СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ЛЕКСИКОЛОГІЇ І ФРАЗЕОЛОГІЇ
Урок № 44
ЛЕКСИКО-СТИЛІСТИЧНІ СИНОНІМИ ТА ЇХ ВИДИ (КОНТЕКСТУАЛЬНІ СИНОНІМИ, ПЕРИФРАЗИ; ПЕРЕНОСНЕ ЗНАЧЕННЯ СЛІВ)
Мета: поглибити та розширити знання про лексико-стилістичні синоніми, їх різновиди, формувати вміння аналізувати синоніми та творчо використовувати у власному мовленні; розвивати гнучкість і доцільність у використанні мовних засобів; виховувати естетичні смаки учнів.
Внутрішньопредметні зв’язки:
Лексика і стилістика: в межах теми уроку.
Синтаксис:
Міжпредметні зв’язки: художня література, російська мова.
Тип уроку: засвоєння нових знань, умінь і навичок.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Ознайомлення учнів з темою і завданнями уроку
III. Актуалізація опорних знань і навичок
Фронтальна бесіда
1. Що називається синонімами? Наведіть приклади.
2. Яка їх роль у мові?
3. Чи часто ви користуєтесь словником синонімів?
IV. Поглиблення та розширення знань, умінь і навичок
Матеріал для вчителя. Лексичні синоніми бувають ідеографічні та стилістичні. Ідеографічні відрізняються
Стилістичні синоніми характеризуються належністю до окремих стилів мовлення та різною мірою емоційно-експресивного забарвлення.
Лексичні синоніми бувають загальномовні, що не обумовлені жодним контекстом (швидко, прудко, хутко, жваво), і контекстуальні, що набувають синонімічних значень лише в певному контексті (Ідучи зеленими вулицями рідного міста, я зустрів свого давнього, замріяного друга).
Складовою синонімів є описові звороти, за допомогою яких предмет, явище, особа, будь-яка реалія називаються не прямо, а описово, через характерні їх риси,- перифрази (людина поважного віку – стара, Великий Кобзар – Тарас Шевченко, легені планети – ліси).
Невичерпним джерелом синонімів є переносні значення, особливо багатозначних слів, у яких виявляються не тільки смислові відтінки, а й стилістичне забарвлення (правда – істина; говорити – ректи).
Лінгвістичне спостереження
> Прочитайте речення. Випишіть синоніми і поясніть їх значення. До якої групи синонімів вони належать?
1. Наче зачарований велетень, стояв ліс (Панас Мирний). 2. Під гаєм в’ється річенька (Л. Глібов). 3. По діброві вітер виє (Т. Шевченко). 4. Ой піду я в бір темненький (Леся Українка). 5. Могутнім спокоєм дихає праліс.
V. Закріплення нового матеріалу
Тренувальні вправи
> До кожного з іменників підберіть по кілька відповідних синонімів, поданих у довідці, і запишіть їх у вигляді 12 синонімічних груп. Поясніть відтінки їх значення.
1. Область. 2. Яр. 3. Бій 4. Болото. 5. Палиця. 6. Гілка. 7. Глибина. 8. Бідолаха. 9. Нероба. 10. Голяр. 11. Верткість. 12. Огорожа.
Довідка. Яруга. Глибочінь. Баталія. Край. Зона. Байрак. Віти. Кий. Перукар. Мочар. Балка. Битва. Дручечок. Ломака. Гультяй. Паркан. Бідаха. Ледар. Вітка. Галузка. Ограда. Вертлявість. Глибинь. Бідар. Ковінька. Неборак. Сіромаха. Бідняк. Гультіпака. Трясовина. Цирульник. Тин. В’юнкість. Пліт. Драговина.
> Складіть і запишіть речення з кожним із наведених синонімічних слів. Поясніть, якими відтінками відрізняються ці слова. Чи можуть вони взаємозамішоватись в одному контексті?
Друг, товариш; дружба, братство; розповідь, сказання; вітер, буря.
> Складіть і запишіть словосполучення з кожним із наведених прикметників-синонімів з урахуванням їх змістових, емоційних і стилістичних відтінків.
Незабутній, вікопомний, безсмертний, великий, величний; сильний, могутній, сміливий, дерзновенний; архаїчний, застарілий; героїчний, звитяжний.
> Спишіть речення, підкресліть синоніми до слова хуртовина (сильний вітер зі снігом). Чим відрізняються ці синоніми – значенням чи емоційним забарвленням?
1. Як не любити зими сніжно-синьої на Україні моїй, саду старого в пухнастому інеї, сивих, веселих завій (М. Рильський). 2. Реве, свище завірюха (Т. Шевченко). 3. Заметіль замела шляхи (І. Нечуй-Левицький). 4. Метелиця засипала землю снігом (І. Нечуй-Левицький). 5. Пурга розгулялася (І. Нечуй-Левицький). 6. Хурделиця плела навколо холодні сіті (М. Стельмах).
> Прочитайте речення. Знайдіть контекстуальні синоніми. У чому їх особливість?
1. І ось він стає дорослішим, ні, він уже став дорослим, уродливим, розумним і нараз – комусь там потрібним (С. Плачинда).
2. Григір Тютюнник принципово близький до натури зображення, принципово їй вірний, маючи вроджене чуття на дрібниці, на деталі, на колоритні характерності (Є. Гуцало). 3. Скажи мені правду, мій добрий козаче, що діяти серцю, коли заболить? Як серце застогне і гірко заплаче, як дуже без щастя воно защемить? (Нар. пісня).
> Перепишіть текст. Назвіть використані в ньому перифрази.
Яка їх роль?
Що не кажіть, не любити кішок просто немоясливо. Приходиш додому, а ваша красуня-грація зустрічає біля порога, потреться об ноги, хвіст трубою, промуркоче заспокійливу пісеньку, вмоститься на колінах. Погладиш пухнасте диво – і воно вбере в себе всі денні стреси (Із журналу).
VI. Систематизація та узагальнення засвоєного матеріалу
1. Які слова називаються синонімами?
2. Які види синонімів ви знаєте?
3. Наведіть приклади перифразів.
4. Яку стилістичну роль відіграють синоніми?
VII. Підсумок уроку
VIII. Домашнє завдання
> Перепишіть. У поданих прислів’ях та приказках знайдіть синоніми до слова говорити; поясніть їх смислові й стилістичні відтінки.
1. Меле язиком неначе з гарячки. 2. Ляпає язиком, як постолом. 3. Городить ні те ні се. 4. Язик без кісток: що хоче – лопоче. 5. Нема чого говорити, а є що балакать. 6. Таке верзе, що й купи не держиться. 7. Переливає з пустого в порожнє. 8. Плети, плети! Я чув таких, як ти.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)