Фонетика. Орфоепія. Орфографія
Урок № 66
Тема. Вимова приголосних звуків. Уподібнення приголосних звуків
Мета:
– навчальна: навчити евфонічних правил, пояснити закони уподібнення звуків української мови;
– розвивальна: розвивати фонематичний слух, мовне чуття, пам’ять, увагу;
– виховна: виховання загальнолюдських цінностей: поваги, доброти, допомоги.
Внутрішньопредметні зв’язки: лексикологія, орфографія, мова і мовлення.
Міжпредметні зв’язки: художня література, усна народна творчість,
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
Перевірка домашнього завдання (вибірково)
> Відтворіть підготовлену скоромовку:
Галасливі гави й галки в гусенят взяли скакалки.
Гусенята їм гелгочуть, що й вони скакати хочуть.
> Поясніть, чим відрізняється вимова початкових приголосних звуків у виділених словах.
Підготовча вправа
> Прочитайте уважно текст. Доберіть до нього заголовок.
Текст 1
Вдихати повітря через ніс слід вільно, безшумно.
Починати говорити можна
Текст 2
Не допускати повного звільнення легенів від повітря. Це призведе до фальцетів.
Текст 3
Витрачати повітря економно й рівномірно, використовуючи кожну природну зупинку в мовленні для дозбирування запасу повітря в легені.
Текст 4
Пам’ятати, що від глибини вдиху залежить сила видиху, отже і сила звучання голосу.
Текст 5
Вдихати й видихати повітря слід безшумно, непомітно для слухача, оскільки якісний звук утворюється спокійним струменем повітря.
Умови, за яких дихання під час мовлення буде правильним, забезпечуються систематичним тренуванням (За Н. Д. Бабич).
> У виділених словах назвіть голосні звуки. Поясніть правила їх вимови. Чи є в цих словах букви, що позначають два звуки? Якщо два голосні звуки знаходяться поряд, чи впливають вони один на одного, змінюючи вимову? Знайдіть приклад серед виділених слів.
> З’ясуйте за тлумачним словником значення слова фальцет.
> Поміркуйте, чи дотримуєте ви зазначених вимог у власному мовленні.
Бесіда
> Як поділяються приголосні звуки?
> Які знаки письма використовують для позначення м’яких і твердих приголосних?
> Як у фонетичній транскрипції позначають напівпом’якшення приголосних?
> За допомогою якого знака передають довготу звука?
> Чим відрізняється позначення одного звука, що передається двома літерами, від позначення двох окремих звуків, які передаються цими ж літерами?
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ, МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Робота з таблицею
> Уважно роздивіться таблицю. Прочитайте правила, прокоментуйте приклади до них.
Орфоепічні норми сучасної української мови
Вимова приголосних звуків | Приклади |
1) Дзвінкі звуки не втрачають дзвінкості в кінці складу й слова. Але: у словах перед глухим [к], [т] дзвінкі оглушуються | Стежка [стедка], хліб [хліб], кігті [кіхті], нігті [ніхті], вогко [вохко], дьогтю [д’охтю], легко [лехко]; |
2) Звуки [д’ж], [дз], [дз’] вимовляються злито | Бджола [бджола] |
3) Характерним для української мови є звук [г] | Газета [газета] |
4) [г] вживається в деяких запозичених словах і українських, давніх за походженням | Грунт [грунт] |
5) [г] і [г] – два різні звуки, які впливають на лексичне значення слова | Гніт (утиск) – гніт (у лампі, свічці); грати (на скрипці) – грати (залізні); |
6) Звук [ф] вимовляється відповідно до свого зображення і не змішується з звукосполученням [ві] | Телефон [телефон] |
7) Звук [в] не оглушується і не переходить у [ф]. Цей звук вимовляється як [у]: А) після голосних у кінці складів перед приголосним; Б) у кінці слова | Давно [дауно], правда [прауда] зробив [зробиу] |
8) Усі приголосні перед [і] вимовляються або м’яко (ті, що можуть бути м’якими), або напівм’яко (шиплячі, губні, задньоязикові). Але: не пом’якшується перед [і] приголосний на межі слів, на межі складових частин слова | Лід [л’ід], вітер [вітер] Син і дочка, педінститут |
9) Шиплячі ([ж], [ч], [ш]) у кінці слова й складу вимовляються твердо, а також перед усіма голосними, крім [і] | Ніч [ніч], чудо [чудо], жито [жито] Але: [шіст’] |
10) Звук [ц] вимовляється м’яко в словах, що закінчуються на – ець; звук [ц] вимовляється твердо в кінці іншомовних слів та звуконаслідувальних словах | Хлопець [хлопец’] палац [палац] |
11) Звук [р] завжди твердий у кінці слова й складу | Буквар [буквар] Виняток: Горький [гор’кий] |
Уподібнення приголосних | |
12) У закінченнях дієслів унаслідок уподібнення звукосполучення [ться], [шся] вимовляється як [ц’:а’], [с’:а] | Усміхаються [усміхайуц’:а] Повертаєшся [повертайес’:а] |
13) Уподібнення за дзвінкістю: наступний дзвінкий приголосний одзвінчує попередній глухий приголосний. Увага! Це впливає на визначення кількості звуків і букв. Наприклад, у слові “отже” – [одже] глухий [т] переходить у дзвінкий [д] і зливається із [ж] і переходить в африкату [дж]. Відповідно, кількість букв у цьому слові – 4, а звуків – 3 | Футбол [фудбол] |
14) Уподібнення за глухістю: наступнийглухий приголосний оглушує попередній дзвінкий приголосний. Префікс з – перед глухими [к], [п], [т], [ф], [х] вимовляється як [с], це закріпилося на письмі. У префіксах роз-, без-, через – [з] перед глухими переходить в [с] | Зсушити [с:ушити] з+кинути = скинути безперечно – [беиспеиречно] |
15) Уподібнення за м’якістю: | Ніжність [н’іжн’іс’т] |
16) Складні випадки уподібнення: -жся – [зса] (свистячий [с] впливає на шиплячий [ж]) -чся – [цса] -шці – [сці] -жці – [зці] -чці; – тці – [ц:і] -зж – [ж:] -зч – [шч] -здж – [ждж] -зш; – сш – [ш:] -тч; – тш – [ч:] | Розважся – [розвазса] Не скалічся – [не скаліцса] Ромашці – [ромасці] Мережці – [меирезці] Квочці – [кво ц:і] Зжати – [ж:ати] З чим – [ві] З джурою – [жджуройу] Зарісши – [заріш:и] Братчик – [брач:ик] |
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Спостереження над мовним матеріалом
> Прочитайте виразно скоромовки.
> Запишіть фонетичною транскрипцією виділені слова, скориставшись правилами уподібнення і таблицею “Складні випадки уподібнення”.
Вимова шиплячих [ж], [ч], [ш]
ЖУК Жук гуде для їжака: – Же-жі-жа, же-жі-жа. – Ти, їжаче, не тужи, Жо-жу-жи, жо-жу-жи | БИЧОК Наш малесенький бичок Б’ється ріжками:чок-чок. Ти не бийся, чорний бичку, Ча-чу-чу, ча-чо-чу. Це погана дуже звичка, Чі-че-чу, чі-че-чу | ЩЕНЯ В ящик Женя ще зрання Посадив мале щеня. Ти, щенятко, не пищи: Ща-щі-щи, ща-щі-щи. Принесу тобі борщу, Ще-що-щу, ще-що-щу, І сховаю від дощу |
Вимова свистячих [з], [ц], [с] | ||
Дзвонить дзвонар, дзичить комар, гудуть джмелі старі й малі | Як на сцену на цеглину Сів цвіркунчик біля тину. Цвірінчить і вірінчить, Не на мить не замовчить! | Босий хлопець сіно косить, Босі ноги роса росить |
Творчий діалог
> Прочитайте текст за ролями, дотримуючи правил вимови звуків. Уявіть учасників цієї ситуації, опишіть їх.
ПРОСТО БАБУСЯ
Вулицею йшли хлопчик і дівчинка. А попереду йшла бабуся. Було дуже слизько. Бабуся посковзнулася і впала.
– Потримай мої книжки! – крикнув хлопчик, віддав дівчинці свій портфель і кинувся допомагати бабусі підвестися.
Коли за декілька хвилин хлопчик повернувся, дівчинка запитала його:
– Це твоя бабуся?
– Ні,- відповів хлопчик.
– Мама? – здивувалася подружка.
– Ні!
– Хто ж, тітка? Чи знайома?
– Та ні ж бо, ні! – усміхаючись сказав хлопчик. – Це просто бабуся (За В. Осєєвою).
> Як би ви поводилися в схожій ситуації? Як можна пояснити дівчинці вчинок хлопчика?
> Виділені слова запишіть фонетичною транскрипцією. Чи відбувається в них уподібнення приголосних?
Скоромовки
Сів шпак на шпаківню, заспівав шпак півню:
“Ти не вмієш так, як я – так, як ти, не вмію я”.
На полиці в коробиці
Півкороваю і паляниця.
На річці Лука спіймав рака в рукави.
Загадки
У вимові завжди чисті
Звуки ми ще й голосисті.
Небагато нас, а все ж
Без нас слова не складеш.
(Голосні звуки)
Це усі повинні знати:
Відрізняємось ми чим?
– Нас не можна роз’єднати.
Літер дві, а звук – один.
(Дж, дз)
Я один в сім’ї такий.
Кажуть, надто вже м’який.
Хоч мовчун, та не дивак.
В слові я – не зайвий знак.
(Знак м’якшення)
VI. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
Пошуково-дослідна робота
> Поясніть, на яке правило української орфоепії дібрані приклади:
1. Сніг. 2. Вогко. 3. Просьба. 4. Помиляєшся. 5. Київ. 6. (На) дошці. 7. Розповісти. 8. Перевір. 9. Дзеркало. 10. Родзинка. 11. Борщ. 12. Сіллю. 13. Грунт. 14. Гроно.
> На які правила вимови приголосних звуків відсутні слова-приклади?
> Якщо впишете в клітинки слова, у яких відбувається уподібнення приголосних, з’ясуєте, за допомогою чого можуть творитися звуки.
Творча робота
> Для запам’ятовування слів з приголосними, що уподібнюються, утворіть асоціативні пари за зразком.
Зразок: екзамен – Костя на екзамені, футбол – турнір з футболу. Навчається, смієшся, на річці.
VII. ПІДСУМОК УРОКУ
VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
> Виконайте вправу з підручника.
> Творче завдання: цими звуками позначене одне з понять фонетики: [а], [р], [п], [ц], [і], [й], [т], [н], [с], [к], [и], спробуйте його відновити (транскрипція). Складіть із цих звуків якомога більше інших слів. Звуки в словах можна повторювати.
> Вивчіть скоромовку На покоси впали роси. Не бряжчать об жито коси.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)