Словосполучення
Просте речення
Речення з однорідними членами
Однорідні члени речення називають однорідні поняття і характеризуються однаковою синтаксичною функцією (є одними й тими ж членами речення), належать до одного й того ж члена речення, пов’язані сурядним безсполучниковим або сполучниковим зв’язком і вимовляються з перелічуваною чи зіставною інтонацією:
Однорідні члени без сполучників, із повторюваними сполучниками, зі сполучниками, що з’єднують однорідні члени попарно, відділяють
Якщо однорідні члени з’єднуються одиничним єднальним сполучником (і, й, та = і), то кома не ставиться. Якщо одиничний сполучник протиставний (а, але, зате, проте, однак, та = але), то кома ставиться обов’язково.
Однорідними членами можуть бути будь-які члени речення – підмети, прості та складені присудки, додатки, означення, обставини.
Якщо члени речення підпорядковуються спільному члену неоднаковим смисловим відношенням (наприклад, означають простір і місце), то вони не є однорідними і комами не відділяються:
Це правило стосується передусім неоднорідних означень: теплий літній день, веселий чорноокий циган, довга зелена стрічка, висока білява дівчина.
Однорідні члени речення можуть виражатися як однією частиною мови, так і різними:
(М. Коцюбинський). – Однорідні члени – поширені присудки, виражені дієсловами.
(Т. Шевченко). –
Однорідні підмети, виражені іменниками.
Однорідні обставини, виражені прислівником і фразеологічним словосполученням, яке складається із дієприслівника та іменника.
Не є однорідними слова, що повторюються для вираження тривалості дії, множинності осіб, предметів, явищ або підсилення ознаки:
Не вважаються однорідними і два дієслова у ролі присудка: прийди подивися, зайди сядь, сядьмо подумаймо і под.
У реченні може бути не один ряд однорідних членів, а кілька: Рушники, які часто розвішували над вікнами і дверима, мали оберігати оселю від усього нечистого, що могло до неї потрапити, тому
При однорідних членах можуть бути узагальнюючі слова. Тоді розділові знаки будуть такими:
Позначки:
Речення зі звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями)
До складу простих речень, крім головних та другорядних членів, можуть входити звертання, вставні конструкції, які не є членами речення, не відповідають на питання і виконують при цьому свої специфічні функції (називають того, до кого звертаються з мовою, надають реченню певних смислових відтінків, подають додаткову інформацію).