Мета: закріплювати вміння учнів визначати відмінок прикметників у реченні за питаннями, закінченням та відмінком іменника; розвивати вміння вживати прикметники у мовленні з описовою метою; виховувати уважність, старанність, наполегливість у вивченні рідної мови.
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Всі за парти ми сідаємо,
До роботи приступаємо.
Щоб помилок уникати,
Треба пильність розвивати!
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Каліграфічна хвилинка
Уу Ук Дд Дн
Моя Україно, як я тебе люблю,
Твої зелені луги,
Дніпра ревучого славетнії пороги
І хвилі золоті твоїх шовкових нив.
– Підкресліть прикметники, визначте їх відмінок.
2. Вправа “Мозковий штурм”
– Що називають прикметники?
– На які питання відповідають?
– З якою частиною мови зв’язаний прикметник у реченні?
– Як змінюються прикметники?
– Як визначити відмінок прикметників?
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ УРОКУ
– Сьогодні на уроці ми будемо закріплювати вміння визначати відмінок прикметників у реченні та правильно вживати їх у власному мовленні.
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО
1. Робота в парах
– Спишіть, розкриваючи дужки.
Тихий-тихий зимовий ранок. Нечутно ходить Дід Мороз і сам милується власного майстерністю. На кущах глоду порозвішував (тонка) мереживо. Гілки черемхи прикрасив (добірний) намистом. Немало трудився він і біля сосен. Торкнувся (запашна) глиці й (ніжне) серпанком оповив крони. І зараз усі сосни мов купаються в (білий) мареві. А верховіття тане в просторі (срібне) неба.
– У яких відмінках довелося вжити прикметники? Чому?
2. Коментоване письмо
– Спишіть, вставляючи закінчення прикметників.
– Визначте рід, число, відмінок прикметників.
– У першому, другому, п’ятому реченнях установіть зв’язок слів у реченні.
Ми пишаємося своїм рідн… краєм.
До пахуч… гречки летять бджоли.
Я давно не бачив рідн… міста.
Діти раділи літнь… дню.
Для шкільн… бібліотеки купили багато цікав… книг.
3. Фізкультхвилинка
4. Поетична хвилинка
– Прочитайте вірш.
– Доберіть до прикметників антоніми.
Струмку говорила ріка:
– Ти вузький, а я…
Ти мілкий, а я…
Про одне забула ріка,
Що вона почалась із струмка.
– Запишіть речення за схемою.
Струмок ____ і ____, а ріка ____ і ____.
5. Розвиток зв’язного мовлення. Робота над описом зовнішності людини
1) Пояснення вчителя.
– Під час опису зовнішності людини потрібно звернути увагу на характерні ознаки обличчя, статури, одягу, поведінки людини (мова, жести, міміка). Багато про людину можуть сказати такі деталі, як одяг, предмети інтер’єру, в якому вона знаходиться.
2) Приклади опису зовнішності людей у творах художньої літератури.
– Василькові дуже захотілося іноді підкрастися і швиденько скинути ті окуляри, щоб хоч раз побачити, які ж у неї очі. Вже аж наснилося: усміхнена, добра, а очі блакитні та лагідні, як у його мами… (О. Гурба).
– Дівчатка про щось перешіптувалися біля Наталки, хлопці навмисне розповідали одне одному про свої недавні пригоди, а на останній парті самотньо сиділа висока і дуже худа дівчинка з розкішним русявим волоссям, заплетеним у дві довжелезні коси, що спадали мало не до підлоги. Василько ніколи ще не бачив таких, хіба що у фільмах-казках. Чимось знайомим йому видалось обличчя дівчинки. Чи то уважні сірі очі, обрамлені пухнастими віями? Ось вона, напевне, відчуваючи його погляд, повернула голову, і відразу пухнасті вії стрепенулися, мов крильця метелика… (О. Гурба).
– Я вмився, переодягнувся. Глянув у дзеркало: щоки подряпані, на лобі гуля, наче оса вкусила, губи розпухли. І так стало соромно, мало не плачу… (Є. Кравченко).
– Та врешті доля змилосердилась над моєю бідою: на вулиці з’явився дід. Босоногий, у полотняних штанах і в такій же сорочці, з сивою бородою та вусами, пожовклими від тютюнового диму, він спокійно дибав вулицею, постукуючи товстою палицею по землі, наче пробував, чи вона під ним не завалиться (А. Дімаров).
– Хлопчик Вова не любив мити рук. І вмиватися теж не любив. Устане вранці й крутиться, щоб невмиваному до столу сісти. Ходив Вова завжди брудний. Він примудрявся замазати черевики навіть за найсухішої погоди. І зошити, і книжки у Вови теж були брудні й засмальцьовані. Словом, у першому “Б” класі, де вчився Вова, не було такого другого замазури…
– Куди ви мене ведете? – спитав Вова.
– До їхньої величності короля Бруднуля XII! – відповів найстарший і найбрудніший пацюк із сивими вусами й червоними очима. Навіть голос у цього пацюка здавався якийсь брудний… (М. Білкун).
3) Висновок.
– Усі ці описи розповідають нам не тільки про зовнішність людини (колір очей, волосся, зріст, форму носа, зачіску), а й обставини, в яких перебувають герої, події, які впливають на життя героїв. Так, наприклад, у третьому уривку герой оповідання дивиться на себе в дзеркало, і мало не плаче: подряпані щоки, гуля, розпухлі губи. Можливо, він з кимось побився.
У п’ятому уривку автор розповідає про замазуру. Автор не описує докладно зовнішність хлопця, але говорить про брудні руки, брудне взуття навіть у суху погоду. Отже, ми можемо змалювати в своїй уяві і портрет хлопця.
4) Самостійна робота учнів. Складання опису зовнішності свого друга чи однокласника.
Пам’ятка “Як створити опис зовнішності людини”
1. Описати обличчя, очі, ніс, губи, волосся.
2. Описати поставу, одяг.
3. Розповісти про вік людини.
4. Охарактеризувати індивідуальні риси характеру, вдачу.
5. Висловити власне ставлення до зовнішності людини.
5) Допоміжний матеріал.
Обличчя: бліде, довгасте, засмагле, майже з білими бровами, з ледь запалими щоками, з гострими вилицями, рожеволице, смагляве, овальне, повне, життєрадісне, розумне.
Очі: блакитно-зеленаві, виразні, втомлені, гарні, спокійно-серйозні, примружені, темно-сірі, холодні, великі, веселі, добрі, звичайні, карі, пронизливі, лукаві, лагідні, привітні, стомлені.
Погляд: уважний, гострий, проникливий, спокійний, байдужий, зацікавлений, підозрілий.
Ніс: великий, довгий, картоплиною, короткий, кирпатий, м’ясистий, рівний, з горбинкою, гострий, орлиний.
Вії: довгі, чорні, темні, світлі, густі, непомітні.
Губи (вуста): знебарвлені, повні, рожеві, чітко й химерно окреслені, міцно стиснуті, яскраві, рожеві.
Лоб: високий, низький, широкий, вузький, великий, маленький.
Рот: великий, широкий, маленький, красивий, чітко окреслений.
Волосся: голова в кучерях, як у золотому вінку, давно не стрижене, закручене кільцями; кучма поріділого, але ще буйного; світле, темне, русяве, каштанове, довге, коротке, із сивиною, сиве, густе, рідке.
Постава: високий, стрункий, тендітний, невисокий, середнього зросту, кремезний, огрядний, широкоплечий, худорлявий, спортивний, неповороткий, вайлуватий.
Одяг: строгий, темно-сірих тонів, однотонний, сірувато-темна сукня.
6) Заслуховування 2-3 робіт. Редагування написаного.
V. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ
– Що повторили на уроці?
– Що цікавого дізналися?
– Спробуйте вдома скласти опис улюбленої тваринки або казкового героя.
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ