Фонетика. Орфоепія. Орфографія
Урок № 96
Тема. Основа слова і закінчення – значущі частини слова. Орфоепія. Вимова префіксів пре-, при-, прі-
Мета:
– навчальна: повторити й поглибити знання учнів про основу як частину слова, що виражає лексичне значення, і закінчення, яке служить для зв’язку слів у реченні і вказує на граматичне значення; формувати загально-пізнавальні вміння знаходити основу слова й закінчення, визначати їхню роль у словах; пояснити особливості написання префіксів пре-, при-, прі-, сприяти зміцненню
– розвивальна: розвивати творчі вміння використання основи слова і закінчення при створенні нових слів та їхніх форм; розвивати мислення, увагу, спостережливість, пам’ять, культуру усного мовлення;
– виховна: за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати любов до природи, виховувати інтерес до украенських традицій і звичаїв.
Внутрішньопредметні зв’язки: лексика, граматика, культура мовлення й стилістика, текст.
Міжпредметні зв’язки: художня література,
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ
Створення емоційного настрою. Інтерактивний прийом “Я вітаю”
> Учитель вимовляє: “Я вітаю тих, хто…”, додаючи фрази “…вже прокинувся; випив чаю; не снідав; у доброму гуморі; хоче спілкуватися” тощо. Після кожної фрази учні, які вважають, що фраза стосується їх, підводяться. Учитель та інші учні їм аплодують.
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
Бесіда
– Які значущі частини слова вам відомі?
– 3 чого може складатися слово?
– Які значущі частини слова входять в основу слова? Наведіть приклади.
Робота з теоретичним матеріалом задля зіставлення нових знань із базовими
Закінчення – значуща частина слова, що виражає його граматичне значення, стоїть у кінці слова і служить для зв’язку слів у словосполученні та реченні (зоря – зорі, зорю; сад – саджу, садять).
Основа – це частина слова без закінчення, що виражає лексичне значення слова (повітря, радість, гарний, запашний). Вона може складатися із префікса, кореня, суфікса (квіти, квітка, уквітчаний).
Розподільний диктант
> Згрупувати запропоновані слова в три колонки: 1) із закінченням; 2) з нульовим закінченням; 3) без закінчень.
Гілка, рагу, охайно, букет, орбіта, екзамен, легка, опера, зухвало, ваза, земляк, увечері, метро, армія, уважно.
Якщо ви правильно виконали завдання, то з перших букв слів складеться початок прислів’я:
” _______________________________ як ліхтар без свічки”.
> Поясніть, як ви розумієте складене прислів’я?
Робота над текстом
> Прочитайте текст. Доберіть заголовок. Яка основна думка цього тексту? Визначте тип і стиль мовлення. Які ще лікарські рослини ви знаєте? Випишіть спільнокореневі слова. Виділіть у них основу й закінчення.
Любисток – житель гір півдня Європи, вже давно здобув права громадянства в Україні. У нас виникла ціла низка назв цієї рослини: усі вони пов’язані з повір’ям про те, що любисток – це зілля, яким можна причарувати когось, примусити любити себе. Через те у нього є цілий ряд схожих назв: любчик, любця, люби-мене, любист, приворотне зілля.
Так само, як калина або явір, любисток оспіваний у піснях про нещасливе кохання. Використовується він у народній медицині як засіб від головного болю, для лікування нервових та шлункових захворювань. Любистком українські дівчата мили волосся, щоб було густим і блискучим.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ
Робота з текстом
> Прочитайте текст.
ГОСТИННІСТЬ У ЗВИЧАЯХ УКРАЇНЦІВ
Слово “гість” – давнє, праслов’янське. Первісне значення його – чужинець, чужоземець. Справді, чужинцями, гостями були в нас купці. Дороги, якими вони прибували, називалися “гостинець”, та й привозили чужоземці теж гостинці.
Стародавні звичаї веліли, щоб гість, зайшовши на подвір’я, бодай на хвилинку вступив до хати. Гостя садовили на найкращому місці, запрошували до столу. Сидячи за столом, гості повинні були чекати запрошення до страви. Коли гостина була святкова, то дітей за стіл не садили, господарі теж не сідали: господиня подавала їсти і припрошувала жінок, а господар – припрошував чоловіків. Нечемним вважалося, коли гість брав зі столу страви сам, без припрошення. Кожного гостя, який уже прощався, господарі проводжали аж на двір або за ворота (За митрополитом Іларіоном).
Бесіда
– Яке первісне значення слова “гість”?
– Які звичаї вам запам’яталися?
– Яких з них ви дотримуєте?
– Визначте тему та основну думку тексту, тип і стиль мовлення.
– Що означає слово “припрошувати”?
– Який префікс у ньому вживається?
– Чи є в цьому тексті ще слова з префіксами при-? Запишіть їх.
– Чи можете ви пояснити, чому в цьому префіксі пишемо літеру и?
Гра “Префікс чи ні?”
> З’ясуйте, чи є префікс у словах прихід, природний, приказка, премудрий, премія.
> Зробіть звуковий запис слів премудрий і прихід. Як вимовляють ненаголошені голосні в префіксах пре-, при – ?
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу. Пояснення
Ненаголошений голосний звук [е] у префіксах пре – , як і в коренях слів, вимовляють наближено до [и]. Ненаголошений [и] у префіксах при – у вимові наближається до [е]. Щоб не помилитися у написанні префіксів пре – і при-, треба розрізняти їх за значенням.
Спостереження над мовним матеріалом
– Яке загальне значення слів прийшов, приїхав, прибіг? (Наближення до чогось)
– Яке загальне значення слів пришив, приєднав, прибив? (Приєднання до чогось)
– Яке загальне значення слів приморський, придорожній, пришкільний?(Перебування біля чогось)
– Яке загальне значення слів присів, приліг, призупинився? (Неповнота, незакінченість дії)
– Зробіть висновок про написання префікса при-.
– Яке загальне значення слів предобрий, прегарний, пречудовий?(Вища міра ознаки, перебільшення)
– Яким словом можна замінити префікс пре-?
– Зробіть висновок про написання префікса пре-.
– Префікс прі – вживається лише з трьома словами: прірва, прізвище, прізвисько.
V. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
Поетична хвилинка
> Прослухайте вірш
Що писати ПРЕ – чи ПРИ-?
Не турбуйся, друже.
Префікс ПРЕ – пиши завжди
Замість слова “дуже”.
Хто премилий – дуже милий,
Престарий – дуже старий.
Хто премудрий – дуже мудрий,
Премалий – дуже малий.
Префікс ПРИ – пиши тоді,
Коли мусиш щось зробити:
Принести мамі води
Чи гачок прибити.
ПРИ – тоді іще напишемо,
Коли вкаже він наближення:
Прибережний, приморський,
Прикордонний, приміський.
Орфографічний тренажер
Пр..бережний, пр…везений, пр..добрий, пр..хід, пр..красний, пр..землення, пр..рва, пр..шити, пр..битий, пр…хилитися, пр..звище, пр..скромний.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
“Мікрофон”
– Як знайти закінчення й основу в слові?
– Чи всі слова мають закінчення?
– Визначте закінчення в словах школяр, зошит.
– Чи можна визначити лексичне значення слова за його закінченням?
– Якого значення надають словам префікси пре-, при-?
– Наведіть приклади слів із цими префіксами,
– Назвіть слова, які пишемо з префіксом прі-.
– Для чого необхідні знання про написання префіксів?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
> Виконайте вправу за підручником.
> Доберіть 10-15 слів на вивчену орфограму для словникового диктанту.
> Складіть зв’язну розповідь на тему “Чар-зілля”, використовуючи слова з префіксами, що надають емоційного забарвлення й виразності тексту.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)