МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ
Вигук як особлива частина мови
Групи вигуків за значенням
За значенням вигуки поділяються на дві основні групи:
1) вигуки, що виражають почуття, емоції й переживання (радість, сум, біль, тугу, гнів, здивування, захоплення тощо). Це вигуки ой, ай, о, ох, ух, ах, іч, ого, пхе, ет. О, як люблю я рідний край і в щастя мить, і у негоду! (В. Сосюра);
2) вигуки волевиявлення, що передають заклик, спонукання до дії, звертання, оклик тощо. До них належать вигуки Гей, ну, алло, гов, агов, цабе, геть, марш, ціп-ціп, тпру. Гей, у погоню
Окрему групу становлять звуконаслідувальні слова. їх також відносять до вигуків, хоча вони не виражають ні емоцій, ні волевиявлення. Наприклад: Кує зозуля. Б’є молоточком у кришталевий дзвін: Ку-ку! ку-ку! – і сіє тишу по травах (М. Коцюбинський).
За допомогою звуконаслідувальних слів відтворюються голоси тварин, різні звуки природи: Ках-ках-ках! др-рр, ж-ж-ж, геп, брязь! дзень!
До вигуків волевиявлення належать також слова ввічливості, що виражають привітання, прощання, подяку, пробачення, прохання тощо (Добридень, здрастуйте, до побачення, дякую, вибачтЕ). Сеньйорито акаціє,
Вигуки вживаються найчастіше в живому мовленні, а також у художній літературі для увиразнення мови. Значення вигуків часто залежить від інтонації, з якою вони вимовляються. Вигуки слід відрізняти від омонімічних часток Ой, о, ну, ех, які не виражають різних почуттів та емоцій, а лише надають емоційного відтінку словам або реченню. Порівняймо: О, де ти, брате мій?… Прийди хоч на хвилину (В. Сосюра) (О – вигук, виражає занепокоєння) і О краю мій, моїх ясних привітів не діставав від мене жодний ворог (О. Теліга) (О – частка у складі поширеного звертання, якому надає піднесеного звучання).