Розділ 1 Загальна економіко-географічна характеристика світу
Тема 3. ВЗАЄМОДІЯ СУСПІЛЬСТВА І ПРИРОДИ. СВІТОВІ ПРИРОДНІ РЕСУРСИ
§ 11. СВІТОВІ МІНЕРАЛЬНІ РЕСУРСИ
Використання мінеральних ресурсів. Мінеральні ресурси є основою для розвитку головної сфери матеріального виробництва – промисловості. Більшість їх видів належить до вичерпних та невідновних.
Протягом тривалого періоду, від епохи середньовіччя до промислових революцій XVIII-XIX ст., основу мінерально-сировинної бази людства становили переважно руди металів, а саме:
Закономірності поширення мінеральних ресурсів. До щитів давніх платформ приурочені родовища гірських порід переважно магматичного походження: залізні руди, руди деяких кольорових металів, алмази, граніт. У чохлах давніх та молодих платформ є великі запаси порід осадового походження: нафти, природного газу, вугілля, кухонної та калійної солей тощо. У поясах складчастості містяться запаси мінеральних ресурсів переважно магматичного походження: руди більшості кольорових металів, самородна сірка. В передгірних прогинах у шарах осадових порід знаходять нафту, природний газ, солі.
Картосхема 2. Мінеральні ресурси світу
Вугільний кар’єр
Паливні ресурси світу. Основними паливними ресурсами світу є нафта, природний газ та кам’яне вугілля. Їх запаси розміщені нерівномірно (картосхема 2).
Розвідані запаси нафти і природного газу в світі постійно зростають в результаті пошуку й освоєння нових родовищ. Особливо це стосується дна Світового океану. Серед багатьох тисяч нафтогазоносних районів вирізняються родовища-велетні. Їх відомо близько 50. У кожному з них запаси нафти оцінюються величиною від 500 млн т і вище, а запаси природного газу – понад 1 трлн т. Майже половина родовищ-велетнів сконцентрована в країнах Близького та Середнього Сходу. Найбільші поклади нафти й природного газу зосереджені в країнах Перської затоки, Росії, США, країнах Латинської Америки (Венесуела, Мексика, Еквадор), Північної Африки (Алжир, Лівія), Екваторіальної Африки (Нігерія, Габон), Південно – Східної Азії (Бруней, Індонезія).
Нині розвідані запаси вугілля не перевищують 10 % від загальних. Видобувають як кам’яне вугілля, на яке припадає 60 % вугільних ресурсів світу, так і буре вугілля. Найбагатшими на вугілля регіонами світу є Азія (54 %), Північна Америка (28 %) та Європа (9 %). Більшість вугільних басейнів знаходиться на території Росії, США та Китаю, на які припадає близько 80 % загальнопланетарних запасів.
З розвитком атомної енергетики зростає значення уранових руд. Їх потенційні ресурси оцінюються в 10 млн т. Однак економічно доцільним вважається розроблення родовищ, у яких вміст урану становить не менше 0,1 %. За оцінкою Міжнародного агентства з атомної енергетики (МАГАТЕ) розвідані запаси урану на початок XXI ст. дорівнюють близько 2 млн т. До першої п’ятірки країн щодо запасів уранових руд входять Австралія, Південна Африка, Нігер, Бразилія і Канада.
Рудні ресурси світу. За призначенням рудні ресурси поділяють на ті, що є сировиною для чорної металургії (залізні й марганцеві), кольорової металургії (алюмінієві, мідні, поліметалеві, олов’яні та інші), та благородні метали (золото, срібло, платина). Найбільші у світі запаси залізних і марганцевих руд сконцентровані у Бразилії, Австралії, Південній Африці, Казахстані, Україні, Росії. Руди кольорових металів залягають у надрах землі своєрідними поясами. Так, мідні та поліметалеві руди знаходять у складчастих поясах Кордильєр-Анд та Альпійсько-Гімалайському поясі, олов’яні руди – у Тихоокеанському поясі. Алюмінієві руди формуються в корі вивітрювання. Освоєними районами їх поширення є північ Австралії, країни Гвінейської затоки, Карибського басейну, Середземномор’я.
Нерудні ресурси світу. Запаси нерудної сировини розміщені вкрай нерівномірно. Так, понад 80 % покладів фосфоритів припадають на Росію, США, Казахстан, Марокко. 3/4 усіх калійних солей світу видобувають Росія, Канада, Німеччина та Білорусь, найбільше алмазів – країни Південної Африки, Австралії та Росії.
Проблеми використання мінеральних ресурсів. Головною проблемою видобутку мінеральних ресурсів є виснаження їх родовищ. Так, за оцінками фахівців розвіданих запасів кам’яного вугілля вистачить на 200 років, нафти і природного газу – всього на 100, а окремих руд кольорових металів – менш ніж на 50 років. Сьогодні на межі повного вичерпання опинилися руди срібла та деяких рідкісноземельних металів. Існують два шляхи освоєння нових запасів корисних копалин. Перший пов’язаний з комплексним використанням сировини старих родовищ, переходом до видобування глибших та незручних для розробки шарів. Другий шлях – пошук та освоєння нових басейнів. Проте на суходолі такі можливості вже обмежені. Тому значну частину мінеральної сировини людина добуває з дна Океану. Так, нині близько 50 % нафти видобувають із шельфових родовищ. Найбільш реальними способами подолання мінерально-сировинної проблеми є її економне використання, зменшення енерго – та матеріаломісткості виробництва, комплексне використання сировини, пошуки матеріалів-замінників, залучення вторинних ресурсів тощо.
КОРОТКО ПРО ГОЛОВНЕ:
– Мінеральні ресурси залягають у надрах землі дуже нерівномірно і залежать від геологічної будови земної кори.
– Головними паливними ресурсами світу є нафта, природний газ, вугілля. Зростає значення уранових руд для потреб енергетики. До рудних ресурсів належить мінеральна сировина, з якої виплавляють чорні та кольорові метали. Серед нерудної сировини найбільше значення мають фосфорити, кухонна та калійна солі, алмази.