Розділ 2. Регіони і країни світу.
Тема 2. Країни Азії
§ 35. СУБРЕГІОНИ АЗІЇ. СХІДНА І ПІВДЕННО-СХІДНА АЗІЯ
Субрегіони Азії. Поділ Азії на субрегіони зумовлений як географічними та історико-культурними особливостями окремих територій, так і соціально-економічними тенденціями розвитку країн. Нині таких субрегіонів п’ять, серед яких: Південно-Західна, Південна, Південно-Східна, Східна і Центральна Азія (мал. 95).
Південно-Західну Азію окремі вчені називають Близьким, або Середнім, Сходом. Існує також тенденція щодо об’єднання цього
Мал. 95 Субрегіони Азії
Мал. 96. Саудівська Аравія. Мекка – місто паломництва мусульман
Та Африки, має унікальну нафтоносність, більшість країн субрегіону є ісламськими за віросповіданням (мал. 96).
У Південній Азії зосереджена значна частина населення
Південно-Східна Азія – великий історико-культурний субрегіон Азії, який завдяки географічному положенню відігравав ключову роль у розвитку світових цивілізацій. Через регіон пройшли кілька хвиль переселення населення з Азії до Австралії та на острови Тихого океану. І дотепер країни регіону є важливою ланкою світової торгівлі та судноплавства. Характерною рисою субрегіону є часта повторюваність несприятливих природних процесів: землетрусів, вулканізму, руйнівних тайфунів, які призводять до катастрофічних наслідків і є частиною життя населення. Країни Південно-Східної Азії різні й за рівнем соціально-економічного розвитку.
Східна Азія налічує небагато країн, які відрізняються своїми розмірами і кількістю населення. Значний вплив на формування культурно-цивілізаційної спільності регіону в різні часи відігравав Китай. Експерти вважають, що в багатьох випадках економічні успіхи країн регіону визначаються саме китайськими особливостями розвитку, здатністю Китаю до загальної мобілізації для досягнення загальнонаціональних цілей, здатністю сприймати все нове, засвоювати його і трансформувати для себе.
Центральна Азія – це країни, що не мають виходу до океану і розміщені майже в центрі континенту. До них належать п’ять колишніх середньо – азійських республік СРСР: Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Туркменистан, Узбекистан. Різноманітність природних умов, історичних шляхів розвитку і сучасного стану країн не суперечить їх об’єднанню в один субрегіон. У сучасному світі країни Центральної Азії є переважно аграрно-індустріальними з високим рівнем розвитку добувних галузей промисловості. У 90-х роках XX ст. країни вступили в якісно новий етап розвитку: від централізовано-планової до ринкової економіки.
Проблема
Більшість країн Центральної Азії (Киргизстан, Таджикистан, Узбекистан) є аграрно-індустріальними, в яких частка аграрного сектору у структурі ВВП переважає над промисловістю. Середньомісячна заробітна плата в них досить низька. Низький рівень доходів підштовхує громадян до вимушеної міграції. Як змінити ситуацію на краще? Запропонуйте способи вирішення проблеми, спираючись на досвід інших країн.
Мал. 97. Столиця Тайваню Тайбей
Мал. 98. Сеул – столиця Південної Кореї
Східна Азія. Субрегіон включає Китай (КНР) і Китайську республіку Тайвань (мал. 97), Японію, Південну Корею (мал. 98), Північну Корею, Монголію. За формою державного правління переважають республіки. На площі у 13 млн км2 проживає 1,56 млрд осіб. Природні умови значно впливають на господарську діяльність населення регіону і визначають його спеціалізацію. Східну Азію часто називають коморою мінерально – сировинних ресурсів, проте розподіляються вони по території нерівномірно. Більшістю корисних копалин володіє КНР, а, наприклад, Японія має обмежену їх кількість. Значна роль Східної Азії у світовому видобутку вугілля, залізних і марганцевих руд, олова, поліметалевих, мідних руд та ін.
Східна Азія – один з найдавніших осередків культури і найстарішої цивілізації, один з найзаселеніших регіонів Землі. Проте більшість населення зосереджена на тихоокеанському узбережжі. Найчисленнішим і найдавнішим народом регіону є китайці. Перші достовірні відомості про предків сучасних китайців датовані V-III тис. до н. е. Іншими великими народами Східної Азії є японці, айни, корейці, монголи. Так звані малі народи і народності представлені тибетцями, іцзу, тайцями, мяо, яо та ін. Серед іммігрантів значна кількість європейців.
Реалії сьогодення
Джакотський трикутник. Так називають особливу частину Східної Азії. Англійська назва “Джакота” походить від перших двох літер кожної з трьох країн – Японії, Південної Кореї і Тайваню. Територія відрізняється прискореним економічним розвитком. Це територія великих міст, споживання у величезних обсягах імпортної сировини з усього світу, значного експорту готової продукції і глобальних фінансових зв’язків. Але це також регіон політичної нестабільності та різноманітних соціальних проблем. Певна політична нестабільність спостерігається у відносинах між Китаєм і Тайванем та між Північною і Південною Кореєю.
Країни субрегіону різні за рівнем соціально-економічного розвитку. Як вам уже відомо, Японія належить до розвинутих країн світу, де працює переважно національний капітал, Південна Корея – до нових індустріальних країн з іноземним капіталом. Китай є країною з перехідною економікою, для якої характерні високі темпи росту ВВП, хоча вони залишаються низькими з розрахунку на душу населення. Монголія є країною, що розвивається, а Північна Корея залишається соціалістичною республікою з вираженою централізованою економікою.
Прогноз
За прогнозами МВФ (табл. 1), показник ВВП на душу населення в країнах Східної Азії буде в цілому зростати, хоча темпи зростання в країнах різні.
Таблиця 1.
Прогноз зміни показника ВВП на душу населення в країнах Східної Азії, дол.
Назва країни | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 |
Китай | 6786 | 7413 | 8202 | 9089 | 10044 |
Тайвань | 28458 | 29219 | 30694 | 32447 | 34435 |
Південна Корея | 27204 | 28752 | 30594 | 32599 | 34674 |
Монголія | 3730 | 3916 | 4358 | 4947 | 5270 |
Японія | 32638 | 33581 | 35211 | 36975 | 38748 |
Господарство країн субрегіону представлене різноманітними галузями. Провідними галузями важкої промисловості є чорна і кольорова металургія та хімічна промисловість (Китай, Японія). У машинобудівному комплексі переважають підприємства, що спеціалізуються на виробництві побутової техніки та радіоелектроніки, автомобілів і суден (Японія, Південна Корея, Китай, Тайвань). У хімічній промисловості особливо виділяються виробництво мінеральних добрив, засобів побутової хімії, фармацевтичної промисловості та полімерних матеріалів (Китай, Японія). Велику роль відіграє й текстильна промисловість, зокрема виробництво шовкових та бавовняних тканин.
Сільське господарство орієнтується здебільшого на рослинництво. Винятком є лише Монголія, де провідне місце посідає тваринництво. Основними культурами в субрегіоні є рис і пшениця. Крім того, тут також вирощують зернобобові, овочі і фрукти. Абсолютним лідером з вирощування сільськогосподарських культур серед країн Східної Азії є Китай. Однак країни субрегіону не забезпечують повністю своїх потреб і певну частку сільськогосподарських культур, зокрема зернових, імпортують. Тваринництво має різну спеціалізацію в країнах субрегіону й орієнтується переважно на свинарство, скотарство, вівчарство, птахівництво. Цікавим є той факт, що спеціалізація тваринництва великою мірою залежить і від релігії, яка сповідується в тій чи іншій країні.
Південно-Східна Азія. До субрегіону згідно із сучасною класифікацією ООН належать 11 країн: Бруней, В’єтнам, Камбоджа, Лаоська Народно – Демократична Республіка (ЛНДР), Індонезія, М’янма, Малайзія, Таїланд, Сінгапур, Філіппіни та Східний Тімор. За формою державного правління тут є як республіки, яких шість, так і монархії, яких чотири.
Загальна площа субрегіону становить понад 4,5 млн км2, населення близько 600 млн осіб. Більше половини території припадає на півострів Індокитай. Значну площу займає також Малайський архіпелаг – Малі і Великі Зондські, Філіппінські та Молуккські острови. Країни Південно – Східної Азії є нібито природним містком між Австралією та Азією. Розділяючи два океани, вони розташувалися на перехресті морських шляхів. За економічним значенням Малаккську протоку часто порівнюють з Гібралтарською протокою та Суецьким каналом. Порт Сінгапур,
Мал. 99. Сінгапур – велике портове місто
Мал. 100. Типове сільське поселення в Південно-Східній Азії
Розташований у цій протоці, посідає провідне місце у світі за вантажообігом і кількістю суден, що до нього заходять (мал. 99).
Відмінними рисами природи субрегіону є активна сейсмічність, значне розчленування рельєфу, наявність різноманітних корисних копалин, які за запасами і видобутком займають важливі позиції у світі, переважання екваторіального та мусонного типів клімату з величезною кількістю опадів, панування лісової рослинності з цінними породами дерев.
Етнічний склад населення субрегіону відрізняється складністю і строкатістю. Найбільшим народом тут є в’єти – в’єтнамці, за мовою і культурою близькі до них міонги. Велику групу складають також тайські народи. Численними є також тібето-бірманці, яванці, малайці, філіппінці та ін. Для країн Південно-Східної Азії характерне нерівномірне розміщення населення. Поряд з малозаселеними територіями є такі, де густота населення одна з найвищих у світі. Таким є, наприклад, о. Ява. Майже всі країни відрізняються позитивним природним приростом населення (1-1,5 %о). Винятком є Сінгапур і Таїланд, де природний приріст менше 1 %о. Південно-Східна Азія є одним з найменш урбанізованих субрегіонів світу (середній рівень урбанізації становить 43 %), незважаючи на те, що міське життя почало розвиватися тут дуже давно – з перших століть нашої ери (мал. 100). Сінгапур знову є винятком. У цій державі рівень урбанізації становить сто відсотків.
Панівними релігіями в субрегіоні є буддизм та іслам. Цікавою є вікова і статева структури населення. На відміну від багатьох інших субрегіонів Азії, тут переважають молодь і жінки.
Основними рисами господарства країн Південно-Східної Азії є невпинне зростання частки промисловості і туризму у створенні ВВП, швидкий розвиток тих галузей, які випускають наукоємну продукцію, що орієнтована на експорт, проведення ефективних аграрних реформ, розвиток національної освіти, що орієнтована на підготовку власних конкурентоспроможних кадрів. Кілька країн субрегіону: Сінгапур, Індонезію, Філіппіни, Малайзію – відносять до нових індустріальних країн. Бруней є країною – експортером нафти. За показником ВВП на душу населення в субрегіоні більше половини бідних країн. За прогнозами МВФ, показник ВВП на душу населення в країнах Південно-Східної Азії буде в цілому зростати, хоча темпи зростання в країнах, як і в інших субрегіонах Азії, також різні (табл. 2). Пояснюється це різною кількістю населення в країнах субрегіону, наявністю експортних ресурсів, господарською спеціалізацією країн, світовою фінансовою кризою.
Таблиця 2.
Прогноз зміни показника ВВП на душу населення в країнах Південно-Східної Азії, дол.
Назва країни | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 |
Бруней | 49241 | 49164 | 49699 | 51509 | 53427 |
В’єтнам | 2948 | 3087 | 3292 | 3542 | 3816 |
Індонезія | 4178 | 4335 | 4559 | 4840 | 5166 |
Камбоджа | 2063 | 2180 | 2321 | 2489 | 2674 |
Лаос | 2352 | 2496 | 2650 | 2826 | 3086 |
Малайзія | 13487 | 13878 | 14608 | 15523 | 16500 |
М’янма | 1235 | 1266 | 1311 | 1363 | 1418 |
Сінгапур | 45029 | 46451 | 48800 | 51569 | 54499 |
Східний Тімор | 2506 | 2663 | 2823 | 3029 | 3325 |
Таїланд | 8013 | 8299 | 8754 | 9366 | 10025 |
Філіппіни | 3489 | 3571 | 3712 | 3896 | 4090 |
УЗАГАЛЬНЕННЯ
Азія поділяється на п’ять субрегіонів: Південно-Західна, Південна, Південно – Східна, Східна і Центральна. На життя і діяльність населення країн субрегіонів значно впливають різноманітні природні процеси.
Східна Азія налічує шість країн і є одним з найзаселеніших субрегіонів Землі. Країни Східної Азії різні за рівнем соціально-економічного розвитку; в її межах добре виражена внутрішня регіоналізація.
До Південно-Східної Азії входять 11 держав, що належать до групи країн, що розвиваються. Субрегіон вирізняється строкатим етнічним складом населення, позитивним природним приростом, низьким рівнем урбанізації. У господарстві країн Південно-Східної Азії зростає частка промисловості.