Самостійні частини мови
Іменник
Написання іменників разом, окремо, через дефіс
Разом пишуться іменники:
– складні слова зі сполучними звуками о, е, є, и: важкоатлет, середньовіччя, краєвид, овочесховище, трикутник, вертоліт, тепловоз, лісостеп, носоріг, стодвадцятип’ятиріччя;
– складні слова без сполучних звуків: педінститут, спорткомітет;
– слова з першою частиною пів-, напів-, полу-: півмісяця, пів’яблука, напівсон, полумисок, півобласті;
– слова з першою частиною іншомовного походження – авіа-, авто-,
– коли без не не вживаються: нежить, незграбність, немовля, несподіванка, нездара, негода;
– якщо іменник із не утворює нове поняття, яке можна замінити синонімом: згода – незгода (суперечка), щастя – нещастя (лихо), вміння – невміння (бездарність), доля – недоля (горе).
Через дефіс пишуться іменники:
– іменники, що означають професію та спеціалізацію: лікар-отоларинголог;
– казкові персонажі: лисичка-сестричка, баба-яга;
–
– іменники, в яких перша частина підкреслює якусь особливість другої: жар-птиця, чар-зілля, козир-дівка, свят вечір;
– складні одиниці виміру: людино-день, тонно-кілометр;
– складні іменники з першою частиною віце-, екс-, лейб-, максі-, міді-, міні-, обер-: віце-президент, екс-чемпіон, міні-футбол.
Окремо пишуться іменники:
– іменники з прийменниками: на горі, у морі, над хмарами;
– іменники з частками: мати ж навіть не глянула на нього;
– сталі вислови: кінець кінцем, честь честю, чин чином;
– у прикладках, що не становлять одне поняття: трава чистотіл, красень моряк;
– з не, якщо в реченні є протиставлення: не покірність, а протест.
(2 votes, average: 4,50 out of 5)