Мета:
– навчальна: формувати мовленнєво-комунікативні вміння усно складати твори – описи зовнішності людини в художньому стилі;
– розвивальна: удосконалювати вміння розуміти логіку викладу, визначити тему й основну думку тексту, тип і стиль мовлення; підвищувати мовленнєву культуру семикласників;
– виховна: виховувати повагу до членів суспільства.
Внутрішньопредметні зв’язки:
– Лексикологія і фразеологія: засвоєння нових слів.
– Фонетика. Орфоепія: правильна вимова різних частин мови.
Міжпредметні
Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.
Перебіг уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАННЯ УРОКУ
ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
> Подумати і дати відповіді на запитання.
– Які характерні особливості має твір-опис?
– Чим він відрізняється від розповіді?
– Зі скількох структурно-композиційних частин складається опис зовнішності людини?
IV. ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ ТВОРЧОГО ХАРАКТЕРУ
Вибіркова робота
> Прочитати текст. Виписати слова для опису зовнішності, згрупувати
…Де б не опинився, блукаючи цієї ночі, Баглай: чи біля саги, в якій місяць плавав розплавлений, чи на соборнім майдані,- усюди невидимо була за ним і його юна мадонна із загорілими міцними руками, з сумовитим лицем задуманим, на якому ота смага сарматська горить! Один раз тільки і вдалося Миколі побачити її зблизька – біля самого паркана поливала. Стояла зарошена, із шлангом у руці, а спідлоба погляд на Баглая – глибокий, важкуватий якийсь, недовірливий. Густа смаглявість лиця різко відтіняла голубизну очей, сумовито-сторожких, зачаєних. Недовіра і смуток глибокий – вони найбільше вразили. Уста затиснуті, а в погляді і в усій поставі було щось затяте, сміливе, угадувалася внутрішня сила натури, пристрасність, надійність душі. Волосся темно-русяве було вільно розкинуте на плечах, кільчасті кінчики його золотилися на сонці, ніби злегка пригорілі, припалені іншим, степовим, сонцем. Сумовита глибінь очей була аж з прозеленню якоюсь, з отією, що її колись, мабуть, можна було тільки в очах у мавок погледіти десь на Вовчих Водах. Зовсім ненадовго зустрілися тоді їхні очі, він привітався, і вона відповіла йому неголосно: “Здрастуйте”. То і вся була розмова (О. Гончар).
– На чому акцентує увагу автор в описі дівчини?
– За допомогою яких мовних засобів виразності досягнуто образності й емоційності зображення дівчини?
Складання власного тексту-опису
Користуючись пам’яткою для створення твору-опису зовнішності людини
І поданим допоміжним матеріалом, скласти усний твір-опис зовнішності знайомої вам людини.
Пам’ятка “Як створити опис зовнішності людини”
1. Дібрати влучний заголовок для твору-опису.
2. Скласти план тексту.
3. Описати обличчя, очі, ніс, губи, волосся.
4. Описати поставу, одяг.
5. Розповісти про вік людини.
6. Схарактеризувати індивідуальні риси характеру і вдачу.
Висловити власне ставлення до зовнішності людини.
Допоміжний матеріал
Обличчя: бліде, довгасте, засмагле; з майже білими бровами; з ледь запали – ми щоками; з гострими вилицями; рожеволицея, смагляве.
Очі: блакитно-зеленаві; виразні; великі; втомлені; гарні; зеленкуваті; спокійно-серйозні; сумовито-чорні густі довгі вії; ледь примружені; опущені вії мінливо-зеленого кольору; темно-сірі; холодні; великі; веселі; сірі; вицвілі на сонці; добрі; звичайні; з грізною червонястою іскрою; карі із зеленавим блиском; напухлі під очима мішки; прозорі; пронизливі; ясні, як зорі.
Ніс: великий; довгий; картоплиною; короткий; кирпатий; м’ясистий; рівний.
Губи (вуста): знебарвлені; повні; рожеві; чітко й химерно окреслені; міцно стиснуті.
Волосся: голова в кучерях, як у золотому вінку; давно не стрижене; закручене кільцями; кучма поріділого, але ще буйного, закучерявленого сивого волосся.
Постава: висока; виструнчена; вузькоплеча; збита; кругленька; легка; міцна; мініатюрна; невисока; повненька; присадкувата; гнучка; струнка; ставна; сухорлява; тендітна; тоненька; яскрава.
Одяг: строгий; темно-сірих тонів; мереживні рукавички; однотонна; сірувато-темна сукня.
V. ПІДСУМОК УРОКУ
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Письмово оформити підготовлений на уроці твір-опис зовнішності людини.