11.4. Робота методичних об’єднань
Важливим структурним підрозділом школи, що сприяє удосконаленню методичного забезпечення освітніх програм, підвищенню професійної майстерності вчителів-словесників є методичне об’єднання (МО) учителів української мови та літератури.
Мета МО полягає в удосконаленні рівня педагогічної майстерності вчителів, їхньої ерудиції й компетентності.
З мети випливають завдання, що полягають у:
– забезпеченні високого методичного рівня проведення уроків різних типів та позакласних заходів
– професійному становленні молодих фахівців;
– виявленні, узагальненні й поширенні кращого педагогічного досвіду творчих словесників;
– упровадженні в навчальний процес навчально-методичних, дидактичних матеріалів, систем мультимедійного забезпечення занять, інформаційно-бібліотечних систем;
– створенні наукової бази з метою вступу учнів випускних класів до ВЗО з обраного фаху.
МО здійснює аналіз результатів навчального процесу, вносить конструктивні пропозиції щодо зміни змісту й структури навчальних курсів та їх навчально-методичного
Важливою колективною формою методичної роботи в школі є методична оперативна нарада, підготовка до якої здійснюється почергово різними методами об’єднаннями під керівництвом завуча. Мета методичних оперативних нарад – ознайомлення членів педагогічного колективу з новими педагогічними досягненнями у світі, у країні, області, районі.
Учителі-словесники беруть участь у шкільних науково-практичних конференціях, педагогічних читаннях. Методика їх організації така: визначення теми, розробка і розгляд питань на пленарному засіданні, обговорення виступів колег, прийняття рекомендацій. Науково-практичні конференції можна проводити у формі органазаційно-ділової гри з моделюванням певних навчальних ситуацій.
Теоретичні семінари, семінари-практикуми, психолого-педагогічні семінари спрямовані на підвищення кваліфікації вчителя-словесника, розвивають науково-дослідницькі, творчі можливості педагогів.
Метою теоретичних семінарів є ознайомлення вчителів з новими питаннями лінгводидактики, психології навчання, психолінгвістики та інших наук. Семінар-практикум активно сприяє впровадженню нових технологій навчання, ознайомленню з передовим педагогічним досвідом, залученню до практичного використання експериментальних методик. Проблемний семінар – це колективна робота над певною проблемою, у процесі якої кожен може виявити свої здібності, запропонувати шляхи розв’язання реальних педагогічних завдань. Психолого-педагогічний семінар проводиться з метою підвищення рівня психолого-педагогічної підготовки вчителя. На ньому можуть розглядатися такі питання: інтенсифікація уроку як умова підвищення його ефективності; педагогічна майстерність та її основні елементи; створення позитивного настрою в учнівському колективі; інтерактивні методики навчання; психолого-педагогічні особливості роботи з обдарованими дітьми; як розвивати інтелект учнів засобами навчального предмета тощо.
На засіданнях МО не варто обмежуватися розглядом вузьких питань. Ефективним є ознайомлення з результатами нових досліджень з лінгвістики, літературознавства, методик. Наведемо їх орієнтовну тематику:
1. Когнітивний потенціал уроку мови.
2. Збагачення словникового запасу учнів етикетними формулами.
3. Збагачення словникового запасу учнів власне українською лексикою.
4. Збагачення словникового запасу учнів термінологічною лексикою (у класах із профільною спеціалізацією).
5. Регіональний компонент на уроках української мови.
6. Формування у школярів інтересу до вивчення української мови.
7. Формування у школярів уміння будувати різні типи висловлювань на лінгвістичну тему.
8. Формування в учнів поняття про властивості гарного мовлення.
9. Засвоєння учнями лінгвістичних засобів, що сприяють точності мовлення.
10. Оволодіння школярами основними мовними засобами виразного мовлення.
11. Формування в учнів поняття про багатство мовлення.
12. Опрацювання газетних жанрів на уроках української мови.
13. Значення практичної риторики у формуванні мовленнєвих умінь і навичок учнів.
Ефективною формою індивідуальної методичної роботи є проведення методичних консультацій, які мають бути спрямовані на розвиток педагогічного обдарування насамперед молодого вчителя. На відкритих уроках відбувається показ кращого досвіду, пропаганда передових технологій навчання. Важливу роль у системі методичної роботи відіграє взаємовідвідування уроків або позакласних заходів. Порівняння власного досвіду з досвідом колег дає змогу критично оцінити свою діяльність, визначити перспективу подальшого творчого розвитку. Необхідно прагнути, щоб такий вид роботи не перетворювався на формальну справу, не проводився з примусу.
Важливим видом роботи МО є кваліфікований аналіз уроків з позицій сучасних вимог до навчально-виховного процесу з відповідним теоретичним обгрунтуванням.
Вирішальною ланкою системи методичної роботи є самоосвіта вчителя – словесника, що здійснюється за визначеним планом. У процесі самоосвіти реалізуються основні загально-дидактичні принципи (систематичності, послідовності, науковості, наступності тощо), учитель вільно обирає матеріал, прийоми й засоби роботи. Основним критерієм для оцінки самоосвітньої роботи є проведений урок, позакласний захід. Проблеми для самоосвітньої роботи вчитель обирає самостійно, наприклад: психологічні особливості школярів: мотивація навчання мови: формування мовної особистості учня; використання інтерактивних методик навчання мови; засоби формування комунікативної компетенції учнів тощо.
Запитання і завдання
1. Яку роль відіграє педагогічна практика у професійній підготовці майбутнього вчителя-словесника?
2. Назвіть основні напрями методичної роботи в школі.
3. Схарактеризуйте форми методичної роботи в школі.
4. Як здійснюється підвищення професійної кваліфікації сучасного вчителя?
5. Схарактеризуйте напрями і форми самоосвіти вчителя.
6. Розкажіть про роботу методичних об’єднань у школі (на матеріалі вивчення досвіду такої роботи під час педагогічної практики).
(2 votes, average: 3,50 out of 5)