Мета: вчити учнів розрізняти тексти за їх стилістичними ознаками, вживати прикметники у мовленні зі стилістичною метою; розвивати мовлення школярів, спостережливість, творчу уяву; виховувати старанність.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (вправа 178, с. 81)
– Прочитайте складені речення.
– Назвіть антоніми.
– Хто склав словосполучення? Зачитайте їх.
– Назвіть прикметники, вжиті у переносному значенні.
2. Гра “Скажи без затримки”
Учитель
Слабкий (сильний), гігантський (крихітний), кривий (прямий), обмежений (неозорий), голодний (ситий), високий (низький), солодкий (гіркий), довгий (короткий).
3. Гра “Хто швидше?”
Кожному ряду вчитель дає аркуш паперу з написаним прикметником. Який ряд швидше добере до нього синоніми? (Можна звертатися до “Словника синонімів”.)
Сумний | Великий | Сміливий |
(невеселий | (чималий | (відважний |
Зажурений | Величезний | Мужній |
Безрадісний | Велетенський | Доблесний |
Смутний | Здоровенний | Хоробрий |
Скорботний) | Гігантський) | Безстрашний) |
4.
– Що називається прикметником?
– Які асоціації у вас виникають, коли ви чуєте слово прикметник?
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
– Ми повторили значення прикметників. А як ви гадаєте, навіщо нам потрібно вміти добирати прикметники-синоніми, прикметники-антоніми, вживати їх у прямому та переносному значенні? (Щоб наше мовлення було виразним, яскравим, емоційним.)
Тема наша непроста, та для всіх цікава,
Будуть, діти, в ній слова, буде і забава.
І в скарбничку мовну цю, поки вивчим тему,
Мовних скарбів пребагато ми з вами зберемо.
– Отже, тема нашого уроку: “Спостереження за вживанням прикметників у художніх і науково-популярних текстах”.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Гра “Порівняйте!”
– Про один і той самий предмет можна розповісти по-різному залежно від поставленої мети.
– Прочитаймо два описи.
– Простежте, у якому тексті прикметники та інші частини мови вживаються в прямому і переносному значенні, а в якому – тільки в прямому. Наведіть приклади.
– Рослини калини ростуть у вигляді вічнозелених чагарників, іноді невеликих дерев. Більшість видів тіневиносливі і вологолюбиві. Листя цільні. Квітки білі, іноді рожеві, зібрані в суцвіття. Червоні або синювато-чорні плоди – кістянки, здебільшого їстівні. Розмножуються живцями, відводками, насінням. Тривалість життя – 50-60 років.
– Калина – дуже красива рослина. Це стрункий кущ, з багатьма тонкими гілками, що тягнуться до неба. Із приходом весняного тепла на них бубнявіють бруньки. Потім калина вся вкривається білими суцвіттями-парасольками, вона вбирає тепло сонця та живильну вологу землі. Її листя яскраво – зелене з нерівними зубчастими краєчками, і в них плутається вітерець.
Потім, коли квіти одцвітають, на їхньому місці з’являються маленькі зелені ягідки. Вони поступово стають більшими та восени набувають насичено червоного кольору. Стиглі ягоди калини схожі на яскраві краплини крові, тому в традиції українського народу вони символізують силу життя. Ягоди калини також бувають жовтого та чорного кольору, а деякі види її не скидають листя восени.
Калина трохи кисла та терпкувата на смак. З неї готують смачне варення та компот. Зображенням калини прикрашають предмети побуту, крашанки, вишиванки.
– Перший текст називають науковим описом. Другий текст називають художнім описом.
Висновок. Отже, в першому тексті перелічуються ознаки куща, які відрізняють його від інших рослин. А в другому дається художнє зображення калини. Прикметники допомогли авторові яскраво змалювати калину, її красу, привабливість, ніжність.
2. Робота за підручником (вправа 179, с. 81)
Учні читають і порівнюють тексти. З’ясовують тему кожного тексту. (У першому тексті дається пояснення слова “сонце”. Це науково-популярний текст. У другому тексті дається художній опис сонця. Це художній текст.)
– Підрахуйте кількість прикметників у кожному тексті.
– Який із цих текстів можна помістити у підручник з природознавства, а який – у підручник з літературного читання? Поясніть, чому ви так уважаєте.
Учні роблять висновок про вживання прикметників у художніх і наукових текстах. Виконують письмово друге завдання до вправи 179.
3. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Виконання вправи 180 (с. 82)
– Ознайомлення учнів із текстом, з’ясування значення невідомих слів.
– Переказ змісту за питаннями вчителя.
– До якого типу належить прочитаний вами текст? Чому?
– Коментоване виконання завдання за зразком, поданим у підручнику на с. 82.
2. Самостійна робота (вправа 181, с. 82)
3. Перевірка виконаної роботи
4. Гра “Ми – творці”
– Складіть вірш про осінь. Доберіть з довідки слова, щоб завершити строфу. Назвіть прикметники.
ЗОЛОТА ОСІНЬ
В парках і садочках
На доріжки й…
Падають…
Буро-золотаві.
Де не глянь, навколо
Килим…,
Віти напівголі
Й небо…,
Довідка: трави, листочки, золотистий, синє, чисте.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
– Про що дізналися на сьогоднішньому уроці?
– У чому впевнилися?
– Чого навчилися?
– Чим же науково-популярний текст відрізняється від художнього?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вправа 182 (с. 85).
Для допитливих
Знайти приклади художніх і наукових текстів у підручниках з читання, математики. Пояснити, яку роль у них відіграють прикметники.
ДОДАТОК ДО УРОКУ 51
1. Перевірка домашнього завдання (вправа 182, с. 82)
– Прочитайте складені прислів’я.
– Які прикметники ви використали у прислівниках? Назвіть їх.
2. Каліграфічна хвилинка
В в ел ер ів ул
Село Вербівка потонуло у вербах.
– До яких частин мови належать слова, подані в реченні?
– Якої з вивчених частин мови тут немає?
– Додайте прикметники до іменників. (Невеличке село Вербівка потонуло у зелених вербах.)
– Яке речення у вас вийшло? Прочитайте його.
– Розберіть за будовою ці прикметники.
ДОДАТОК ДО УРОКУ 54
1. Перевірка домашнього завдання (вправа 194, с. 88)
Взаємоперевірка робіт
– Прочитайте, як ви провідміняли складені словосполучення.
– Зробіть висновок, як закінчення прикметників залежать від кінцевого приголосного основи.
2. Каліграфічна хвилинка
– Цей пальчик найменший – всі знають І люди його… (мізинцем) називають.
Мм Зз Із им ель нець мізинець
У дитини заболить мізинець, а в матері – серце.
3. Пояснювальний диктант
Учні записують під диктування вчителя текст, змінюючи початкову форму прикметників за змістом.
Одного (літній) ранку я прокинувся від (ласкавий) (сонячний) проміння. У моє вікно дивилося (вранішній) сонце. На (синій) небі не було жодної хмаринки. Через відчинене вікно до мене долинули (мелодійний) співи пташок. Лише запах (духмяний) (житній) хліба нагадав мені, що вранці на кухні господарювала мама.
– Виділіть закінчення прикметників.
– Поясніть їх правопис.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)