Мета:
- навчальна: закріпити знання, уміння і навички аналізу та створення різних типів мовлення – розповіді, опису та роздуму; розвивальна: розвивати творчі здібності учнів; виховна: виховувати ціннісне ставлення до текстів різних типів і стилів.
Внутрішньопредметні зв’язки: лексикологія, морфологія, синтаксис, орфографія.
Міжпредметні зв’язки: мовлення і мова.
Тип уроку: формування умінь і навичок.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ
АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Словесний малюнок
> Послухайте уривок вірша “Листопад” Я. Щоголева. Яку картину ви уявили? Завдяки чому? Який це тип мовлення? Які типи мовлення ви ще знаєте?
І висне небо в ті часи,
Немов циновий дах,
І стигнуть краплі від роси,
Як сльози, на гіллях.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ
Коротка бесіда
- Про що б ви хотіли розповісти учневі молодших класів? Який тип мовлення вам у цьому допоможе? Що ви описували на уроках української мови в попередніх класах? Що характерне для творів-роздумів?
ФОРМУВАННЯ УМІНЬ І НАВИЧОК Самостійна робота
> Перепишіть
Життя створює безліч різноманітних і навіть неймовірних ситуацій. Питання про те, як вчинити, як поводитися і як ставитися до поводження інших у тій чи іншій ситуації, набуває особливої гостроти через…. Щоб знайти правильне рішення, що дозволяє зберегти свою гідність, свої переконання і не образити іншої людини, потрібно….
Стислий переказ
> Прочитайте (послухайте) текст. До якого типу він належить? Напишіть стислий переказ.
УМІННЯ ГОВОРИТИ ТА СЛУХАТИ
Відомий французький письменник і льотчик, інтелігентний Антуан де Сент-Екзюпері якось помітив, що найбільша розкіш – це розкіш людського спілкування. Спілкування…
Здавалося б, що тут мудрованого? Захотів поговорити зі знайомим, зустрілися – і говори скільки душі завгодно. Але насправді все це не так просто.
І щоб відчути справжнє задоволення від спілкування, треба дотримуватися деяких правил.
Нам потрібно вміти вислухати іншу людину, не відмахнутися від її турбот. І це велике мистецтво.
Мистецтво спілкування полягає в правильному виборі теми й тону бесіди. І цього теж треба навчитись.
Відомий французький письменник-мораліст Франсуа де Ларошфуко тонко відмітив: “…Якщо сказати слово до речі – велике мистецтво, то до речі промовчати – мистецтво ще більше” (3 посібника).
Творча лабораторія
> Прочитайте текст. Опис чого в ньому представлено?
ДІТИ НА ЛЕВАДІ
Картина народної художниці О. Л. Кульчицької “Діти на леваді” показує дівчаток-підлітків. Свіжі, загорілі і обвітрені обличчя милують наш зір своєю природною красою.
Дівчатка сидять невимушено, вільно, кожна по-своєму. Одна весело посміхається, друга соромливо закрила рукою уста, стримуючи сміх, інша, обіпершись руками на траву, уважно слухає.
Їхні білі сорочки світяться на сонці, приваблюючи до себе наш зір і примушуючи нас дивитися в обличчя кожної дівчинки зокрема. Верхній край кола закінчують темноволосі голівки, на фоні яких праворуч контрастом світлого волосся виділяється дівчинка першого плану. Нижній край кола підкреслений темно-коричневою фарбою запасок.
Тиха сонячна погода. Спеку послаблює надрічкова прохолода. Гірське повітря чисте, прозоре. Все це разом створює лагідний настрій, що так щасливо поєднується з наївністю простих характерів сільських дітей (3 журналу).
> Напишіть коротку замальовку з описом природи свого краю.
Творча робота
> Перекладіть слова українською мовою. Користуючись ними, опишіть свою кімнату.
Обои, мебель, картины, занавеска, потрет, полка, подоконник, ковер, шкафы, стол, столик, диван, кресло, стул, телевизор, компьютер.
> Записати текст у зошит.
Лінгвістичне спостереження
> Послухайте (прочитайте) текст. Чи є в ньому в наявності поєднання елементів різних типів мовлення?
З УСТ НАРОДУ
Давним-давно у Чигирині від сивої, спрацьованої за довге життя бабусі я почув зворушливу легенду. Бабуся сиділа на ослоні у своїй тісненькій хатці, а довкола неї, по стінах, барвисто цвіли рушники, вишиті її сухими, жилавими руками. Її тихий голос дзвенів чисто – чисто, ніби Холодоярський струмок:
– Жила в нашому містечку дівчина-красуня. На диво струнка, чорноброва, з тугою косою за плечима, знала безліч старовинних пісень і співала їх так, що навіть людина, яка й мови української не знала,- танула серцем, роняла сльозу, бо вчувала у тих мелодіях, звичайнісіньких денних словах – красу душі нерідної. Звали ту дівчину Оленою…
Одного дня під час Великої Вітчизняної війни вона взнала, що її суджений лежить у далекім лазареті, смертельно поранений і без кінця-краю марить її ім’ям…
Рано-вранці зібралася дівчина і подалася аж на Урал. Відшукала. Напувала джерельною водою, співала улюблену Тихонову пісню.
Ой, у лузі, та ще й при березі
Червона калина…
І побачила Олена, як з тим її співом, її тихим сердечним голосом все ясніше розплющувалися карі очі коханого, а на його блідому, вкрай змарнілому обличчі – тепло світилася усмішка…
А коли забирала додому немічного каліку без рук і правої ноги, лікар-хірург відкликав Олену і сказав наодинці: “Не ми, а ваша любов, ваші пісні народні врятували солдата від смерті” (За С. Носачем).
Робота за підручником ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Рефлексія
Що саме з теми уроку засвоєно кожним глибше?
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (НА ВИБІР)
> Робота за підручником.
> Підібрати текст з поєднанням різних типів. Записати. Вміти проаналізувати.