Урок 69
Тема. Дієслова, близькі та протилежні за значенням. Складання розповіді за серією малюнків та опорними словами
Мета: поглиблювати знання про дієслова; розвивати в учнів уміння добирати дієслова, близькі та протилежні за значенням; вчити вживати дієслова-синоніми у власному мовленні; збагачувати лексичний запас учнів; учити складати розповідь за серією малюнків, використовуючи опорні слова та вислови; виховувати бажання допомагати слабшим.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань учнів
1.
– Прочитайте прислів’я, що ви утворили. (Праця годує, праця одягає, праця зігріває, на розум наставляє. Дружно працювати – втоми не знати. Тяжко тому жити, хто не хоче робити. Робиш наспіх – зробиш насміх.)
– Як ви їх розумієте?
– Усно поставте запитання до слів – назв дій. (Що робить? – годує, одягає, зігріває, наставляє; що робити? – працювати, не знати; що робити?- жити, робити; що робить? – не хоче; що робиш? – робиш; що зробиш? – зробиш.)
2. Колективна робота з підручником (вправа 21)
– Розкажіть, дібравши з довідки
3. Хвилинка чистопису
– Напишіть рядок з’єднань гр пл ко й утворіть слова – назви дій. (Гребти, гризти, пливти, плести, косити)
III. Повідомлення теми й мети уроку
– Щоб слова були влучними, а мова – барвистою, сьогодні ми будемо вчитися добирати необхідні за змістом слова: близькі й протилежні за значенням. Також будемо вчитися складати розповідь за малюнками та опорними словами.
IV. Робота над вивченням нового матеріалу
1. Пошукова робота
– Складіть одне речення з двома словами із вправи 21, використовуючи слово а. (Сокирою рубають, а пилкою пиляють.)
– У чому особливість цих речень? (У них є протиставлення.)
– А чи можна парою слів виразити протиставлення? (День – ніч, радість – смуток, далекий – близький, давати – брати)
– Наведіть такі приклади назв дій. (Вечоріє – світає, піднімається – опускається, розважається – нудьгує, плаче – сміється)
– Якщо ж є слова, протилежні за значенням, то, напевно, є і близькі. Наприклад, які? (Широкий, безмежний; радий, задоволений; світити, сяяти; гратися, розважатися)
– Назви дій теж бувають як протилежні, так і близькі за значенням. Давайте спробуємо замінити слово – назву дій у реченні “Чого ти тут ходиш?” Зважте на настрій, ставлення, коли звертатиметеся до когось, і спитайте.
– Чого ти тут ходиш? (Швендяєш, бродиш, вештаєшся, бейкаєшся, снуєш)
– Чого ти тут бігаєш? (Сновигаєш, носишся, гасаєш)
2. Фізкультхвилинка
3. Колективна робота з підручником (вправи 22 і 23)
– Прочитайте текст і скажіть, що ви думаєте про поведінку дітей. (Вчинки дітей жорстокі та бездушні.)
– Знайдіть зачин, основну частину, кінцівку тексту.
– Випишіть назви дій і підкресліть слова, що відповідають на питання що зробить? що зроблять?
– Як ви зрозуміли значення слова глузувати? Як можна сказати інакше? (Знущатися, насміхатися)
V. Закріплення вивченого матеріалу
1. Самостійна робота (вправа 24)
– Які слова ви підкреслили? Зачитайте їх і поставте до них питання. (Що робити? – плакати, що робила? – сміялась)
– Про що розповідає поетеса у вірші? (З дитинства була гордою і ніколи не пасувала перед труднощами і болем.)
– Який вислів у вірші близький за значенням до виразу дуже боліло? (В серце біль доходив.)
2. Колективна творча робота (вправа 19)
– Розгляньте малюнки і розкажіть, як діти ліпили снігову бабу. Що вони робили спочатку, а що – потім?
– У розповіді використовуйте подані вирази і слова.
– Зверніть увагу, який у дітей настрій? (У дітей радісний настрій.) Давайте запишемо це речення.
VI. Підсумок уроку
– Наведіть приклади слів – назв дій, близьких за значенням.
– Наведіть приклади слів – назв дій, протилежних за значенням.
– Навіщо ми використовуємо слова, близькі та протилежні за значенням? (Щоб наша мова була влучною, точною, барвистою)
VII. Домашнє завдання з інструктажем
Вправа 25.