Тема. Нумерація шестицифрових чисел. Читання і записування, визначення числа тисяч у числі. Задачі, обернені до задач на знаходження суми двох добутків (№№ 267-274).
Мета. Закріплювати уміння учнів лічити сотнями тисяч, читати, записувати і розкладати числа на розрядні доданки; повторити прийоми порівняння багатоцифрових чисел; вправляти у розв’язуванні задач.
Обладнання. Нумераційна таблиця; картки для опитування; таблиця усних обчислень.
Зміст уроку
І. Контроль, корекція і закріплення знань.
1. Перевірка домашнього завдання.
А)
(200 000; 117 300; 40 000; 5000.)
Б) Скласти вираз, яким розв’язується задача № 266.
(900 : 5 – 900 : 6 = 30 (с.).)
В) Змінити запитання до задачі так, щоб останньою дією у розв’язанні було додавання.
(Скільки сторінок на тиждень набирали обидна оператори?)
2. Завдання для опитування.
А) Назвіть до кожного з поданих чисел попереднє і наступне число: 23999; 700 000; 100001.
Б) Скільки у кожному з поданих чисел десятків:
8084; 900 000; 38 107; 208 744.
В) Виразіть в метрах і сантиметрах: 740 см; 39 008 см: 87 020 см; 90.3 см.
3. Картки для опитування.
№ 1
1) Встав
2) Вирази в міліметрах.
3 см; 80 см; 2 см 3 мм; 7 м 020 мм.
№ 2
1) Встав пропущений знак (> або <).
2) Знайди: від 1 м; від 1 кг;
від 1 год; від 2 дм.
4. Усні обчислення.
А) Гра “Ніч-день”.
Учні опускають голови на парту. Заплющують очі. Учитель повільно диктує “ланцюжок”. При слові “День!” учні піднімають голови. Виграє той ряд, всі учні якого правильно обчислили ланцюжок”.
Б) Задачі.
– Учні класу поділилися для гри на 2 команди порівну. В одній команді 17 учнів. Скільки учнів у другій команді? Скільки учнів у класі? (34 учні.)
– Довжина алеї 300 м. Скільки дерев треба посадити на цій алеї, щоб відстань між кожними сусідніми деревами дорівнювала 6 м? (50 дерев.)
– На складі було 48 березових і 36 соснових колод. На дошки розпиляли всі березові колоди і четверту частину соснових. Скільки всього колод розпиляли на дошки?
– Висота страуса 2 м 50 см, а журавля – 1 м 20 см. На скільки журавель нижчий від страуса? (1 м 30 см.)
– Ялина може прожити 1200 років, а дуб – на 800 років більше. Скільки років може прожити дуб? (2000 років.)
Фізкультхвилинка.
II. Розвиток математичних знань.
1. Усне виконання завдань №№ 267-268 (з коментуванням).
2. Порівняння чисел (№ 269).
Учні самостійно виконують завдання, потім обмінюються зошитами і перевіряють виконану роботу.
3. Розкладання чисел на розрядні доданки (№ 270).
Завдання виконують самостійно. Вибірково перевіряють виконану роботу.
4. Розв’язування задач.
А) На туристичній базі в 14 наметах, по 3 особи в кожному, і в 10 будиночках, по кілька осіб у кожному, відпочивало 62 особи. Скільки осіб відпочивало в одному будиночку?
На дошці записано вирази:
1) 3 • 14; 2) 62 – 3 • 14; 3) 14 + 10;
4) 14 – 10; 5) 14 + 10 • 3; 6) (62 – 3 • 14) : 10;
7) (14 + 10) • 3 – 62.
– Знайдіть серед цих виразів той, що є розв’язком задачі. Поясніть, чому вибраний вами вираз є розв’язком задачі. (Відповідь: (62 – 3 • 14) : 10.)
Б) Швейна фабрика протягом перших двох днів шила однакову кількість суконь щодня, а наступні 3 дні – по 182 сукні. Скільки суконь щодня протягом перших двох днів шила фабрика, якщо за всі ці дні вона пошила 982 сукні?
На дошці подано схему розв’язання задачі.
– Які числа треба вписати у “віконечка”?
– Запишіть вираз.
– Прочитайте його.
(Ділене виражене різницею числа 9S2 і добутку чисел 182 та 3, дільник – 2).
– Обчисліть вираз. Прочитайте відповідь.
(Протягом перших двох днів фабрика шила щодня по 218 суконь.)
В) Диференційована робота над задачею № 271.
– Учні з високим рівнем знань працюють самостійно.
– Учні з достатнім рівнем знань розв’язують задачу за поданим планом.
1) Скільки кілограмів груш було у ящиках по 10 кг?
2) Скільки кілограмів групі було у ящиках по 15 кг?
3) Скільки було ящиків по 15 кг?
– Учні з середнім та початковим рівнем знань працюють під керівництвом учителя.
На дошці – скорочений запис задачі.
– Про що йдеться в задачі?
– Скільки персиків розклали у ящики і по скільки кілограмів?
– Що відомо про ящики по 10 кг?
– Що треба знайти? Якою дією? Чому?
– Знаючи кількість груш у ящиках по 10 кг, про що можемо дізнатися? Якою дією? Чому?
– Чи можемо тепер відповісти на запитання задачі? Що для цього потрібно зробити?
– Запишемо розв’язання окремими діями.
1) 10 • 50 = 500 (кг) – у ящиках по 10 кг;
2) 800 – 500 = 300 (кг) – у ящиках но 15 кг;
3) 300 : 15 = 20 (ящ.) – по 15 кг.
Учні з достатнім і високим рівнем знань записують розв’язання виразом.
((800 – 10 • 50) : 15 = 20 (ящ.).)
Г) Творча робота над задачею № 271.
– Змініть умову так, щоб задача розв’язувалася двома діями.
(8 ц груш розклали у ящики по 15 кг і 10 кг. У ящики по 10 кг розклали 500 кг груш. Скільки було ящиків по 15 кг?)
– Як одержали число 500?
(Добуток чисел 10 і 50 замінили числом 500. В одному ящику було 10 кг груш, а таких ящиків – 50; отже, 10 • 50 = 500.)
– Розв’яжіть задачу усно. ((800 – 500) : 15 = 20 (ящ.).)
Г) Самостійне розв’язування задачі № 272.
(Розв’язання: (100 – 3 • 10) : 5 = 14 (б.).)
Д) Розв’язування рівнянь № 272 (2).
III. Підсумок уроку.
– На якому місці справа в числі пишуться одиниці; десятки; сотні; одиниці тисяч; десятки тисяч; сотні тисяч?
IV. Домашнє завдання.
№№ 273, 274 (с. 43).