Мета:
– навчальна: удосконалювати мовленнєво-мислительні вміння учнів усвідомлювати тему й основну думку тексту, тип і стиль мовлення почутого;
– розвивальна: розвивати мовленнєво-комунікативні вміння здійснювати типологічний, композиційний і змістовий аналіз художнього тексту розповідного характеру з елементами опису зовнішності людини, сприймати текст, розуміти його, докладно відтворювати, використовуючи виражальні авторські засоби;
– виховна: за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати
Внутрішньопредметні зв’язки:
– Лексикологія і фразеологія: засвоєння нових слів.
– Фонетика. Орфоепія: правильна вимова різних частин мови.
Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.
Перебіг уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАННЯ УРОКУ
ІІІ. РОБОТА З ТЕКСТОМ ПЕРЕКАЗУ (ПІДГОТОВЧА РОБОТА
ДО ПИСЬМОВОГО ДОКЛАДНОГО ПЕРЕКАЗУ
Сприймання на слух тексту учнями
> Прослухати уривок з оповідання Анатолія Дрофаня “Роман Курочка”. Визначити тип мовлення тексту. Довести, що висловлювання
РОМАН КУРОЧКА
На крутому березі Дністра стоїть невелике село Берізки. У тих Берізках і живе учень п’ятого класу Роман Курочка. Хлопець він на вигляд не дуже показний: невисокий, худорлявий, кирпатий, з гарними темно-сірими очима. А русяве волосся на голові за літо так вигорає на сонці, що стає білим-білим. Груди і плечі вузькі.
Роман був найменшим у класі. Вийдуть учні на фізкультуру, вишикуються в одну лінію, плече до плеча, то Курочка найостанніший. А коли йдуть строєм, Микола Перегуда, що був у класі найвищим, озирнеться та насмішкувато й кине:
– Ей, Романе, ноги вище піднімай!
І весь клас так і зайдеться сміхом.
Узагалі той Перегуда не давав бідному Курочці спокою. Високий, здоровий, він, бувало, штовхне хлопця в плече:
– Ти, Романе, навіть не курочка, а справжнісіньке курча.
Роман мовчки зносив ті глузування Перегуди. Та й що міг сказати, коли на зріст він був якраз тому під руки. Тільки одного разу не втерпів, стиснув кулаки і тремтливим голосом сказав:
– Ну почекай, ми ще з тобою поквитаємось… – і, певно, в ту хвилину Романові дуже хотілося бути більшим і сильнішим за Перегуду.
Жили Роман з матір’ю на березі Дністра. Невелика їхня хата у садочку стояла над дорогою, а кінець городу спускався до самісінької води. І влітку, поки мати працює в колгоспі, хлопець усе біля річки: то рибу ловить, то ятери сушить, то весло струже або смолить свою плоскодонку. А то збере цілу ватагу таких хлопців, як сам, та все проводить з ними змагання.
І тут Роман виявився таким майстром, що випередити його ніхто не міг. Він так спритно вимахував руками і перебирав у воді ногами, що й справді був схожий на прудку рибину (За А. Дрофанем, 256 сл.).
Бесіда за змістом тексту
– Визначити, про що розповідається в тексті. З’ясувати тему й основну думку висловлювання.
– Назвати учасників мовленнєвої ситуації. Дати їм характеристику.
– Чому Романа називали справжнім курчам?
– Хто не давав бідному Курочці спокою?
– У чому виявився Роман майстром?
– Визначити мікротеми висловлювання. Скласти план.
Орієнтовний план
1. Роман Курочка – житель села Берізки.
2. Найменший у класі учень.
3. Глузування Перегуди.
4. Улітку все біля берега Дністра.
5. Спритність Романа.
> Виділити в тексті опис.
Мовно-стилістичний аналіз тексту
> Виділити в тексті опис Романа Курочки. (Невисокий на зріст, худорлявий, кирпатий, з гарними темно-сірими очима. А русяве волосся на голові за літо так вигорає на сонці, що стає білим-білим. Груди і плечі вузькі.)
> Дібрати синоніми до слова показний. (Видний, солідний, презентабельний, ставний, статечний, імпозантний.)
> На що був схожий Роман? (На прудку рибину)
> Пояснити лексичне значення слова ятери. (Ятери – риболовче знаряддя у вигляді сітки, натягнутої на обручі, що їх установлюють на дні водойм.)
Повторне читання тексту
Учні уточнюють, чи правильно вони запам’ятали послідовність розповіді, відзначають виражальні прийоми, використані автором в описі зовнішності людини.
IV. ПИСЬМОВИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗРОБЛЕНОГО НА УРОЦІ
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
> Скласти розповідь з елементами опису зовнішності вашого друга (подружки).