Стилістика української мови
Стилістичне використання архаїзмів, історизмів
Лексика мови кожного народу, який розвивається (економічно, політично і т. ін., отже, й духовно), перебуває в стані більш чи менш суттєвих змін, не тільки соціально прогресивних, а й регресивних. На позначення тих явищ, реалій, предметів, які вже застаріли, становлять пережиток минулого, використовують архаїзми.
Архаїзми (грец. archaios – старий, давній) – застарілі слова, сполучення слів, морфологічні форми слів і синтаксичні конструкції, які належать до пасивної
У минулому теперішні архаїзми (серед них і історизми) сприймались як неологізми, вживалися більш чи менш активно. З часом певні колишні реалії та їх назви вийшли з активного вжитку, почали забуватись. Однак здебільшого вони збереглися. На позначення цих реалій з’явились нові, сучасні назви. Часто вони співіснують з колишніми, власне архаїзмами, які використовують зі стилістичною метою – для створення історичного мовного колориту.
Найчастіше виділяють такі групи архаїзмів (власне архаїзмів):
–
– словотвірні архаїзми: вой – воїн, велій – великий, миса – миска, пребути – бути.
– морфологічні архаїзми: гортанію – гортанню, паде – впаде.
– фонетичні архаїзми: вольний – вільний, глас – голос, піїт – поет, вражий – ворожий, сей – цей.
Крім власне архаїзмів, розрізняють ще архаїзми-історизми (історизми).
Історизми – слова застарілі або ті, що старіють, які перейшли чи
Переходять до пасивної лексики через дуже обмежене використання їх у мові у зв’язку з припиненням існування предметів, явищ, понять, які вони позначають.
Ці лексеми не мають синонімів, слів – замінників. Наприклад, у реченні Йшли списники, …мечники, …лучники, сховавши в колчани рій бистрих стріл – разючий дощ війни (М. Бажан) виділені слова – давні й сучасні найменування певних колишніх груп воїнів, озброєних по-різному і з неоднаковою, суто військовою метою.
Майже вийшли з ужитку лексеми раби і рабовласники, патриції і плебеї; урядники, становий, десяцький, соцький, тисяцький, волосний, писар, барон, граф, князь, цар, гетьман (виборний ватажок козацького війська Запорозької Січі); боярин, холоп, поміщик, кріпак, феодал, забуваються назви старовинної зброї: меч, лук, рогатина, сагайдак; назви одягу: жупан, намітка, запаска, очіпок. У 20-ті роки XX ст. широко вживалися лексеми продрозверстка, продподаток, комнезами, комбіди, неп, непман та ін., що на короткий час з’являлися як породження тодішнього режиму, а пізніше зникли, особливо в розмовно-побутовому мовленні. Історизмами стали слова і словосполучення Радянський Союз, Союз Радянських Соціалістичних Республік, колгосп, колгоспний лад, радгосп, Радянська Армія, Комуністична партія Радянського Союзу (КПРС), УРСР, обком, райком та ін.
Особливу групу архаїзмів становлять старослов’янізми (церковнослов’янізми) – лексичні,
Фразеологічні або фонетичні запозичення із старослов’янської мови: …як бувало во дні они, возвисили свій Божий глас; Німим отверзуться уста… (Т. Шевченко); Фашизм звірячий ввергніть у бездну! (П. Тичина).
Власне архаїзми та історизми належать до слів і виразів із виразною стилістичною функцією. До них вдаються в художньому мовленні, щоб відтворити колорит минулого життя, типізувати та індивідуалізувати певні риси характеру персонажів, надати зображуваним подіям відтінку певної експресії, іронії, зневаги, викликати в реципієнтів жартівливо-гумористичний ефект або й, навпаки, сповнити вислів пафосом урочистості, справжньої чи удаваної поваги: Тур тяжку боль одоліва, к Енею руки простягає і мову слезную рече (І. Котляревський); Жупан на ньому синій і китаєва юпка, пояс із аглицької каламайки підперезаний (Г. Квітка-Основ’яненко); Атомне ядро в трави прощення просить (А. Малишко); (Возний, звертаючись до Наталки): Рци одно слово: “Люблю Вас, пане Возний”, і аз, вище упом’янутий, виконую присягу о вірнім і вічнім союзі з тобою (І. Котляревський).
Надання мовленню архаїчних рис, вживання стародавніх лексем, граматичних форм і фонетичних одиниць має бути розважливим, стилістично вмотивованим, максимально обмеженим – навіть у тих випадках, коли йдеться про минуле.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)