УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО
СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ
Другорядні члени речення
Обставина
Обставиною називається другорядний член речення, який пояснює слово зі значенням дії чи ознаки, виражає характеристику дії, стану чи ознаки, ступінь їхнього виявлення, умови, за яких відбувається дія.
Види обставин розрізняють за їхніми значеннями на основі питань, на які вони відповідають:
– обставини місця відповідають на питання Де? куди? звідки?:
Тече вода З-під явора, яром На долину (Т. Шевченко);
– обставини часу
В понеділок вранці щось Дуже рано засвітилось у Хомишиній хаті (І. Нечуй-Левицький); У них класова чути нитка Від давнини і по сьогодні (П. Тичина);
– обставини мети (для чого? з якою метою?): Виходить з дому Гриць Комар Гуляти після школи (М. Пригара); На води Волги чи Дніпра своїх майстрів усі народи шлють Для загального добра (М. Нагнибіда);
– обставини причини (чому? з якої причини?): Листя З суму жовтіє, а деяке З туги кривиться (Остап Вишня);
– обставини умови (за якої умови?):
Весело проходить свято При щасті, при достатках,
– обставини допусту (незважаючи на що?):
Було, Незважаючи на таку рань, душно (М. Коцюбинський); Усупереч хворобі хлопець продовжував навчання;
– обставини способу дії (як? яким способом?): Маю я святе синівське право з матір’ю побуть На самоті (В. Симоненко). Полудень Люто шолом пропіка (Б. Олійник);
– обставини міри і ступеня (наскільки? у якій мірі?):
Вона вміла Дуже добре куховарити (І. Нечуй-Левицький); Заспівував брат, і єднались в приспіві… До краю прозорі, до краю щасливі, гнучкі і дзвінкі молоді голоси (Л. Первомайський).
Обставини виражаються:
– прислівником:
Опівночі падатиму рясною росою (Т. Шевченко); Спросоння він Голосно закричав (І. Нечуй-Левицький);
– іменником у непрямих відмінках (із прийменником або, рідше, без нього):
Шумить весна У силі й цвіті (М. Рильський);
– дієприслівником, дієприслівниковим зворотом:
У казані дозріває, Булькочучи, каша (А. Малишко); Важко дихаючи, працювали бійці (О. Гончар);
– неозначеною формою дієслова:
Люди сходяться до приймачів Новини послухати (М. Рильський).
Як і інші члени речення, обставини можуть бути виражені фразеологізмами:
Жив собі (як?) як вареник у маслі (Ю. Збанацький).
Окремим видом обставини є порівняльний зворот – частина простого речення, що містить у собі порівняння і зв’язується з пояснюваним словом порівняльними сполучниками Як, мов, немов, неначе, мовби:
А вдома чекає відпочинок і сон, короткий (наскільки?), Як літня ніч (М. Коцюбинський).
Порівняльний зворот від решти речення відокремлюється комою або (у середині речення) двома комами:
Борошно, Мов біла кров, лилось (В. Симоненко).
ЦЕ ТРЕБА ЗНАТИ!
1. Порівняльний зворот може також виконувати роль означення:
Пущу над сонцем хмару, (яку?) Як брову (П. Тичина); та іменної частини складеного присудка: Хлопець був Наче молодий дубок.
В останньому випадку кома перед сполучником не ставиться.
2. Якщо перед порівняльним сполучником стоять слова Зовсім, майже, то порівняльний зворот комою не відокремлюється: День був Майже як влітку теплий.
3. Не виділяється і зворот, що став фразеологізмом: Товариства І виникали по селах Як гриби після дощу (О. Минко).
(2 votes, average: 4,00 out of 5)