Уроки № 73, 74
Тема: Написання часток бо-, но-, то-, – от, таки-
Мета: пояснити особливості написання часток, формувати вміння визначати в словах орфограму “Написання часток окремо і через дефіс”, обгрунтовувати вибір написання відповідним правилом; виховувати повагу до поетичного слова та усної народної творчості; розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять.
Тип урок ів: уроки вивчення нового матеріалу.
Обладнання: роздавальний матеріал, підручник.
І. Перевірка домашнього завдання.
*Робота
Картка 1Переписати, вставляючи пропущені букви. Підкреслити члени речення. Виділені слова розібрати як частини мови. Гадюка хоч не вкусить, та заш..пить. Коли б цукор мав язика, він би сам себе зл..зав. Тільк.. стань вівцею, а вовки знайдут..ся. Коли б сир та масло, та ще мука, п..рогів би нап..кла, солі позичила б, а води сама пр..несла б. Капловухого хоч родзинками годуй, а все буде капловухий. Народна творчість. |
Картка 2Переписати, вставляючи Чи я не знівечив чужого слова? Чи не забув, як гомонить діброва? (М. Сингаївський.) Нехай не падає прокляття на наше пр..звище родинне, нехай же, сину, довіряє твоєму підп..су людина. (П. Перебийніс.) І тільки попіл поп..лом л..жить. І тільк.. зрадник зат..рає слід. (А. Малишко.) Нехай сніги л..жать, як к..лим, нехай хоч цілий вік м..туть! (Олександр Олесь.) |
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
*Робота з підручником. Опрацювання таблиці “Написання часток” (с. 164).
ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.
*Прочитати. Пояснити написання часток.
І. Отакий-то на чужині мені сон приснився! (Т. Шевченко.) Тільки-тільки-но озветься дзвін церковний, будить щем солодкий в серці невимовний. (Д. Білоус.) Ніхто-бо не знає години, коли і де його справа покличе. (О. Ольжич.) Зацвітуть от-от черешні, агрус і порічки. (М. Старицький.) Ну-бо, дощику, полий, вербенятам личко вмий! (О. Пархоменко.) А ти б, метелику, не дуже-то гордився, бо ти недавно сам з гусениці вродився. (Л. Боровиковський.)
ІІ. Гетьмани, гетьмани, якби-то ви встали! (Т. Шевченко.) Друже, ти-но приглянься! (І. Драч.) Перевір-но ліпш оружжя. Підтягни мені підпружжя: буде важко брати цей поріг! (Б. Олійник.) Лучче одурить себе-таки, себе самого, ніж з ворогом по правді жить. (Т. Шевченко.) А розправте-но зігнуті плечі! Не скоряється дух молодечий. (П. Перебийніс.) Чуєте, хлопці, рубайте з руки, з-за хмарищ-бо сунуть круки, хижаки. (П. Усенко.) Цу-цу, скажені, схаменіться! Бач, розходилися! (Т. Шевченко.)
*Попереджувальний диктант. Позначити в словах офрограму “Написання часток окремо і через дефіс”
Двісті верст вночі засніжено, не малий-таки прогін… (А. Малишко.) Подай-но руку, йдімо на чати! Всяк сподівався, всяк якусь надію, найменшу, а плекав таки з нас кожен. (М. Самійленко.) Невже-таки суспільному зусиллю не влагодить законів? (М. Старицький.) Я довго-довго міркував, чого-то в світі стало, що так багато є людей, а добрих з них так мало. (В. Самійленко.) І ми таки прийдем, бо віща тінь Богдана нас на бої благословля! (А. Малишко.) Якби, якби-то юність знала, а старість мудрая могла! (В. Сосюра.)
*Пояснювальний диктант.
І. Який-бо ти, дідусю, став суворий! (Леся Українка.) Діду, ви старомодні. А розправте-но плечі. Де ж це видано, діду, так-бо діло не піде! (П. Перебийніс.) А був наш батько такий-то грізний! (Марко Вовчок.) Дай-бо, вечір, на вечерю хліба чорного окраєць. (М. Нагнибіда.) Ну, а я ж бо не дуже, а я собі збоку, тільки трішки поп’ю я весняного соку. (А. Малишко.)
ІІ. Як ти підносиш на руках дитя, світлішають думки і почуття. Пригадую Мадонну Рафаеля. Мистецтво вічне, вічне-бо життя! (Д. Павличко.) Я не люблю людей двомовних, в людини ж бо – один язик. (В. Сосюра.) Отак-бо, друже мій великий, усе минуле ожива. (А. Малишко.)
ІІІ. Не так-то він діє, як словами сіє. Якою б темною ніч не була, а сонце таки зійде. Руки працюють, а годує таки голова. До роботи не силуйте, а до їди таки бийте. Так-то так, та тільки з хати як?
Народна творчість.
*Диктант з коментуванням. Позначити в словах орфограму “Написання часток окремо і через дефіс”
І. Ще тільки-но збиралося на світ. (Б. Олійник.) Дай мені ж бо, день грядущий, всі тяжкі свої турботи! (М. Нагнибіда.) Тримай-но люстерко, історіє, а я задивлюсь, постою. (І. Драч.) Довелось-таки нам над тим Доном стати. (І. Франко.) Так не грай же сумного, не грай, а таку вдар-но пісню завзяту, щоб долинула й в темную хату… (М. Старицький.) О, якби-то старість знову стала юністю, братове! (В. Сосюра.) Чиясь-то молодість ясна у
Двері стукає мої. (А. Малишко.)
ІІ. Розпрягайте, хлопці, літаки! Хай-но спочивають, роботящі. Гарно воно в небі, а таки вдома, на землі, їй-богу, краще. (Б. Олійник.) Налягай на педалі, вези-но, як нема закропитись бензину! (І. Драч.) Я мов стаю широким і прозорим, неначе жити тільки-но почав. (В. Сосюра.) І на жаль, людської доброти часом у житті таки бракує. (Д. Луценко.) У каменя обчовгані боки, а він своє єство зберіг-таки. (О. Довгий.) Жалів сердечно бідну Катерину, куди-то їй подітись одинокій? (А. Малишко.) Така-то жалібна була вся пісня та смутна. (Б. Грінченко.) Сьомого поту зітру краплини, темної ночі додам до днини, а докопаюсь-таки до щастя, щоб не було міражем в людини. А люди кажуть, а люди радять: “Шукай-но глибше! Шукай-но дужче!”(А. Малишко.) Що ж це завтра? Але-бо хіба я не знаю? (О. Ольжич.)
ІІІ. Ой, я ж таки козацького роду-плоду, то й не звик ще потурати на пригоду. (М. Вороний.) Долежалась-таки торбина! Лежить торбина в гарній скрині. (Л. Глібов.) Якби-то ці гори плугами зорати – родив би рясний виноград… (Д. Луценко.) Блукаю між квітками і з ними сам цвіту. Блукаю, ніби п’яний, і от-от упаду! (П. Куліш.) То-то дива на ярмарку, то-то дива буде! (Олександр Олесь.) І садок, що ми колись садили, хоч старий, а все-таки цвіте. Читали ми книжку в короткі спочинки, дбайливо складали подерті сторінки. Які то бувають на світі книжки! (П. Воронько.) Зумій-но надароване віддати. (Б. Олійник.) Які ж бо дивні поїзди нічні, вони завжди з тунелів наших снів удосвіта зненацька виринають. (М. Нагнибіда.)
V. Під битт я підсумків уроку.
VІ. Домашнє завдання. П 18, вправа 471.
(2 votes, average: 4,50 out of 5)