а крапка ставиться після дужок.
“Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати повагу до себе” (О. Гончар).
Якщо вказівка на автора або на джерело цитати стоїть нижче, цитата в лапки не береться, а після цитати ставиться крапка.
Народ без мови – це обмова,
Народ без мови – не народ.
П. Перебийніс
Епіграфи пишуться без лапок, а вказівка на автора не береться в дужки. Совість – найкращий порадник.
Народна творчість
Дослівні вирази, які вставлені в текст як члени речення, виділяються лише лапками.
Гоголь був великим “обличителем жестоких людей неситих”, великим художником слова, великим громадянином-патріотом (М. Рильський).
Якщо перед дослівним виразом є слова вислів, фраза, речення, епіграф і под., перед ним ставиться двокрапка.
Висновок про зростання свідомості Євгена Черниша підтримується авторською фразою: “Життя, перестаючи бути для нього рожевою загадкою юності, відкривалося перед ним простою своєю величчю”.
Якщо цитата, яка є віршованим текстом, і слова автора знаходяться на окремих рядках, цитата не береться в лапки.
В останньому монолозі Мавки відбито думку про те, що в житті нічого не зникає, все оновлюється:
Легкий, пухкий попілець
Ляже, вернувшися в рідну землицю,
Вкупі з водою там зростить вербицю,-
Стане початком тоді мій кінець.