ЛІНГВІСТИКА ТЕКСТУ
Складне синтаксичне ціле, його основні ознаки
Для того щоб повно і точно висловити якусь думку, якесь конкретне повідомлення, одного речення, як правило, недостатньо. У мовленні окремі речення звичайно виступають не ізольовано, а поєднуються між собою за змістом і за допомогою граматичних засобів, утворюючи блоки речень, через які відбувається розвиток думки та послідовне розгортання змісту (теми). Такі блоки речень, пов’язаних між собою як своєю семантикою, так і граматично, становлять Складне синтаксичне ціле
У ССЦ виділяють зачин (початок думки, теми), розгортання думки чи повідомлення (розвиток, виклад теми) і кінцівку (підсумок сказаного). Зачин зосереджується в першому реченні, яке є найбільш самостійним і може навіть виділятися в окремий абзац, хоч і не завжди: іноді воно без наступних речень може бути й незрозумілим. Трапляється, що суть зачину викладається лише в якійсь частині першого речення або ж у двох реченнях. Зачин містить думку в найзагальнішому
До складу тексту поряд із ССЦ можуть входити й окремі речення (коли одне таке речення охоплює зміст якоїсь підтеми тексту).
ССЦ не слід ототожнювати з абзацом. Здебільшого ССЦ збігається з абзацом, але необов’язково. Так, одне ССЦ може охоплювати два чи й три абзаци і, навпаки, в абзаці може бути кілька ССЦ. Абзац і ССЦ – це різнорівневі категорії, які грунтуються на різних засадах: абзац – на композиційно-стилістичних, ССЦ – на синтаксичних, структурно-семантичних.
Основними засобами синтаксичного об’єднання речень у ССЦ є:
1) особові і вказівні Займенники, займенникові Прислівники (Він, ти, ви, хто, його, це, так, тут, там, тодІ та ін.);
2) Лексичні повтори, що підкреслюють значення виділених слів у тексті;
3) Однакові видо-часові і способові Форми дієслів-присудків;
4) Єднальні та протиставні сполучники (І, та, а, але, проте та ін.);
5) Сполучники з приєднувальним значенням (Також, і навіть, та й, та ще й);
6) Частки (Лише, тільки, немов, ніби, і, не, а, от тощо);
7) Неповнота окремих Речень та деякі інші засоби.
Залежно від способу зв’язку між реченнями, що входять до ССЦ, виокремлюють три основні структурні типи ССЦ: Із ланцюжковим, паралельним і змішаним зв’язком. При Ланцюжковому зв’язку речень, що входять до ССЦ, кожне наступне речення розкриває, уточнює, доповнює зміст попереднього, і в такий спосіб здійснюється розгортання думки, відбувається її рух. Засобами зв’язку між реченнями цього структурного типу ССЦ зазвичай виступають займенники, повтори слів, займенникові прислівники тощо. Василь Стус – людина рідкісної моральної обдарованості, голос сумління у світі розхитаних і розмитих понять честі, правди, порядності. Він зберіг свій стиль до кінця. І це було основою його трагедії. Він ніс даровану Йому іскру Божу з гідністю й лицарською одвагою, не згинаючись і не обминаючи. На такій дорозі поети гинуть. (Є. Сверстюк).
При Паралельному зв’язку речень усі повідомлення однаково доповнюють думку, висловлену в зачині, називають одночасні, рівноправні явища. Такі речення переважно однорідні за складом, однакові чи подібні за будовою, зв’язки між ними схожі на зв’язки між частинами складносурядних і безсполучникових складних речень з однотипними частинами. Засобами зв’язку звичайно виступають однакові видо – часові форми дієслів-присудків. Такі ССЦ використовуються переважно для опису послідовних, незалежних один від одного подій чи картин, а також одночасних дій, явищ. Над темним безмежжям лісів, які з усього боку затуляли небокрай, сходив весняний ранок. У повітрі чути було пахощі листя, що за кілька днів розпустилося з набубнявілих бруньок, і молодої, покропленої росою трави. Біля струмків, ще повноводих від весняної повені, золотилося латаття, мов коштовне гаптування на зеленому килимі. Перед сходом сонця панувала врочиста тиша (Ю. Крашевський).
Ланцюжковий і паралельний зв’язки можуть поєднуватися в межах одного ССЦ, утворюючи Змішаний тип зв’язку речень, як, наприклад, у ССЦ Жовтень – другий місяць осені. Назва його пов’язана з кольором, що переважає в цей час у природі. Виблискують у небесній сині жовтою різьбою берези. Святковими у своїй красі стоять золотаво-червоні клени. Пагорби й схили відсвічують багряно – жовто-золотистими барвами (А. Волкова), де перше й друге речення пов’язані ланцюжковим зв’язком, а третє, четверте і п’яте – паралельним.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)