Функціональна класифікація – КЛАСИФІКАЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ ❤️ Довідник з української мови

Розділ 6

КЛАСИФІКАЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ

§ 15. Функціональна класифікація

Для усного монологічного мовлення Д. Баранник запропонував функціональну класифікацію, виділивши п’ять основних груп: 1) фразеологічні метафори народного характеру: Брати в шори, пасти задніх, хитрий як лисиця (ідіоми, приказки); 2) фразеологічні метафори літературного характеру: аннібалова клятва, троянди й виноград (крилаті метафоричні словосполучення); 3) фразеологічні образні узагальнення народного характеру: Який Сава, така й слава (прислів’я); 4) фразеологічні

образні узагальнення літературного характеру: бути чи не бути, не той тепер Миргород (крилаті синтаксично закінчені одиниці) і 5) специфічно жанрова фразеологія: що й треба було довести (стабільні “робочі” формули). Ці групи, додає автор, будуть одночасно й систематизацією фразеологізмів “за особливостями сприймання їх в усному монологічному мовленні” .

Класифікацію у функціональному аспекті запропонував також С. Гаврин, виділивши шість основних типів: 1) образно-виразні стійкі сполуки, куди належать метафоричні одиниці (Пустити червоного півня) або сполуки з метафоричними компонентами

(Яблуко незгоди), усталені порівняння (Берегти як зіницю ока), евфонізми (Із грязі в князі), сталі гіперболи й літоти (Гарматою не проб’єш), тавтологічні сполуки (Ливомлити), сполуки, утворені на основі поетичного синтаксису (Правда – добре, а щастя – краще); 2) еліптичні сполуки (Сказано – зроблено); 3) термінологічні фразеологізми (Річ у собі, колінчастий вал); 4) афористичні фразеологізми (Друзі пізнаються в біді); 5) контекстологічні сполуки (ті, що у В. Виноградова названі фразеологічними сполученнями); 6) ідіоми – стійкі словосполучення із втраченою внутрішньою формою (Собаку з’їсти). Така класифікація вказує, на думку автора, на ті функції, які фразеологізми відіграють у мовленні: стійкі сполуки виконують образно-виразову й одночасно емоційно-експресивну функції; еліптичні сполуки лаконізують мову; термінологічні фразеологізми забезпечують точність; афористичні – вносять у мовлення перлини народно-авторської думки; контекстологічні сполуки полегшують конструювання мовлення.

(2 votes, average: 5,00 out of 5)

Функціональна класифікація – КЛАСИФІКАЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ - Довідник з української мови

Схожі записи:

Розряди займенників за значенням – Займенник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Займенник Розряди займенників за значенням За лексичним значенням, граматичними ознаками та за морфологічним складом займенники поділяються на дев’ять розрядів:...
Написання прізвищ прикметникової форми МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прикметник Написання прізвищ прикметникової форми 1. Російська буква Е передається через Е: А) після букв на позначення приголосних: Лермонтов, Некрасов, Воскресенський; Б) у...
ПОДІЛ ДІЄСЛІВ НА ДІЄВІДМІНИ ДІЄСЛОВО 4. ПОДІЛ ДІЄСЛІВ НА ДІЄВІДМІНИ За суфіксами основ і типами дієвідмінювання всі тематичні дієслова поділяються на дві дієвідміни. До І дієвідміни належать дієслова, які...
Присвійні прикметники Самостійні частини мови Прикметник Присвійні прикметники Від іменників, що називають цих живих істот, вони, як правило, і творяться: сестрин, Сергіїв, Оленин, лисяча, лікарів, жінчин, чоловіків....
Зразок розбору займенника – Займенник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Займенник Зразок розбору займенника У Нього очі наче волошки в житі (А. Головко). 1. Нього – займенник, не називає...
Творення дієприкметників – Дієприкметник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Дієприкметник Творення дієприкметників Активні дієприкметники теперішнього часу утворюються від основи теперішнього часу (форма третьої особи множини без закінчення) за...
Питання для самоконтролю – Односкладні речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Односкладні речення Питання для самоконтролю 1. Назвіть типи односкладних речень, наведіть приклади. 2. Чим виражений присудок у...
Апостроф УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ФОНЕТИКА. ОРФОГРАФІЯ Апостроф Роздільність вимови Я, ю, є, ї та попереднього твердого приголосного позначається апострофом. Апостроф пишеться перед Я, ю,...
Стилетвірні й нестилетвірні ознаки як лінгвальні основи стилю – Стилі і форми мови Стилістика української мови Стилетвірні й нестилетвірні ознаки як лінгвальні основи стилю Кожен мовний стиль формується із стилетвірних і нестилетвірних явищ, особливостей. Саме стилетвірними мовними одиницями...
М’який знак та Апостроф в іншомовних словах – Орфографія Українська мова Орфографія М’який знак та Апостроф в іншомовних словах М’який знак ставиться: після м’яких д, т, з, с, л, н, перед ї, йо, я,...
Структурно-семантичні й стилістичні фактори формування фразем Розділ 9 ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ § 28. Структурно-семантичні й стилістичні фактори формування фразем Крім власне (переважно) семантичних факторів (метафора, метонімія, синекдоха), значною мірою соціальних (евфемізація,...
Резюме УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Резюме Резюме – це документ про особисті, освітні та професійні дані. Складається при прийомі на роботу. Особливістю...
Правопис складних іменників – Іменник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Іменник Правопис складних іменників Разом пишуться: А) складні іменники, утворені шляхом поєднання за допомогою сполучного звука двох або кількох...
Художній стиль мови і мовлення – Стилі і форми мови Стилістика української мови Художній стиль мови і мовлення Художній стиль, як і всі інші мовні стилі, одночасно є і стилем мови (певним комплексом своєрідних стилетвірних...
Елокуція УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО РИТОРИКА Елокуція Елокуція – це словесне оформлення думки, тобто власне творення тексту. Основними одиницями елокуції є тропи і фігури. Тропами...
Алфавіт – Позначення звуків мовлення на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Позначення звуків мовлення на письмі Алфавіт Звуки ми вимовляємо і чуємо. На письмі звуки позначаються буквами (літерами). Букви є тими умовними...
Питання для самоконтролю – Дієприкметник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Дієприкметник Питання для самоконтролю 1. Що таке дієприкметник? 2. Які граматичні категорії мають дієприкметники? 3. Що таке дієприкметниковий зворот?...
Чергування з–із–зо (ЗІ) – Орфографія Українська мова Орфографія Чергування з–із–зо (ЗІ) Пишеться З: 1. Перед голосними на початку слова, незалежно від паузи та закінчення попереднього слова: Постать, що з обличчя...
Означення – Просте речення Словосполучення Просте речення Означення Означення – це другорядний член речення, який називає ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? котрий? Узгодженими є означення, які...
Конкретні й абстрактні іменники – Іменник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Іменник Конкретні й абстрактні іменники Конкретні іменники називають предмети, явища, які пізнаються органами чуття людини (книга, олівець, нога, вітер,...
Публіцистичний стиль – Стилі мовлення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ЛІНГВІСТИКА ТЕКСТУ Стилі мовлення Публіцистичний стиль Цей стиль використовується найчастіше в політичній, суспільній, освітній масовій агітації. Він характеризується точністю, послідовністю,...
Стилістика безособових речень Стилістика української мови Стилістика безособових речень У всіх стилях мови з неоднаковою активністю використовуються безособові односкладні речення. Безособовими називаються такі речення, головний член яких означає...
Правопис суфіксів дієприкметників – Дієприкметник як особлива форма дієслова МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієприкметник як особлива форма дієслова Правопис суфіксів дієприкметників Від дієслів з основою на – и – пасивні дієприкметники утворюються за допомогою суфікса –...
Опрацювання стилів мовлення у 5-7 класах 8.4. Опрацювання стилів мовлення у 5-7 класах Ознайомлення учнів зі стилями мовлення відбувається в 5-7 класах під час вивчення розділу “Текст”. Уведення поняття “стиль мовлення”...
Граматична категорія МОРФОЛОГІЯ 2. ГОЛОВНІ ПОНЯТТЯ ГРАМАТИКИ Граматична категорія Граматична категорія – це інтегральна одиниця, яка обіймає єдиним граматичним значенням декілька взаємопротиставлених і формально виражених родових значень....
Теоретичне і практичне значення стилістики – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Теоретичне і практичне значення стилістики Кожна наука – як окрема галузь знань чи навчальна дисципліна – завжди соціально важлива, має неповторно своєрідне...
Стилістика узагальнено-особових речень Стилістика української мови Стилістика узагальнено-особових речень Односкладні узагальнено-особові речення найчастіше вживають у розмовно-побутовому, художньому і, менш часто, в публіцистичному стилях мови. Майже зовсім не характерні...
Синтаксичний розбір складносурядного речення – Складносурядне речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Складносурядне речення Синтаксичний розбір складносурядного речення Послідовність розбору 1. Зазначити, що речення складне, сполучникове, складносурядне. 2. Дати характеристику речення за метою висловлювання...
Поняття риторики УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО РИТОРИКА Поняття риторики Уміння переконувати співрозмовника, уміння правильно й красиво говорити, привертати увагу й здобувати довіру слухачів потрібне нам в...
Дієприслівниковий зворот – Дієприслівник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Дієприслівник Дієприслівниковий зворот Дієприслівник, як і інші форми дієслова, може мати залежні від нього слова: Вихопившись (куди?) на узвишшя,...
Розділові знаки при цитаті – Пряма і непряма мова. Діалог СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Пряма і непряма мова. Діалог Розділові знаки при цитаті Цитати виділяються лапками. Якщо вони супроводжуються словами автора, розділові знаки ставляться так, як...
Основа слова і закінчення змінних слів БУДОВА СЛОВА. ОРФОГРАФІЯ Основа слова і закінчення змінних слів В українській мові більшість слів змінюється. Наприклад, ми говоримо: Цікава книга, цікаві книги; летить ракета, летять...
Синтаксична роль іменників – Іменник Самостійні частини мови Іменник Синтаксична роль іменників Іменники в реченні виступають здебільшого підметами, додатками, обставинами, хоча можуть входити до складу складеного іменного присудка, бути неузгодженим...
Стилістичне вживання паронімів Стилістика української мови Стилістичне вживання паронімів Особливу групу слів лексики української мови становлять пароніми. Пароніми (грец. para – біля, поряд і опута – ім’я) –...
Іменники – назви істот і неістот – Іменник Самостійні частини мови Іменник Іменники – назви істот і неістот Іменники поділяються на: – назви істот означають назви живих предметів, відповідають на питання хто? –...