Тема. Збагачення мови новими словами. (Вправи 5-10).
Мета: Розширити уявлення дітей про розвиток мови.
Збагачувати словниковий запас учнів.
Виховувати уважне ставлення до слова.
Обладнання: різні словники: тлумачний, етимологічний, словник іншомовних слів, диск до підручника, підручник, зошит.
Хід уроку
I. Організація класу. Мотивація навчальної діяльності.
Привітання, побажання хорошого настрою.
II. Перевірка домашнього завдання.
Діти зачитують імена та прізвища українських письменників, розповідають, який внесок
III. Вивчення нового матеріалу.
1. Читання епіграфа.
“Світить рідне слово, як жива вода” (Богдан Чепурко).
– Протягом уроку ми проведемо дослідження і спробуємо зрозуміти, чому у поета могло виникнути порівняння слова з живою водою.
2. Проблемна ситуація (за вправою 5).
– Прочитайте строфу з поезії Дмитра Білоуса.
– Я читала, – повідає Люда стишеній цікавій дітворі, – що слова так само, як і люди, молоді бувають і старі.
– З якою інтонацією, на вашу думку, говорила ці слова Люда? (Таємничою.)
– Назвіть антоніми у
– Як може бути, щоб слова були молодими чи старими?
3. Каліграфічна хвилинка (вправа 6).
– Відгадайте, які тут сховалися слова. Підказка – одне з них “молоде”, а друге “старе”. (Ракета і карета.)
– Запишіть слова у зошит, дотримуючись правил каліграфії.
– Що означають ці слова? Де можна знайти їхнє тлумачення?
– Які ще словники ви знаєте?
– Як розміщують слова у словниках?
Перегляд матеріалів диска.
Учні знайомляться з різними словниками, виписують із них по 3 слова, пояснюють, до яких (нових чи старих) слів їх можна віднести, читають їхні значення.
4. Розв’язання проблемної ситуації.
1) Знайомство із архаїзмами (за вправою 8).
Учні знайомляться з низкою старих слів: корогва, крам, уста, рать, стольний град, врата, спудеї, піїти, свита.
– Спробуйте за допомогою слів для довідки підібрати до архаїзмів сучасні відповідники.
Пошук ведеться колективний: вчитель допомагає учням знайти відповідники за допомогою методу виключення, якщо діти не можуть за змістом здогадатися значення деяких слів: корогва – прапор, крам – товар, уста – губи, рать – військо, стольний град – столиця, врата – ворота, спудеї – студенти, піїти – поети, свита – плащ.
Учні самостійно записують слова парами.
2) Знайомство з неологізмами (за вправою 9).
– Прочитайте тексти. У якому з них показано, як утворилося нове слово?
– Запишіть визначення нетикету.
IV. Фізкультхвилинка.
V. Закріплення вивченого матеріалу.
1. Знайомство із поняттям загальновживаних слів (за вправою 7).
Учні виписують із поетичних рядків Максима Рильського слова, що вживаються у повсякденному житті.
Є на землі такі слова,
Що не старіють: буря й вітер,
Вода і сонце, і трава…
Лиш там, де вже душа німа,
Словам тим одгуку нема!
Вчитель пропонує учням доповнити ряд виписаних слів своїми прикладами.
2. Робота в зошиті.
3. Словникова робота.
VI. Підсумок ур – у.
– Пригадаймо епіграф до нашого уроку. Чи здогадалися ви, чому поет зміг порівняв рідне слово із живою водою? (Слова рідної мови не є сталими, мова з часом змінюється, старі слова зникають із вжитку, народжуються нові і роблять мову живою, сучасною, активною, як жива вода у казках.)
VII. Домашнє завдання.
1. Вправа 10.1 (у кожному ряду слів підкреслити “зайве”, пояснити свій вибір).
2. Для тих, хто хоче знати більше, вправа 10.2 (пригадати, у яких творах української літератури вживаються наведені у вправі старі слова, або дізнатися значення всіх слів, використаних у вправі).
(1 votes, average: 5,00 out of 5)